У Європейському суді з прав людини вже зареєстрували три позови держави Україна і два від її громадян. Вони звинувачують Росію в порушенні прав внаслідок окупації Криму і деяких районів Донбасу і вимагають припинити порушення і виплатити компенсацію. Найближчими місяцями кількість звернень до ЄСПЛ може зрости багаторазово. Про це подбав уряд України, який допомагає вимушеним переселенцям оформляти скарги.
Консультації юристів телефоном і в центрах безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції, свіжий формуляр для заповнення скарги – такий перелік послуг, що надається переселенцям, охочим отримати від держави-окупанта компенсацію за порушення їхніх прав. Зараз за роботу з ЄСПЛ відповідає урядовий уповноважений Борис Бабін. На відміну від своєї попередниці, першого заступника міністра юстиції Наталії Севастьянової, він займається тільки роботою з Європейським судом.
Борис Бабін
Переселенці також можуть допомогти державі в боротьбі за їхні права, якщо повідомлять про свої проблеми у спеціально складених анкетах. Одним із загальних завдань Бабин вважає збір доказів про масові порушення прав людини окупантами. Для цього всі охочі можуть заповнити анонімну анкету. Вона призначена для тих, хто з якихось причин не хоче готувати позов до ЄСПЛ або непокоїться за життя і здоров'я родичів, які залишились у Криму.
«Анкети, з одного боку, є допомогою Україні у протидії агресії, з іншого боку – певними гарантіями, що держава-окупант розуміє, що її дії документують. І це зв'язує їй руки і дає можливість для України вимагати протиправних дій. Нам анкети цікаві як джерело доказової бази», – сказав Бабін у своєму виступі на семінарі, організованому для переселенців.
Ще одне із завдань урядового уповноваженого – створити умови для того, щоб усі охочі могли передати свої анкети з окупованої території. Для цього офіс уповноваженого проводить консультації з прикордонниками, міністерством соціальної політики, Нацгвардією та Міністерством оборони. Всі відомства, які контактують із переселенцями, нададуть їм сприяння в документуванні порушень прав, запевняє урядовий уповноважений. Предметом скарги може бути не лише втрата житла або іншого майна. Оскаржити можна наслідки викрадень і тортур з боку так званої «самооборони» і офіційної російської влади, відсутність справедливого суду і навіть зажадати компенсації за погіршення здоров’я через вимушений переїзд.
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни передбачає, що країна-окупант зобов'язана інформувати країну про положення громадян окупованої країни на захопленій території
Юристи і правозахисники нагадують уряду України: Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни передбачає, що країна-окупант зобов'язана інформувати країну про положення громадян окупованої країни на захопленій території. Міжнародне законодавство передбачає створення державою-агресором інформаційного бюро. Втім, і сама Україна має створити бюро для інформування про становище російських громадян. Але поки Київ нічого в цьому напрямку не зробив. А бюро необхідне у зв'язку з тим, що єдиною правозахисною організацією, яка працює в Криму, залишається Кримська польова місія з прав людини. Її робота під загрозою, оскільки Рада Федерації Росії внесла місію до списку «небажаних організацій». Якщо ухвалять рішення про її заборону, зникне єдиний канал інформації.
У самій Кримській польовій місії не розраховують на створення інформаційного бюро країнами-учасницями конфлікту: Росія демонстративно ігнорує міжнародне право, а Україна пасивна і непослідовна.
Ольга Скрипник
«З точки зору міжнародного гуманітарного права... Росія як країна-окупант має зробити дуже багато. Є зобов'язання Росії, вона їх не виконує. Питання в тому, як змусити Росію або дотримуватися Женевської конвенції, або звільнити взагалі територію Криму», – каже заступник керівника Кримської польової місії Ольга Скрипник.
Вона зазначає, що Україна, відповідно до міжнародного законодавства, не має права припиняти сполучення з окупованою територією і припиняти постачання туди товарів першої необхідності. Тим часом, Крим досі є «вільною економічною зоною», а сполучення з півостровом припинене.
Україна не має права припиняти сполучення з окупованою територією і припиняти постачання туди товарів першої необхідності
«Ми спілкувались із Венеціанською комісією, там теж кажуть, що це абсурдний закон і він, звісно, суперечить рішенням певних міжнародних органів», – зазначила заступник керівника місії.
Відсутність нормальної комунікації стала причиною проблем для одного з ув'язнених у «справі 26 лютого». За словами адвоката Олександра Заруцького, його клієнт вважає себе громадянином України і хотів би відбувати термін в Україні. Але через неможливість своєчасно зв'язатись із українським адвокатом пропустив термін подачі скарги, який в ЄСПЛ становить півроку.
Водночас із роботою за позовами кримчан Заруцький подав позов до ЄСПЛ проти Кабінету Міністрів України, який звинувачує у бездіяльності. На думку адвоката, це піде на користь Києву. Адже під час розгляду справ його підзахисних суд неодмінно поцікавиться, а що зробила держава для захисту своїх громадян на окупованій території.
«Поки відбуватиметься розгляд документів у суді, в України буде час щось зробити», – вважає Заруцький. Крім того, позов проти України дозволить брати участь у розгляді скарг громадян українському судді.
Експерт з міжнародного гуманітарного права Антон Кориневич не розраховує, що Росія стане інформувати про становище українських громадян у Криму. Для цього Рада безпеки ООН має визнати її агресором. А це неможливо через право вето, яке є у Москви. Виходом може стати створення такого бюро Україною для громадян Російської Федерації. Адже більшість кримчан, які зберегли українські паспорти, отримали і російське громадянство.
Він пояснює пасивність Києва у відстоюванні інтересів своїх громадян занепокоєнням чиновників, що будь-який контакт з окупаційною владою або необережне формулювання в документі може спричинити визнання Криму де-факто російським.
«В Україні достатньо фахівців-міжнародників, здатних правильно складати необхідні документи, варто їм запропонувати гідну зарплату і вони зроблять це», – вважає Кориневич. Він зазначає, що перестороги виглядають дивно після того, як у договорі про постачання електроенергії до Криму, підписаному повноважними представниками України, фігурував «Кримський федеральний округ».
Правозахисники, юристи і урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ солідарні в тому, що боротьба за відновлення прав вимушених переселенців – справа довга. І рішення ЄСПЛ на користь українських громадян Росія може ігнорувати. Адже Кремль оголосив про пріоритет національного законодавства над міжнародним. Припинення порушень прав громадян України на окупованій території стане можливим після зміни режиму в Росії, але Україна має бути готовою до цього і мати на озброєнні судові рішення.