Президент Фінляндії Саулі Нііністо заявив, що врегулювання конфлікту в Україні може буде успішним у разі, коли Захід та Росія домовляться щодо дій у Сирії, де російська авіація здійснює бомбардування. Хто виграв і хто програв під час паризької зустрічі в «нормандському форматі» 2 жовтня? Тим часом американське видання Foreign Policy закликає до радикальної приватизації в Україні, яка може допомогти подолати корупцію та пришвидшити політичні й економічні реформи.
В інтерв’ю агентству Reuters президент Фінляндії Саулі Нііністо сказав, що досягнення домовленості між США та Росією у питанні Сирії може допомогти у вирішенні й української кризи.
Агентство зазначає, що фінський лідер вважає, що якщо США та Росія зможуть знайти шляхи вирішення сирійської кризи, це може допомогти двом потугам у пошуку точок дотику і в питанні України – хоча останні новини з Сирії не дають підстави наразі так вважати.
Адже США та їхні союзники по НАТО розкритикували Росію за порушення авіапростору Туреччини уздовж турецько-сирійського кордону й Анкара погрожує дати відповідь якщо це знову буде повторюватись, що, на думку агентства, посилює ймовірність прямої конфронтації між ворогами часів Холодної війни.
В інтерв’ю агенції президент Фінляндії сказав, що міжнародна криза довкола Сирії може дати поштовх у двох напрямках.
«Є величезні розбіжності в поглядах між Росією та Сполученими Штатами з приводу того, як покласти край (сирійській війні). Ми перебуваємо в ситуації, за якої можливі як гарні, так і дуже погані наслідки», – сказав Нііністо.
І, за його словами, повідомлення про порушення росіянами турецького авіапростору «не налаштовують» на оптимістичний лад.
Але фінський лідер водночас додав: «Якщо Росія та Сполучені Штати зможуть знайти спільний підхід у Сирії, відтак це позначиться (на пошуку вирішення) і в Україні».
«Ми вже бачимо на диво позитивний розвиток подій в Україні», – сказав президент, маючи на увазі припинення вогню між українськими силами та підтримуваними Росією сепаратистами, а також відведення озброєнь від лінії зіткнення між двома сторонами.
Нейтральна Фінляндія, пише агентство, має 1340 кілометрів спільного кордону з Росією і була стурбована порушенням російськими літаками фінського авіапростору в пікові місяці українського конфлікту.
Правоцентристська правляча коаліції у Фінляндії, яка прийшла до влади у травні цього року, посилила військову співпрацю зі Швецією й тримає відкритою можливість членства Фінляндії в НАТО у майбутньому.
Але під час інтерв’ю президент Фінляндії відмовився говорити докладно на тему можливого членства його країни в Північноатлантичному альянсі.
Агентство Bloomberg вмістило авторську колонку свого журналіста Леоніда Бершидського під заголовком: «Україні кажуть жити з Путіним».
Український президент Петро Порошенко довгий час мав проблему зі зрозумінням, що західна підтримка його уряду має умови, пише Бершидський.
«Нині лідери Франції та Німеччини сказали йому про це у чітко визначених поняттях: угода про припинення вогню у Східній Україні щойно була переосмислена і відповідальність за її дотримання лягає на Порошенка, а не на президента Росії Володимира Путіна», – пише автор.
Порошенко недооцінив налаштованість Франції та Німеччини на те, аби усунути українську проблему зі свого шляху в найбільш ефективний спосіб. Після п’яти годин переговорів у Єлисейському палці, «план Мореля», що його президент Порошенко затаврував як особисту думку окремого дипломата, був нав’язаний, на думку Bloomberg, Україні у формі, яка більш вигідна Путіну.
По-перше, Україна має розробити спеціальний виборчий закон в консультаціях із Москвою та сепаратистами. Потім вона має його ухвалити і дати амністію сепаратистським лідерам із тим, аби вони могли позмагатися за виборчі посади. Протягом 80 днів після ухвалення закону мають бути проведені вибори. Після цього, якщо міжнародні спостерігачі визнають їх чинними, Україна може отримати контроль над неконтрольованою нині ділянкою її кордону з Росією, пише агентство.
А президент Франції Олланд сказав журналістам після переговорів, що це навряд чи станеться цього року, бо є потреба підготувати законодавство і ретельно приготуватися до виборів.
«Це ляпас в обличчя Порошенку. Політично майже неможливо для нього провести погоджений з Москвою законопроект через український парламент. Порошенко мав проблеми з пропихуванням через парламент навіть урізаних конституційних поправок щодо спеціального статусу утримуваним сепаратистами районам – виникли сутички поблизу парламенту під час голосування, а також були жертви серед правоохоронців. Намагання ж просунути виборчий закон, який задовольняє Москву, може означати кінець правлячої коаліції і, ймовірно, дострокові вибори, які дадуть парламент, менш прихильний Порошенкові», – пише Бершидський.
«Розумна приватизація може врятувати Україну» – під таким заголовком вмістив статтю впливовий американський часопис Foreign Policy.
«Як Київ може врятувати свою вмираючу економіку? Розірванням зв’язків між компаніями та державою», – зазначає видання, додаючи: Київ має рухатись уперед, проводячи агресивні реформи.
Одним із таких миттєвих кроків на шляху реформування для запровадження некорумпованого урядування може бути приватизація приблизно 1800 державних підприємств, які все ще під контролем уряду, включно з одними з найбільших в країні компаній – переважно в енергетичній галузі та інфраструктурних компаній.
Багато з цих компаній є залишками радянської економіки і вони є державною власністю і цілком неефективними.
«Якщо успішно втілити приватизацію, вона може зіграти критичну роль трампліна у боротьбі з корупцією, а також підштовхнути такі потрібні політичні та економічні реформи», – вказує Foreign Policy.
Видання зауважує, що уряд спочатку планував широку приватизацію в 2015 році, але нещодавно відклав цей процес на наступний рік. «Україна має зробити все, що в її силах, аби не випасти з цього графіку – без жодних зволікань», – пише видання.
Найбільшою перевагою приватизації буде допомога державі, аби звільнити урядові структури від злого впливу корумпованих олігархів», – зазначає часопис.
Як заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, «державні компанії, властиво, потрапили до приватних рук того чи іншого політичного угрупування».
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода