Рефат Чубаров про Крим: «Головне повертати не лише територію, але і людей»

Попри тиск окупаційної влади, кримські татари на півострові не скорилися. У цьому переконаний голова Меджлісу кримських татар, народний депутат України Рефат Чубаров. У Росії проти нього порушили кримінальну справу через «зазіхання на територіальну цілісність», але Чубаров продовжує наполягати, що Крим належить Україні. Він очікує, що Всесвітній конгрес кримських татар, який планують провести у Туреччині в серпні, зможе виробити нові інструменти, щоб із Криму «швидше пішли окупанти». Чубаров покладає часткову провину на кримські проблеми й на офіційний Київ, бо вважає, що український уряд чує передовсім аргументи олігархів, які заробляють на торгівлі з півостровом. У четвер Рефат Чубаров був гостем у штаб-квартирі Радіо Свобода в Празі.

– 26 червня – це День кримськотатарського прапора. З огляду на повідомлення із Сімферополя про перешкоди масовим акціям, чи зможуть кримські татари гідно відзначити День свого прапора на окупованому Росією півострові?

– Окупаційна влада зараз здійснює нову тактику по всіх таких пам’ятних датах, де люди хотіли б разом їх проводити, відзначати. Вони дають відмови, якщо ці запити йдуть від Меджлісу кримськотатарського народу або від громадських організацій, які наближені до Меджлісу. Нам відмовили у проведенні будь-яких масових заходів, пов’язаних із Днем кримськотатарського прапора. Одночасно окупаційна влада дала доручення створеним нею двом кримськотатарським організаціям проводити такі масові заходи. Туди зараз вони намагаються залучити, як вони кажуть, максимальну кількість людей. Отже, у цей день, 26 червня, одних будуть намагатися вивести на площу, щоб показати, що вони святкують День кримськотатарського прапору за сценарієм окупаційної влади, але я знаю, що переважна більшість кримських татар знову будуть бойкотувати такі заходи, будуть шукати інші форми святкування такого для нас важливого дня.

– Якщо цей день будуть все-таки відзначати, якщо кримськотатарська символіка буде присутня – нехай на провладних акціях – чи можна вважати це позитивним знаком для кримських татар? Чи Ви вважаєте, що це спроба внести розкол у громаду?

– Це можна було б так вважати, якщо б не знати ту окупаційну владу. Вони ніколи не дозволять вам... Тим більш вони не будуть допомагати вам проводити заходи, які би відповідали вашому духу, вашому баченню, вашій ментальності. Вони обов’язково це ще обладнають своїми символами або портретами таких людей, яких би ви в жодному разі не хотіли би бачити. Це будуть портрети Путіна, це будуть прапори Російської Федерації, тобто країни-агресора, яка прийшла на кримську землю. Вони намагаються зараз використати все для того, щоб закріпити своє. Так було і за радянських часів.

Рефат Чубаров

– Ми читаємо у звітах міжнародних правозахисників про обшуки, арешти, великий тиск на кримських татар на півострові. Чи можна стверджувати, що окупаційна влада де-факто розгромила всі структури самоврядування кримських татар і систему Курултаю-меджлісів?

– Окупаційна влада суттєво зменшила можливості виборних органів кримських татар, включаючи місцеві меджліси. Вона поставила людей у такі межі, де багато питань не можна публічно оголошувати і намагатися разом вирішувати. Але говорити, що вони нас розчавили, так теж не можна, оскільки наші колеги, члени місцевих меджлісів, знаходять такі форми роботи з людьми, щоб зберегти їхню єдність, їхній дух. Якщо хтось хотів би сказати, що кримські татари вже скорилися, то вони мали би тоді показати, що кримські татари сотнями, тисячами, вони разом із владою в усіх сферах, починаючи від управління і завершуючи якимось публічними заходами...

– Що з майном Меджлісу? Його пропонували передати Духовному управлінню мусульман Криму. Яка зараз ситуація?

– Є благодійний фонд «Крим». Все те майно, яке було в користуванні Меджлісу, інших громадських організацій кримськотатарських, воно належало фонду «Крим». Зараз фонд «Крим» не може теж існувати в Криму. Голова цього фонду перебуває у Києві з певних обставин. Все це майно, можна говорити, де-факто націоналізоване – у лапках, як вони кажуть. Вони намагаються передати окремі будівлі деяким громадським організаціям кримськотатарським. Це зрозуміло теж навіщо робиться: щоб просто, дійсно, збільшити якісь непорозуміння між кримськими татарами. Я дуже радий, що майже всі, кому пропонувалось це майно, вони казали: «Якщо на це дасть дозвіл Меджліс».

– А щодо Духовного управління мусульман Криму, чи Меджліс дає згоду на передачу йому цього майна?

– Ми говоримо про те, що незаконно відібране, не може справедливо відійти до інших. Це є просто по життю і по наших законах мусульманських неправильним. Ми не думаємо, що Духовне управління мусульман Криму має бути таким складом незаконно відібраного майна. Але у той же час ми розглядаємо різні пропозиції. Щоб ним просто користувалися, ми деякі рішення вже ухвалили. Тим майном, яке належить Меджлісу тимчасово, поки там є окупанти, я думаю, що будуть користуватися деякі кримськотатарські громадські організації. Там, можливо, буде діяльність більш просвітницького характеру.

– В Анкарі у серпні має відбутися Всесвітній з’їзд кримських татар. Хто туди зможе приїхати з Криму? І чи зможуть ці люди повернутися назад?

– У 2009 році ми скликали перший Всесвітній конгрес кримських татар. Ми його визначили як такий майдан, де спілкуються між собою, координують напрямки своєї діяльності, всі організації кримськотатарської діаспори і вони встановлюють такі механізми взаємодії з кримськотатарськими організаціями, які власне функціонують на своїй рідній землі, в Криму. Нам вдалося завдяки проведенню цього конгресу дуже оживити кримськотатарське життя у світі.

– Тепер нові виклики – окупація півострова. Хто зможе приїхати з Криму?

– Ми встановили порядок і норми. Кожна кримськотатарська організація – громадська, національна, ЗМІ, творчі колективи – вони мають право спрямовувати до двох делегатів на цей Всесвітній конгрес. Ми очікуємо і від Криму достатню кількість делегатів.

– Які Ваші очікування від цього з’їзду?

– Головне наше очікування – що завдяки цьому конгресу другому, ми просто домовимося про нові інструменти нашої подальшої роботи задля того, щоб повернути якомога скоріше Крим у склад України, якомога скоріше, щоб звідти пішли окупанти. Одне з очікувань від конгресу – те, що буде дуже голосно і твердо сказано про те, що будь-які події навколо Криму сьогодні і завтра вони не можуть уже відбуватися без кримських татар. Дійсно, сьогодні вже є фактом, що туди прийшли російські окупанти. Але завтра, коли ситуація з Кримом буде полегшуватися, щоб знову у когось не виникало бажання вирішувати кримські проблеми без кримських татар.

– Що Ви маєте на увазі? Часом не українську центральну владу?

– 23 роки українська центральна влада робила все для того, щоб не відновлювати права кримських татар у повному обсязі. За 23 роки не були збалансовані багато сфер, пов’язані з управлінням Криму. Кримські татари в силу того, що офіційні політики київські, вони пішли на зустріч чисельної спільноти – це російська спільнота, нехтуючи інтересам української громади, а їх 400 тисяч як мінімум у Криму, кримськотатарської громади – це 300 тисяч. У якійсь мірі, це є причиною того, що сталося з Кримом.

– Становище за останній час змінилася і є факти конкретної співпраці з центральною владою в Києві. Зокрема Ваш заступник, заступник голови Меджлісу Аслан Умер Киримли понад місяць тому очолив Державну службу України з питань Криму і Севастополя (до того він півроку очолював департамент з питань Криму в секретаріаті Кабміну). Як Ви оцінюєте його роботу?

– Все те, що зараз відбудоване, відбудовується у взаємовідносинах української держави з кримськотатарським народом з кінця лютого минулого року, і все те, що було до того часу, це небо і земля. І дійсно, сьогодні ми разом в Україні все робимо, щоб питання пов’язані з Кримом вирішувалися зовсім на інших правових умовах. І тут ми говоримо про права кримськотатарського народу на самовизначення у складі української держави.

– А чи можна говорити конкретно про роботу цього органу?

– Головне завдання цієї служби бути координаційним органом зі всіх питань, які існують у зв’язку з Кримом. Але сказати про те, що ця служба вже зайняла те місце, яке визначене, я ще не можу, оскільки процес напрацювання усіх цих умов продовжується. Є дуже багато питань, пов’язаних з діяльністю правоохоронних органів. Ви знаєте, зараз відбудована прокуратура АРК, пан Аваков, міністр МВС, заявив про те, що зараз вже відбудовують головне управління МВС Криму. Я думаю, що має бути і СБУ Криму. Це для того, щоб моніторити ситуацію в Криму, для того, щоб розпочинати справи щодо тих людей, які порушують закони. Прийде час і вони всі будуть запущені в дію. Є дуже багато питань пов’язаних з міграційними питаннями, з торгівлею з Кримом.

– Власне, з одного боку звучать слова про те, що не потрібно «годувати окупанта» і є заклики до суворого обмеження торгівельних зв’язків. З іншого боку, українська економіка перебуває не в найкращому стані, скорочується виробництво, українським компаніям потрібно якось виживати. Як тут знайти рівновагу? Чи потрібна Україні економічна блокада Криму?

– Ми маємо виходити з того, що ми будемо повертати не лише територію, а головне –людей, які живуть у Криму. Ці люди мають зберігати гарне ставлення до України, вони мають розуміти те, що відбувається в Україні. А якщо якісь дії їм не подобаються, вони мають розуміти причини їхньої появи. Це – перший підхід. Друге – ми вимагаємо від всього світу посилення санкцій проти Росії, щоб вона повернула Крим. А з іншого боку – ми здійснюємо такі дії, які Захід не розуміє. Скажімо, розширення торгівлі. Якщо дуже коротко, це моя думка, всі питання економічних взаємостосунків із Кримом, як із окупованою частиною України, мають здійснюватись у взаємодії із забезпеченням безпеки людей, які живуть у Криму. Тоді, якщо би був такий підхід, не було би такого обсягу торгівлі. Це були би саме ті товари, без яких не можуть жити люди. Але сьогодні ми постачаємо все і для всіх, включно з російською армією, яка розташована в Криму.Треба до мінімуму звести торгівлю і до максимуму полегшити перетин адміністративного кордону громадянами України, які живуть в окупованому Криму, щоб вони не втрачали зв’язків з Україною.

– Чи чують ці Ваші аргументи прем’єр-міністр і президент України?

– Сьогодні поки що уряд чує аргументи олігархів, аргументи тих, хто заробляє на кримській ситуації.

– А Ви можете назвати прізвища?

– Я їх міг би назвати, але думаю, що не це головне. Головне, щоб була проява політичної волі з боку тих, хто ухвалює рішення. Ми маємо нарешті сісти і затвердити той формат взаємовідносин з окупованим Кримом, з якого мають виходити олігархи. І поки що той формат, який встановлений владою – він задовольняє олігархів, більшою мірою – це їхні інтереси і вони посилюють свій тиск на уряд. Але якщо уряд дає їм можливість заробляти в такий спосіб,то треба говорити з урядом.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода