Минуло більше року з часів Революції гідності, а бюджетні гроші, як і за режиму Януковича, далі відмивають через корупційні схеми, тендери й підставні підприємства. Правоохоронці далі «кришують» кримінальний бізнес, посади продаються, а контрабанда і державний рекет процвітають, констатує директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Але з цим можна і треба боротися, кажуть експерти та європейські політики.
Навіть під страхом використання російськими тролями й Кремлем критики ЄС на адресу української корупції, про цю системну проблему слід говорити і з нею слід воювати, вважає голова політичної групи «зелених» Європарламенту Ребекка Гармс. Замовчування недоліків – набагато гірше, каже вона.
Якщо ми уникатимемо дискусій про ці систематичні проблеми України, то це буде значно більше на руку Кремлю. Без реформування Україна дуже ризикує втратити міжнародну підтримкуРебекка Гармс
«Якщо ми уникатимемо дискусій про ці систематичні проблеми України, то це буде значно більше на руку Кремлю, – вважає німецький євродепутат. – Без реформування Україна дуже ризикує втратити міжнародну підтримку. Не зважаючи на нашу солідарність, відносини з українцями залишаються слабкими. Тому, тільки після успішних реформ задля людей з’являться ресурси стійкої підтримки України».
Як викорінити українську корупцію і що робити насамперед?
Євген Захаров з Харківської правозахисної групи каже, що давно настав час розділити бізнес і владу. «Корупційні зв’язки у нас замінили ринкові відносини», – каже він.
Тим часом, представники ЄС, зокрема, Ралука Стефануц, представниця Єврокомісії, колишній координатор першого антикорупційного звіту ЄС, каже, що європейський досвід може стати в нагоді Україні.
Країни ЄС можуть допомогти визначити хороших експертів і надати підтримку, таким установам, як Національне антикорупційне бюроРалука Стефануц
«Країни ЄС можуть допомогти визначити хороших експертів і надати підтримку, таким установам, як Національне антикорупційне бюро. Детективи, яких там набирають, ніколи не працювали в сфері розслідувань, а установа розпочинає з нуля. Її основна робота полягатиме у перевірці прибутків держслужбовців, конфлікту інтересів. Це все потребує допомоги від нас, а саме: наставників, а також обладнання, скажімо, для створення необхідних баз даних», – каже Стефануц.
Антикорупційні вимоги для безвізового режиму виконаємо – Ситник
Представники ЄС неодноразово зауважували: центральна проблема українців, через яку об’єднана Європа вагається скасовувати їм візи, – це корупція. Після консультацій із представниками Ради Європи, європейськими політиками й експертами, директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявляє, що «вони не чекають, що ми поборемо корупцію за рік чи за два-три. Вони очікують прогресу в створенні та початку роботи не лише бюро, але й агенції, та антикорупційної прокуратури».
Їхні меседжі цілком виважені, і мені здається, ми в силах виконати те, на що наші західні партнери розраховуютьАртем Ситник
«Їхні меседжі цілком виважені, і мені здається, ми в силах виконати те, на що наші західні партнери розраховують. Ми зробимо все і в нашій частині вимоги для скасування візового режиму будуть виконані», – додає він.
Виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк, звертаючись до представників ЄС, закликає: для того, щоб активізувати перетворення в Україні, будьте відвертішими в надсиланні сигналів українській владі.
Часом українська влада не розуміє дипломатичної мови. Для них іноді реальний ризик – втрата наступного траншу допомоги ЄС чи МВФ – аргумент значно ефективнішийДарія Каленюк
«Часом українська влада не розуміє дипломатичної мови. Для них іноді реальний ризик – втрата наступного траншу допомоги ЄС чи МВФ – аргумент значно ефективніший, ніж постійні дискусії чи розмови. Тому, навіть при тому, що Україна у війні, не бійтесь надсилати їй відверті сигнали» , – каже вона.
Бо ж якщо європейські гроші чи інвестиції з боку Міжнародного валютного фонду можуть бути вкрадені в Україні, бо не захищені поліпшеними законами, то саме надання цих грошей не матиме сенсу, вважає Дарія Каленюк.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода