Проект Декларації Ризького саміту: «європейські прагнення та вибір» України, але наразі не європерспектива

Рига – Проект Декларації Ризького саміту «Східного партнерства» говорить про «європейське прагнення та європейський вибір» трьох країн «Східного партнерства», які мають Угоди про асоціацію з ЄС – України, Грузії та Молдови, але не про європейську перспективу цих країн. У проекті Декларації також ідеться про те, що Україна та Грузія мають завершити другу фазу діалогу про візову лібералізацію і виконати всі критерії для безвізового режиму, а також заохочується Єврокомісію «підтримати» прогрес двох країн до кінця цього року щодо віз.

Проект Декларації Ризького саміту «Східного партнерства», який відбувається у столиці Латвії за участі 28 лідерів країн ЄС та шести держав-учасників «Східного партнерства» говорить, що три країни – Україна, Грузія та Молдова, які минулого року підписали угоди про асоціацію з ЄС, мають «європейські прагнення та європейський вибір», проте наразі не європейську перспективу.

Під «європейською перспективою» мається на увазі членство в ЄС у майбутньому.

Акція в Ризі: Україна подала «заявку» на вступ до ЄС

Проте поправки в тексті можуть з’явитися під час робочої вечері 21 травня лідерів країн ЄС та «Східного партнерства», а також під час самого основного засідання саміту у п’ятницю 22 травня в першій половині дня.

Учасники саміту відзначають європейські прагнення та європейський вибір партнерів, яких це стосується, як заявлено в угодах про асоціацію, говорить пункт 7 проекту Декларації, який вдалось побачити Радіо Свобода.

«Немає в Декларації нічого такого, що каже, що у вас забрали право на європейську перспективу. Але партнерство не означає автоматичного членства в ЄС. Але я також вірю і розумію європейські прагнення і європейський вибір, і ми допоможемо в цьому», – сказав міністр закордонних справ головуючої в ЄС Латвії Едгарс Рінкевічс.

«І давайте ніколи не говорити «ніколи». Давайте матимемо цю мрію і не впадати в негативізм», – додав глава латвійської дипломатії.

Йоганес Ган

А комісар ЄС із європейського сусідства та переговорів щодо розширення Йоганес Ган закликав Україну, Грузію та Молдову не розчаровуватись, а натомість активно реформуватись.

«Усього можна досягти, якщо виконати критерії, але важливо зосередитись на реформах. І важливо також мати (європейські) амбіції. Маємо розчистити шлях до європейської перспективи, маємо вже угоди про асоціацію, вільні і всеосяжні зони вільної торгівлі – все це важливо, все це сприятиме підготовці до виконання критеріїв», – сказав Ган.

Він додав, що розуміє президента України Петра Порошенка, який раніше заявив, що Україна збирається подавати заявку на членство в ЄС у 2020 році, коли проведе всесторонні реформи.

«Будь-яка країна, яка відповідає критеріям, має право подавати заявку на членство в ЄС. Двері залишаються відкритими. Зробіть реформи незворотними у своїх країнах», – сказав глава МЗС Латвії Рінкевічс.

«Зелене світло» щодо безвізового режиму наприкінці року?

У проекті Декларації Ризького саміту також ідеться, що учасники саміту очікують завершення Україною та Грузією виконання другої – фінальної – стадії Плану дій щодо візової лібералізації, щойно всі критерії будуть виконані через впровадження потрібних реформ.

Також проект Декларації саміту вітає готовність Єврокомісії зробити все для підтримки прогресу України та Грузії до кінця 2015 року.

Едгарс Рінкевічс

Фактично, збулись прогнози тих, хто казав, що Ризький саміт не дасть чіткої дати безвізового режиму з ЄС, як раніше хотів Київ, але що цей процес може бути завершений до кінця цього року. Від Єврокомісії очікується в листопаді – в разі успішного виконання потрібних кроків – дата – 2016 рік, як дата старту безвізового режиму. Це може бути реальністю, як про це говорили чільні українські представники.

«Тільки-но Україна та Грузія виконають критерії, тоді Єврокомісія наприкінці року погляне на прогрес і буде звіт, і є добрі шанси, що ці дві країни отримують візову лібералізацію», – сказав Едгарс Рінкевічс.

Анексія Криму: окрема позиція Мінська та Єревана

Також, за даними джерел Радіо Свобода, в тексті Декларації Ризького саміту міститься положення про конфлікт в Україні і заклик до всіх його сторін приступити до швидкого і повного втілення Мінських мирних угод.

Є і положення в проекті Декларації про засудження анексії Криму Росією. Але дві делегації – Білорусі та Вірменії – не хочуть підписувати такого варіанту Декларації.

Не виключено, що їхня особлива позиція може бути окремо – як додаток чи застереження, або якимось іншим чином врахована їхня думка.

Минулого року під час голосування на Генеральній асамблеї ООН Білорусь та Вірменія проголосували проти резолюції, яка засуджувала окупацію та анексію Криму Росією.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода