Сфера освіти в Криму після анексії зазнала очевидних змін. Найбільш разючий результат на сьогодні – прірва між декларованим у російських законах правом отримувати освіту рідною мовою і реальним станом справ. Чому скорочується кількість класів з кримськотатарською мовою навчання і в яких умовах опинилася система освіти рідною мовою, кореспондент Крим.Реалії розпитав керівника управління з питань освіти кримськотатарською мовою Меджлісу кримськотатарського народу Еміне Авамілєву.
– Перш ніж поставити Вам кілька запитань щодо нинішнього стану справ у системі освіти Криму, попрошу нагадати нашим читачам, в якому стані на момент анексії перебувала система викладання кримськотатарською мовою?
– Я назву кілька цифр, які ілюструють стан цієї сфери в 2013-2014 навчальному році. Тоді в Криму функціонувало 15 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, а це 182 класи і 3092 учні. Крім того, діяла одна школа з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою навчання (40 класів, 809 учнів), а також 20 шкіл з двома (кримськотатарською та російською) мовами навчання (68 класів, 679 учнів). З трьома (українською, кримськотатарською та російською) мовами навчання було 27 шкіл (109 класів, 1281 учень). Загалом кримськотатарською мовою навчалися 5551 учень (3,1% від загальної кількості), 12707 учнів вивчали кримськотатарську мову як предмет, 28 – поглиблено, 6906 – факультативно.
– А яка ситуація сьогодні?
– Нині в Криму функціонує 586 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчається близько 185 тисячі дітей. З них лише 15 шкіл з навчанням російською та кримськотатарською мовами, в яких навчаються близько п'яти тисяч дітей (приблизно 3%); українською мовою в національних класах навчаються близько двох тисяч дітей, що становить 1,2% від загальної кількості учнів, а 96% учнів здобувають освіту російською мовою. Всі національні школи мають статус шкіл з навчанням російською та кримськотатарською мовами.
Навіть якщо в назві школи звучить, наприклад, «муніципальний освітній заклад «Майська школа з кримськотатарською мовою навчання» Джанкойського району» або «муніципальна бюджетна освітня установа «Середня школа №18 з кримськотатарською мовою навчання міста Євпаторії», то в статуті школи вказується мова навчання – російська та кримськотатарська. Кількість національних класів в освітніх установах Криму – так ми називаємо класи з кримськотатарською мовою навчання – значно зменшилася. У другій ступені – з 5 до 10 класу (за російським законодавством освіта в 10 і 11 класі – винятково російською), також відзначається тенденція до зменшення кількості національних класів.
– Які причини такого скорочення?
– Позначилася тенденція, коли адміністрації шкіл навмисно відмовляють батьків від подачі заяв на навчання їхніх дітей рідною мовою, доводять до відмови. Знаходять масу причин – відсутність матеріально-технічної бази (її забезпечення є обов'язком муніципальних органів, обов'язком освітньої установи), відсутність кваліфікованих педагогів (щорічно Кримський інженерно-педагогічний університет і відділення кримськотатарської мови та літератури в КФУ Таврійський національний університет випускає близько 70 фахівців на заочній і денній формі навчання). Часто відсутній кадровий резерв у регіонах, його просто не формують на місцях, підручники.
Адміністрації шкіл часто на свій розсуд вибирають такі навчальні плани та додатки до них, в яких кількість годин на вивчення кримськотатарської мови і літератури мізерно мала
Дуже часто аргументують тим, що немає заяв на навчання рідною мовою, на вивчення рідної мови, хоча адміністрації шкіл буквально нав'язують свої варіанти заяв, які не передбачають навчання кримськотатарською мовою, або вивчення кримськотатарської мови як предмета, пропонують вивчення рідної мови у позаурочній формі (факультативу чи гуртка). Адміністрації шкіл часто на свій розсуд вибирають такі навчальні плани та додатки до них, в яких кількість годин на вивчення кримськотатарської мови і літератури мізерно мала.
– Наскільки обґрунтовані відмови адміністрації шкіл на прохання батьків відкрити класи з вивченням кримськотатарської мови?
– У частині забезпечення підручниками, кадровим потенціалом шкіл – це не проблема батьків, законних представників учнів, а це проблема держави, проблема муніципальних органів, проблема навчального закладу, проблема адміністрації. І коли адміністрації освітніх установ, районних адміністрацій говорять про подібні проблеми, то вони повністю розписуються у своїй безпорадності, неспроможності – як управлінці, які могли і мали б передбачити у своїй діяльності, в бюджеті, нарешті, всі можливі механізми реалізації права на освіту рідними мовами, виходячи з багатонаціонального складу населення Кримського півострова.
Особливо це стосується кримськотатарської та української мов, які поряд з російською мовою є державними згідно з конституцією Криму. Батькам дітей, в руках яких майбутнє нашого народу, хочу побажати терпіння і послідовності – зробіть перший крок, напишіть заяву і будьте наполегливими в частині реалізації свого конституційного права на рідну мову як у сфері освіти, так і у всіх сферах використання кримськотатарської мови!
– В якому стані зараз система підготовки педагогічних кадрів, вчителів-предметників кримськотатарською мовою?
– Кількість викладачів з-поміж кримських татар за інформацією на 2014 рік становить 20% від загальної кількості вчительського складу Криму, загалом 480 з них – це вчителі кримськотатарської мови і літератури. Вважаю, що ця кількість вчителів кримськотатарської мови і літератури, особливо вчителів початкових класів з кримськотатарською мовою навчання явно недостатня для задоволення права на освіту кримськотатарською мовою. У низці регіонів Криму явно позначений дефіцит учителів початкових класів з кримськотатарською мовою навчання. Наприклад, у селі Ускут активна позиція батьків, які готові віддати своїх дітей у перший національний клас, практично кожен новий навчальний рік стикається з проблемою відсутності вчителя. Таким чином, необхідно формування кадрового резерву з дипломованих фахівців у кожному регіоні Криму.
– Тепер у Криму навчання відбувається за російськими програмами. Як вирішується проблема забезпечення підручниками рідною мовою?
Ще на початку минулого навчального року з освітніх навчальних закладів Криму були вилучені всі видані в Україні підручники кримськотатарською мовою з предметів
– Ще на початку минулого навчального року з освітніх навчальних закладів Криму були вилучені всі видані в Україні підручники кримськотатарською мовою з предметів, крім підручників з кримськотатарської мови та літератури. Як нам повідомили ще навесні цього року в профільному міністерстві, йшов активний процес підготовки підручників з предметів кримськотатарською мовою, працювали цілі робочі групи вчителів з підготовки оригінальних підручників, з підготовки перекладів кримськотатарською мовою. Але до початку цього навчального року в школах і в класах з кримськотатарською мовою навчання, на жаль, підручників кримськотатарською мовою з предметів не буде.
– А чи можуть підручники рідною мовою кримських татар з'явитися посеред навчального року?
– Це питання краще адресувати профільному міністерству, оскільки саме міністерство освіти розписує цю статтю кримського бюджету. Моя думка – це можливо у випадку, якби було стабільне фінансування упродовж 2015 року, повне освоєння бюджетних коштів за цією статтею. Відсутність підручників, безумовно, позначиться на якості освітніх послуг.