Світові ЗМІ: «Газпром» хоче позбавити Україну газового транзиту

Світова преса пише про стратегію російського «Газпрому» на позбавлення України статусу транзитної газової держави, і як цьому – прямо чи непрямо – можуть посприяти великі енергетичні компанії Заходу. Також преса звертає увагу на посилення військової співпраці Росії з Вірменією на тлі протестів у Єревані, а також на те, як Росія намагається дискредитувати лідерів країн Балтії, які твердо стоять на позиціях підтримки України.

Газета Financial Times пише про недавнє підписання меморандуму (який не є зобов’язанням наразі) між низкою європейських енергетичних гігантів і російським «Газпромом» про подовження й розширення потужностей газогону «Північний потік», який подає газ із Росії дном Балтійського моря до Західної Європи. Подовження магістралі має стати реальністю до 2020 року, і це подвоїть нинішню потужність труби, що становить 55 мільярдів кубометрів газу на рік.

А разом із планованим «Турецьким потоком» все це «зробить непотрібним газовий транзит Україною на момент, коли її нинішній контракт із «Газпромом» добіжить кінця 2019 року», – зазначає часопис. Це не радісна перспектива для бідного на готівку уряду в Києві, але проблема тут ширша і виходить за рамки просто транзитних тарифів, які й без того драматично впали з початку конфлікту в Україні, пише автор статті Далібор Рогач.

«Якщо «Газпром» зможе оминути Україну, він буде у набагато міцнішій позиції на переговорах щодо постачань газу самій Україні – включно з великими енергомісткими підприємствами у Східній та Південній Україні», – йдеться у статті.

За увесь пострадянський час російська влада використовувала ціну на газ як засіб впливу на українську політику і як важіль дестабілізації України. «Газпром» припинив поставки в січні 2006-го, погрожуючи цілий рік після Помаранчевої революції, і знову зробив це саме у січні 2009 року – за рік до обрання президентом Віктора Януковича. «Немає підстав не вважати, що Володимир Путін вагатиметься використати той самий важіль ще раз, якщо в нього буде така нагода», – зазначає часопис.

Але для України, веде далі газета, вихід є: країна потребує глибоких структурних реформ, енерговитратні підприємства південного сходу України не є майбутнім – вони мають споживати газ за ринковими цінами і в перспективі мають бути реструктуризовані. В той час, як нинішній уряд поступово зменшує субсидії на енергоносії, перед ним усе ще довгий шлях до їх повного скасування, і треба впевнитись, що українські політики-популісти не повернуть субсидії пізніше. Усього цього можна досягти приватизацією енергосектора, створенням регуляторного енергетичного агентства, яке було б захищене від політичного тиску. І також має бути диверсифікація джерел енергопостачання, пише газета.

«Шок Путіна у Вірменії» – під таким заголовком помістили редакційний коментар впливової американської газети Wall Street Journal. Видання пише про причини протестів у Єревані, пов’язаних із підвищенням цін на електроенергію. Але також пише і про військову співпрацю Вірменії з Росією. Минулими вихідними Кремль виділив 200 мільйонів доларів на військову допомогу Вірменії, яка має тривалу територіальну суперечку із сусіднім Азербайджаном. Москва також погодилась передати справу підозрюваного у вбивстві вірменської родини російського вояка під юрисдикцію вірменського суду.

«На кону для Путіна – його військові інвестиції у Вірменії. В країні дислокуються 3 тисячі російських вояків на 102-й військовій базі в Ґюмрі, яка є надзвичайно важливим форпостом у південно-кавказькому коридорі, без якого Москва не зможе контролювати Каспійське море та Середню Азію», – зазначає часопис. Путін, за словами видання, розглядає Кавказ як частину російських імперських надбань, і Кремль приватизував частину суверенної території іншої держави під час свого наступу на Грузію в 2008 році. Також Путін прагне стабільності для свого Євразійського економічного союзу, до якого Вірменія приєдналася цього року, зауважує газета.

«США та Європа мають ставити за мету зупинити подальше російське просування заохоченням прозахідних кроків. Але такої налаштованості не видно. Європейський союз минулого місяця піддав сумніву свою відданість країнам «Східного партнерства», яке охоплює закавказькі Вірменію, Азербайджан та Грузію. Не даючи цим країнам чіткої стежки до асоціації, Європа підштовхує їх в орбіту Путіна», – зауважує видання.

Інтернет видання Vice News опублікувало статтю про те, як Росія намагається дискредитувати литовського президента Далю Ґрібаускайте. Наприкінці минулого року 751 євродепутат отримав книжку, таємно перекладену англійською, під назвою «Червона Далія», яка дискредитує литовського лідера, країна якої розташована на периферії ЄС, а сусідами є Білорусь із диктатурою радянського типу та мілітаризований Калінінградський анклав Росії.

Видання нагадує, що раніше цього року Ґрібаускайте порівняла поведінку Росії в Україні з «Ісламською державою» в Сирії та Іраку.

«Захід підтримує і здійснює поставки людям, які воюють проти «Ісламської держави». Але ми дозволяємо Росії підтримувати злочинців і бандитів на Сході України, які нападають і поводяться як терористи», – сказала Ґрібаускайте в інтерв’ю виданню раніше цього року.

Балтійські держави є членами НАТО і альянс має Статтю 5 свого Договору, яка каже, що напад на одного є нападом на всіх – навіть коли мова йде про маленькі балтійські країни, захищати які доведеться і Сполученим Штатам.

Україна ж – веде далі видання – не є членом НАТО, і в ній Росія веде «гібридну війну», яка включає поєднання прихованої розвідувально-підривної діяльності, відкриті операції з боку мас-медіа. М’яка сила поступово переросла у звичайний збройний конфлікт в Україні, а проросійські ЗМІ активно використовувались для роздмухування антизахідної пропаганди, яка й призвела до конфлікту, пише видання, додаючи що російський спецназ активно працював в Україні над поширенням спротиву центральному урядові в Києві.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода