Чи зможуть кримчани брати участь в обговоренні змін до Конституції України?

Члени Конституційної комісії заявили про маніпуляції при підготовці змін закону про децентралізацію влади. Конституційний суд не помітив редагування і вирішив, що нова редакція не порушує прав громадян. Верховна Рада готова голосувати за поправки вже у вересні. До того часу буде готовий і розділ, присвячений Криму.

Проект закону про децентралізацію влади зазнав змін по дорозі з Конституційної комісії до Конституційного Суду. Про це заявив член комісії Володимир Василенко. Він не зміг сказати, звідки в проекті Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) з'явився пункт, що стосується самоврядування у захоплених терористами районах Донбасу. Зміни ініціював президент Петро Порошенко. До нього й адресували своє прохання накласти мораторій на внесення змін тридцять громадських діячів, серед яких – три члени Конституційної комісії. Головний аргумент проти оновлення основного закону: в країні йде війна. А це означає, що деякі права громадяни країни реалізувати не можуть.

Формально в Україні немає воєнного стану, і саме на цьому грунтувалося рішення Конституційного Суду, що дозволяє Верховній Раді розглянути законопроект вже у вересні. Але Василенко та колишній суддя вищої судової інстанції Віктор Шишкін нарахували близько 130 законодавчих актів, які зафіксували реальний військовий стан. У тому, що реальність не знайшла відображення в указі глави держави, винен Порошенко, вважає Шишкін. Про це під час своєї роботи в Конституційному Суді він написав у своїй особливій думці. Незабаром Порошенко відправив його у відставку за кілька місяців до закінчення терміну повноважень.

Рефат Чубаров

У липні, незадовго до голосування за законопроект, глава Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Ради від «Блоку Петра Порошенка» Рефат Чубаров заявив, що не підтримає документ, якщо президент не гарантує національно-територіальну автономію його народу на півострові. Під час виступу Порошенка в парламенті така обіцянка прозвучала. Зараз йде робота над проектом розділу Конституції під назвою «Автономна Республіка Крим». Як повідомив Крим.Реалії Чубаров, робота має завершитися до вересня.

«Зараз працює кілька фахівців. Я поки не хотів би афішувати цю роботу. На початку вересня ми плануємо завершити її. Думаю, що спочатку відправимо результат у Конституційну комісію, а потім підготуємо інформаційне повідомлення», – сказав глава Меджлісу, який входить до складу цієї комісії.

Учасники скандального брифінгу, які повідомили про маніпуляції з проектом змін до Конституції, розходяться в думках щодо можливої участі кримчан у роботі над новим текстом Конституції. Колишній суддя Конституційного Суду Шишкін переконаний, що жителі окупованих районів Донбасу та Криму не можуть впливати на цю роботу. «Ми вважаємо, що є військовий стан, і в цих умовах є обмеження певних прав людини, вони не беруть участі в управлінні державою. У цьому є проблема, і ми на це звертаємо увагу... Окуповані території повинні бути звільнені, і тоді можна вносити зміни до Конституції з урахуванням позиції всіх громадян країни, у тому числі тих, які проживають на звільнених територіях», – сказав він Крим.Реалії.

Богдан Яременко

А голова правління громадської організації «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко переконаний, що писати розділ Конституції, присвячений Криму, потрібно до деокупації. Працювати над основним законом повинні професіонали, а ознайомитися з проектом за допомогою сучасних інформаційних технологій можна незалежно від місця проживання.

«Якщо належним чином організувати процес, то жителі Криму зможуть ознайомитися з проектом. Головне, щоб фахівці, які будуть його готувати, пояснювали людям необхідність запропонованих норм. У випадку з Донбасом цього зроблено не було», – зазначив Яременко в коментарі Крим.Реалії. Він вважає, що владі варто було б поцікавитися думкою громадян щодо змін до Конституції і провести соціологічні дослідження.

Керівник «Майдану закордонних справ» також підписав звернення до президента України про мораторій на внсенння поправок до Конституції. У випадку, якщо Рада не зупинить процес розгляду поправок, автори звернення прогнозують формування «широкої патріотичної опозиції» до чинної влади. Вони стверджують, що переписування основного закону – в інтересах президента Росії Володимира Путіна, який хоче зафіксувати в українському законодавстві існування неконтрольованого Києвом Донбасу. А підтримує його в цьому Захід, який, на думку авторів, вирішив позбутися від вогнища напруженості на сході Європи за рахунок інтересів України.