Щонайменше 3,5 тисяч військових, 60 танків і 320 бойових машин із Росії брали участь у збройному протистоянні під Іловайськом на Донеччині у серпні минулого року. Такі дані в середу навели військова прокуратура й СБУ. Там кажуть: цифри підтверджені документально. Так само підтверджена, за даними СБУ, причетність до Іловайської трагедії безпосередньо начальника Генштабу Росії. У Москві натомість заявили про «неадекватність» керівництва СБУ.
Анатолій Матіос
Начальник Генштабу Збройних сил Російської Федерації Валерій Герасимов віднині – підозрюваний в організації, підготовці і розв’язанні збройного конфлікту на території України. Зокрема, за словами головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, саме за вказівкою Герасимова у серпні минулого року окремі підрозділи Збройних сил Росії вторглися на Донеччину.
«Для підтримки терористичних організацій було переміщено 3 батальйонно-тактичні групи у кількості понад 3,5 тисячі осіб, 60 танків, 320 БМП і БРДМ, 60 гармат. З усіх цих видів озброєнь були зняті тактичні знаки Збройних сил РФ і нанесені розпізнавальні знаки сил АТО, які використовували українські Збройні сили», – розповів Матіос.
За даними СБУ, про підозру у скоєнні злочину повідомили і Герасимову, і ще десятьом військовослужбовцям Російської Федерації, які, за версією слідства, перебували на території України під час подій в Іловайську. Цих військових рік тому затримали, допитали, але зрештою обміняли на 200 взятих у полон українських громадян.
У Росії українським слідчим пообіцяли «задушевні бесіди»
У Міноборони Росії у відповідь на заяви з Києва у середу зазначили: про підозру Герасимову чи будь-кому іншому з російських військовослужбовців не знають.
Начальник Генштабу Збройних сил Росії, заступник міністра оборони Росії, генерал армії Валерій Герасимов (в центрі) з президентом Росії Володимиром Путіним (ліворуч). 16 червня 2015 року
«Що ж стосується подальшого розшуку російських військовослужбовців, то з метою уникнення непорозумінь, рекомендуємо завчасно повідомити нас про виїзд до Росії оперативних співробітників СБУ: їм буде організована гідна зустріч, задушевні бесіди і короткі проводи, які запам’ятаються надовго», – заявив речник російського оборонного відомства Ігор Конашенков.
Участь своїх кадрових військових у воєнному конфлікті на Донбасі Росія заперечує. Водночас, окрім зібраних в Україні офіційних доказів цього, про непоодинокі випадки затримання на українській території російських військових днями заявив і російський капітан Євген Єрофеєв – один із двох розвідників, затриманих у травні на Луганщині (від яких російська держава, однак, відхрещується).
Сам керівник російського Генштабу Герасимов – у санкційному списку Євросоюзу. Ще у квітні минулого року Брюссель вніс російського генерала у цей перелік як відповідального за масове розгортання російських військ на кордоні з Україною і людину, яка могла б вплинути на деескалацію конфлікту, але не вплинула.
Що ж до подій під Іловайськом, то, попри заяви Росії про непричетність до подій на сході України, у серпні минулого року сам президент Росії Володимир Путін закликав сепаратистів відкрити «коридор» для виходу українських військових з оточення. Бойовики на це нібито погодилися, але зрештою порушили свою обіцянку.
Росіяни самі зізналися, ким є і звідки – боєць
Боєць на псевдо «Лекс» під час іловайських подій воював у складі батальйону «Донбас». Він – один із тих, хто не з чуток знає про присутність на Донбасі російських військових: у серпні минулого року під час виходу з оточення «Лекс» разом із побратимами затримав 8 кадрових російських військовослужбовців.
«Коли ми виходили з Іловайська – потрапили у засідку. Там узагалі сепаратистів не було, лише росіяни. Ми їх атакували, знищили їхні танки, техніку, взяли 8 полонених. На відео вони самі кажуть, з якої вони частини, якого року народження, як їх звати», – розповів боєць.
Згаданих російських військових бійці «Донбасу» домовилися передати їхньому командуванню в обмін на можливість вийти з оточення. Попри домовленості, на виході «Лекса» і його побратимів чекали бойовики «ДНР».
Всі докази стануть у нагоді у міжнародних судах – Матвійчук
У Головній військовій прокуратурі України говорять про намір заочно засудити начальника Генштабу Росії й десятьох згаданих російських військовослужбовців. Крім того, за словами Анатолія Матіоса, у розслідуванні подій під Іловайськом продовжать збирати докази причетності до бойових дій на сході й інших російських високопосадовців.
«У процесі слідства вивчатимуть питання і збиратимуть відповідні докази команд або ієрархій підпорядкування першого заступника міністра оборони, міністра оборони, верховного головнокомандувача Російської Федерації. Прізвища ви всі знаєте», – додав військовий прокурор.
Олександра Матвійчук
Голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук наголошує, що попри очевидні труднощі у засудженні високопосадовців сусідньої держави, зібрати докази їхньої причетності до війни в Україні надзвичайно важливо.
«Всю цю доказову базу можна буде використати для потенційних судів міжнародного рівня, – каже правозахисниця. – Відкритим залишається питання передачі декларації парламенту, ухваленої у лютому цього року, про відкриття Міжнародним кримінальним судом справи про скоєння воєнних злочинів у період із лютого 2014 року до лютого 2015 року. Але потенційно можуть бути й інші міжнародні механізми, в яких потрібно буде оцінювати докази. Тому важливо відкривати такі національні кримінальні провадження і збирати ці матеріали».
«Чому генерали не розрахували, що росіяни перейдуть кордон?» – боєць
Українські волонтери і бійці неодноразово звертали увагу на те, що правоохоронні органи повинні з’ясувати й деталі участі в операції декого з представників українського командування різних рівнів, чиї дії могли погіршити наслідки Іловайської трагедії.
У вересні 2014 року Верховна Рада сформувала тимчасову слідчу комісію, яка мала встановити деталі не лише російської участі у боях під Іловайськом, але й діяльності (чи бездіяльності) командування АТО під час згаданих подій. Звіт комісії з’явився у деяких ЗМІ наприкінці жовтня минулого року.
«Ми так і не знаємо ланцюжка рішень щодо Іловайська, як вони ухвалювалися, – зазначає волонтер руху «Повернись живим» Ольга Решетилова. – Ми не знаємо, хто і на якому етапі віддавав накази, на якому етапі вони саботувалися, які командири відступили, оголивши фланги. Все це не оприлюднено».
Очевидець іловайських подій за позивним «Лекс» тоді, у серпні минулого року, втратив не одного побратима. Прориваючись з оточення, «Лекс» із кількома іншими бійцями «Донбасу» потрапив у полон бойовиків угруповання «ДНР», де був впродовж 5 місяців. «Як можна бути задоволеним, якщо зовсім немає винних?» – каже боєць, коментуючи перебіг розслідування обставин Іловайської трагедії.
Знищена військова техніка в Іловайську. Вересень 2014 року
«Я вважаю, це був прорахунок «нагорі», – додає «Лекс». – Ми тоді закривали оточення довкола Донецька. Іще трохи – і ми б вийшли на Дебальцеве. Росія просто перейшла кордон, вдарила у спину – конкретно російські війська, регулярні частини. Чому наші генерали не розрахували те, що російські війська можуть просто взяти і перейти кордон?»
За даними Головної військової прокуратури, внаслідок Іловайських подій загинуло 366 українських військових і ще 429 були поранені, матеріальні збитки склали 298 мільйонів гривень. Коментуючи перебіг подій під Іловайськом, тодішній міністр оборони Валерій Гелетей пов’язав масштаби трагедії з масованою участю у цих боях на Донеччині російських військових.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода