Зустріч у «нормандському форматі» запланована на п'ятницю у Парижі: президенти України, Росії й Франції та канцлер Німеччини обговорять виконання мінських домовленостей та продовжать пошуки вирішення конфлікту на сході України. Ключовою темою обговорення стане вимога української сторони скасувати «вибори» сепаратистів на окупованих територіях, вважають деякі експерти. Однак не всі оглядачі погоджуються, що є шанс на згоду Росії на цей компроміс.
Українська сторона від зустрічі у Парижі очікує, зокрема, закріплення домовленостей щодо відведення від лінії зіткнення на Донбасі зброї калібром 100 і менше міліметрів, досягнутої раніше у Мінську. В цілому очікування України від «нормандського формату», як і раніше, – добитися повного виконання Москвою і сепаратистами мінських домовленостей.
Для нас важливо забезпечити повне і стале припинення вогню на ДонбасіКостянтин Єлісєєв
«Наша мета була і залишається єдиною – це, по-перше, зробити так, щоб мінські домовленості виконувалися російською стороною і російськими бойовиками повністю, без будь-яких передумов. По-друге, для нас важливо забезпечити повне і стале припинення вогню на Донбасі і зміцнити тенденцію до деескалації ситуації», – зазначив заступник глави Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв.
Путін вважає мінські угоди єдино можливими
Із двосторонніх зустрічей президента України Петра Порошенка у рамках переговорів у Парижі поки, за даними української сторони, підтверджена лише зустріч із главою Французької держави Франсуа Олландом. Щодо зустрічі Петра Порошенка й Володимира Путіна, вона залишається на рівні ймовірності. Напередодні в Адміністрації президента України заявили, що російська сторона запропонувала такі двосторонні переговори, але Київ цей запит на той момент не підтвердив. У Кремлі, однак, узагалі спростували, що Путін пропонував Порошенкові зустрітися.
Президент Росії сказав, що від переговорів у Парижі очікує поступу у виконанні сторонами конфлікту на Донбасі мінських домовленостей. «Ви знаєте, що відбувається з виконанням цих мінських угод, – заявив російських президент у четвер на засіданні Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини. – Іншого шляху, крім як цілковито виконати їх, немає. На жаль, вони поки не виконуються».
Скасування «виборів» сепаратистів зараз є ключовим – Трюхан
Чи не основною темою для обговорення у Парижі може стати вимога до Росії скасувати проведення сепаратистами на окупованій території Донецької і Луганської областей їхніх псевдовиборів.
Важливою передумовою подальшого процесу мирного врегулювання є однозначне скасування Росією цих «виборів»Костянтин Єлісєєв
«В цьому питанні є єдина позиція України, Німеччини і Франції, ця позиція була підтверджена в Нью-Йорку під час двосторонніх зустрічей з президентом Франції і канцлером ФРН, – що важливою передумовою подальшого процесу мирного врегулювання є однозначне скасування Росією цих «виборів». Причому скасування без будь-яких умов і скасування негайно», – зазначив заступник глави Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв. Угруповання «ДНР» і «ЛНР» планують «місцеві вибори» на окупованих територіях на 18 жовтня і 1 листопада відповідно.
«Питання «виборів», я думаю, на даний момент є ключовим в процесі виконання мінських угод, на рівні з припиненням вогню і відведенням техніки, – заявив у коментарі Радіо Свобода експерт-міжнародник Вадим Трюхан. – Треба вийти на узгодження формули, яка дозволила б підготувати ці території до демократичних виборів згідно з законодавством України, з забезпеченням спостереження з боку ОДІР/ОБСЄ й інших міжнародних організацій».
Керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає малоймовірним згоду Росії скасувати сепаратистські «вибори». На його думку, Путін поки зберігає за собою перевагу у вирішенні ситуації на Донбасі, а участь у сирійському конфлікті додала російському президентові можливостей впливати на міжнародну спільноту у тому чи іншому питанні.
Поки що стратегічна ініціатива за Путіним, він нею користуватиметься, доки не відчує, що йому перекрили повітряМикола Сунгуровський
«Поки що стратегічна ініціатива за Путіним, він нею користуватиметься, доки не відчує, що йому перекрили повітря. Доки цього немає, він від своїх цілей не відмовиться», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Микола Сунгуровський.
«Глобальна мета Путіна – подолати ізоляцію, вивести Росію на передові позиції на міжнародній арені, опустити Захід через його нездатність вирішувати кризові ситуації, – додає експерт. – Мета на регіональному рівні – вичавити США з Європи. На ще нижчому рівні – утвердити вплив на пострадянському просторі. Особливо в Україні. Україна – ключова ланка».
Ангела Меркель і Петро Порошенко перед початком переговорів у Мінську, 11 лютого 2015 року
План Мореля чи план Порошенка?
Деякі західні медіа раніше повідомили про прихильність Німеччини й Франції, країн-учасниць «нормандської четвірки», до «плану Мореля», який ці країни нібито розглядають мало не основою для подальшого врегулювання конфлікту на Донбасі. Пʼєр Морель – французький дипломат, який очолює політичну підгрупу у Мінській тристоронній контактній групі. Його пропозиція виглядає як проведення виборів на окупованій частині Донбасі начебто за українською процедурою (зокрема, окупована територія має бути поділена на округи і дільниці, а результати виборів оголошуватиме ЦВК) після припинення вогню, але де-факто до «плану Мореля» є багато запитань.
Представник України у тристоронній контактній групі Роман Безсмертний сказав в інтервʼю «Hromadske.tv», що наразі не зрозуміло, що у цьому плані приховується під формулюванням «припинення вогню». «Якщо за цим сховані повна демілітаризація, відновлення Україною контролю за кордоном, тоді по всьому іншому можна вести розмову», – зазначив Безсмертний.
Коли там є російська зброя, коли відсутня можливість участі для українських партій, відсутня можливість безпечної агітації, чесні демократичні вибори за таких умов не проводятьсяВадим Трюхан
Експерт Вадим Трюхан вважає «план Мореля» неприйнятним. «Мається на увазі проведення виборів при непідготовленій ситуації в «ДНР» і «ЛНР». Коли там є російська зброя, коли відсутня можливість участі для українських партій, відсутня можливість безпечної агітації, чесні демократичні вибори за таких умов не проводяться», – наголошує він.
В Адміністрації президента України з цього приводу заявили, що наразі Київ розглядає лише один план врегулювання ситуації на Сході, і це – план Порошенка, на основі якого побудовані мінські домовленості. Сам президент України раніше назвав «план Мореля» особистою думкою французького дипломата щодо шляхів вирішення української кризи.
Київ і Москва, можливо, погодять підписання ціни на газ
За оцінками експерта Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, на зустрічі в Парижі українська сторона наполягатиме на посиленні і продовженні санкцій Заходу проти Росії. Євросоюз і США, як очікується, переглядатимуть їх у січні 2016 року. На підсилення позиції Києва в цьому питанні працює той факт, що Росія і сепаратисти не дають змогу Україні повністю відновити контроль за державним кордоном, а це – один із пунктів мінських домовленостей, що має бути виконаний до кінця 2015 року.
Також одне з питань, яке, за даними Радіо Свобода, може втілитися у конкретний результат за підсумками зустрічі у Парижі, – це обговорення підписання зимового газового пакету. Домовленостей щодо нової ціни на газ Україна і Росія досягнули за посередництва ЄС у ніч на 26 вересня. Але тоді сторони лише парафували нову угоду. Міністр енергетики України Володимир Демчишин заявив того дня у Брюсселі, що для того, щоб остаточно вирішити це питання, потрібно зачекати рівно один тиждень.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода