Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
За радянських часів існувала така чудова організація – Всесвітня Рада Миру. Вона вважалась вищим органом Руху прихильників миру, а сам рух, зрозуміло, виступав проти війни та агресії. «Імперіалістичної». Тобто самозабутньо боровся зі Сполученими Штатами, НАТО, потім – навіть Китаєм. Дії Радянського Союзу – головної дестабілізуючої сили тодішнього світу – не викликали у мужніх прихильників ніякого роздратування. Навіть коли радянські війська вторглись до Угорщини. Навіть коли радянські танки їхали вулицями Праги. Навіть коли сталась окупація Афганістану. Всесвітня Рада Миру була в повному захваті.
Тому що жила на радянські гроші.
При цьому для радянського керівництва ВРМ мала особливе значення. Звісно, більшість учасників руху були комуністами – і вже в цій якості отримували кошти від СРСР. Але існування ВРМ дозволяло платити гроші іншим охочим – тим, хто не хотів псувати собі репутацію участю в комуністичному русі або просто не займався політикою. А гроші – любив. Або просто ненавидів Сполучені Штати й не знав, як цю ненависть виплеснути.
Просто вони миру хочуть. А підлий Захід хоче війни – це ж кожному радянському трудівнику відомо
І радянські спецслужби чудово цим користувались, залучаючи до участі у ВРМ маститих інтелектуалів країн Заходу і «третього світу». Нічого, що авторитет у ВРМ був лише в самому Радянському Союзі. Нічого, що міжнародні Ленінські премії «За зміцнення миру між народами» викликали хіба що іронічну посмішку, а Нобелівська премія миру залишалась престижною міжнародною нагородою. Найголовніше, як відомо, – це програма «Врємя». Радянські телеглядачі могли переконатись, як багато людей у всьому світі підтримують миролюбну політику їхньої рідної політичної партії і чудового уряду. І зовсім не тому, що за гроші. І навіть не тому, що вони комуністи. Просто вони миру хочуть. А підлий Захід хоче війни – це ж кожному радянському трудівнику відомо.
Так от, зараз складається відчуття, що радянські – пардон, російські спецслужби – зайнялись створенням Всесвітньої Ради Криму. Після ганебного візиту на окупований півострів делегації французьких парламентаріїв з'явились повідомлення, що восени в Криму з'являться італійці з популістського руху «П'ять зірок». А там і угорці з неофашистського «Йоббіка» підтягнуться.
Звісно, все це вже не буде так респектабельно, як із французами, які представляли партію «Республіканці» колишнього президента Ніколя Саркозі. Але російському керівництву не потрібна респектабельність. Йому потрібна гарна картинка, яку можна показати по телевізору – бачите, навіть на Заході все більше і більше людей визнає Крим частиною Російської Федерації. Навіть депутати парламентів тих країн, які почали неоголошену війну проти нашої чудової країни, відвідують Крим – і в повному захваті!
У Росії мобілізують усіх «прихильників», кого тільки можуть знайти, для доказу того, що рано чи пізно світ змириться з окупацією
Це і зомбування, і самозомбування. Коли Путін ухвалював рішення про анексію, навіть найближчі соратники говорили йому, що Захід ніколи не змириться з порушенням міжнародного права і анексією Криму. Але Путін був упевнений, що міжнародне співтовариство правильно зрозуміє його піратський «сигнал» і змириться з неминучим. Зараз, коли нічого схожого не сталось, у Росії мобілізують усіх «прихильників», кого тільки можуть знайти, для доказу того, що рано чи пізно світ змириться з окупацією. Власне, саме в цьому полягає сенс усіх цих візитів – і французького, і наступних. І для того, щоб картинка «трималась», у Кремлі не шкодуватимуть коштів.
Віталій Портников, київський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції