Серед моїх знайомих-переселенців їздять до Криму лише ті, кому потрібно відвідати родичів, і ті, у кого на півострові залишилися незавершені справи. Інші повертатися чи їхати туди у відпустку бажання не мають. Під час відпусток вони освоюють простори або Західної України, або Одещини, або закордону, тому дуже цікавими можна вважати враження переселенців, змушених тимчасово повернутися на півострів.
Один із моїх знайомих (назвемо його Максом) спробував подивитися на новий Крим неупереджено, але у нього все одно не вийшло утриматися від критики. Макс був у Криму зовсім недавно, на початку липня.
Ніякий курортний сезон
На вулиці люди стоять з табличками «Здається житло», і готові поступатися-поступатися-поступатися у ціні. Тому що без демпінгу роздобути туриста взагалі нереально
«Перед тим, як самому навідатися до Криму, я читав безліч інформації про те, що сезон там ніякий, туристи не їдуть, якість курорту залишає бажати кращого, а пляжі пусті. Я намагався залишатися неупередженим і не вірити цій інформації, поки сам усього не побачу. І ось, поїхавши до Криму, я зрозумів: все так і є», – каже Макс.
За його словами, деякі колись популярні селища взагалі перестали нагадувати туристичні центри. Люди скаржаться, що заробити влітку не виходить. «На вулиці люди стоять з табличками «Здається житло», і готові поступатися-поступатися-поступатися в ціні. Тому що без демпінгу роздобути туриста взагалі нереально», – зазначає кримчанин.
На думку Макса, місцеві жителі вже були би раді, щоб приїхали українці, але, на жаль, з жителями материка в цьому році у них не складається. За рідкісним винятком, звичайно.
Бруд на вулицях
Крим ніколи не вважали дуже чистим місцем. Особливо це стосувалося Сімферополя. Ще в епоху колишнього мера Геннадія Бабенка сміттєві баки обростали величезними купами відходів, а в міських парках утворювалися стихійні звалища. Тоді здавалося, що гірше – нікуди. Виявилося, гірше може бути завжди.
Як стверджує Макс, вражений своєю подорожжю, тепер таким же брудним, як і Сімферополь, став Севастополь, який завжди вигідно відрізнявся від кримської столиці. «Скрізь панує якась неохайність. Мені дуже шкода, що моє улюблене місто перетворилося на таке», – нарікає він.
Високі ціни
Як відомо, Україна – одна з найдешевших для життя країн світу. Оренду житла тут можна організувати за 2000 гривень, а за 200 гривень – від пуза наїстися у кафе. Навіть попри девальвацію гривні в три рази.
З приходом Росії приїжджих і місцевих жахають кримські ціни. Особливо це помітно, коли живеш в Україні, а потім приїжджаєш на окуповану територію і починаєш порівнювати
У Криму колись були такі ж ціни, а з приходом Росії приїжджих і місцевих вони жахають. Особливо це помітно, коли живеш в Україні, а потім приїжджаєш на окуповану територію і починаєш порівнювати.
«Щоб випити у якійсь забігайлівці стакан пива, потрібно викласти половину тієї суми, яку я у Львові даю на двох за нормальний обід, – наводить приклад Макс. – А мої кримські друзі, коли дізнаються, скільки у нас що коштує, просто мені не вірять».
Кримчани у відповідь віджартовуються, кажучи, мовляв, «ми можемо собі це дозволити», натякаючи, мабуть, на підвищені зарплати та пенсії. Хоча, як з'ясовується при розмові, пенсії зросли, а зарплати – не особливо. Продукти подорожчали втричі, а зарплати стали більшими тільки в 1,5-2 рази. Проста математика. Люди стали жити гірше, ніж при Україні. А тим часом рубль продовжує падати ...
Безкультурні і похмурі люди
Кримську спадщину «совка», яку помітно з некультурної поведінки багатьох місцевих, зараз повністю затьмарило масове безкультур'я приїжджих з Росії. Особливо ця різниця помітна, коли приїжджаєш сюди із культурної столиці України – Львова.
«Ми тут вже звикли до ввічливого ставлення людей один до одного. Коли тебе пропустять у супермаркеті, коли в автобусі не лаються і поступаються місцем вагітним і літнім. А тут, звичайно, багато неприємних моментів», – ділиться розчаруванням Макс.
Ми ходимо вулицями, посміхаючись, у нас очі світяться – всього цього вже немає у жителів півострова
Окрім того, люди, які приїхали до Криму з «Нижнього Тагіла» (нехай не ображаються на нас жителі цього міста, ми згадуємо його лише як яскравий образ з «Нашої Раші») посилюють і без того похмуру картину.
Щодо місцевих, то на вулицях стало більше похмурих і понурих людей. «Ми звернули увагу, що на вулиці на нас дивляться якось підозріло, – розповідає мандрівник. – Коли ж поцікавилися у друзів, з чим це може бути пов'язано, то нам пояснили, що з нашої поведінки одразу видно, що ми приїжджі. Хоча ми не живемо в Криму лише трохи більше року. Ми ходимо вулицями, посміхаючись, у нас очі світяться – всього цього вже немає у жителів півострова».
Найбільше Макс шкодує про те, що в умовах всіх цих змін на гірше залишається велика кількість нормальних людей. І їм щодня доводиться миритися з новим Кримом. Але вони не кидаються в очі, як і їх невдоволення Росією, тому що вони воліють мовчати.
Настя Дрозд, блогер, кримчанка
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції