У Празі українці, кримські татари та чехи вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу Сталіним 1944 року. Багато присутніх на акції у центрі Праги говорили й про нинішню ситуацію в Криму, за якої кримських татар знову утискають. Учасники заходу, однак, висловили сподівання, що півострів знову буде українським.
Акція відбувалась у самому центрі Праги, на Вацлавській площі. Символічним було те, що неподалік розташований готель «Ялта». Близько сотні людей зібралось на акцію під кримськотатарськими блакитними прапорами із тугрою, українськими та чеськими стягами, а також прапорами ЄС.
Акція почалась із кримськотатарського гімну, а дехто із виступаючих українців мав на голові татарську тюбетейку на знак солідарності з багатостраждальним народом півострова.
Мені болить, що мої предки були депортовані з рідної землі. Я хочу, щоб про це знали не лише в Україні, а й у світі
«Мені болить, що мої предки були депортовані з рідної землі. Я хочу, аби про це знали не лише в Україні, а й у світі, адже в кожній татарській родині були жертви. Мені з дитинства бабця й дід розповідали про жахи депортації, і біль нашого народу не забувається. Але ми вижили, збереглися, дивимось уперед», – розповіла Айнору Умерова, студентка, яка не змогла закінчити виш у Криму і отримала на грант на навчання у Чехії.
Ельдар Умеров, студент по обміну із Бахчисарая, стояв із українським прапором. Він висловив жаль, що у нинішньому Криму татарам не дають вільно вшановувати пам’ять жертв депортації.
«Навіть молодим кримським татарам це дуже болить, адже є розуміння, що депортували наших предків лише за те, що вони були татарами», – каже Умеров.
Акція у Празі, 17 травня
Згідно з даними, наведеними під час акції, під депортацію протягом трьох днів у травні 1944 року потрапили 230 тисяч кримських татар. На збори людям давали від двох хвилин до півгодини. За даними істориків, тих, хто чинив опір або не міг пересуватися, війська НКВС розстрілювали на місці. Переважно кримських татар виселяли до Узбекистану, Казахстану та Таджикистану, а також трохи й до колишньої Марійської АРСР на півночі Росії і на Урал.
Кримські татари кажуть, що під час виселення і довготривалого перевезення у вагонах для тварин загинуло від 15 до 25 відсотків депортованих. Навіть на нових місцях кримські татари мали статус «спеціальних переселенців» і були дуже обмежені у правах. Повернутись на півострів змогли лише з 1989 року, за пізньої «перебудови». Повноцінне ж переселення стало можливим лише в незалежній Україні.
На акції у неділю чеський активіст Дашан Шуц мав у руках кримськотатарський прапор. Він сказав: «Важливо, щоб ми цією акцією нагадали про злочини комунізму, щоб ті часи більше не повернулися. Ми засуджуємо нинішню анексію Криму однозначно».
Акція у Празі, 17 травня
Біль за сучасний Крим
Згадуючи депортацію 1944 року, на акції говорили багато й про нинішній Крим, окупований і анексований Росією понад рік тому. «Була недавно в Криму – боляче дивитися на те, як утискають кримських татар. Дехто боїться обшуків, атмосфера напружена, люди бояться зайвого слова сказати – то й переважно мовчать! Прикро, що в річницю депортації не дозволили провести акцію в Сімферополі, адже наші літні люди ще пам’ятають саму депортацію і плачуть від цього – їм і досі болить», – каже Айнору Умерова.
За України була демократія, не було міжнаціональних конфліктів
«А нині знову наш народ утискають. Немає зараз в Криму свободи, демократії, зникають люди... За України була демократія, люди нормально уживались, не було міжнаціональних конфліктів, а нині люди в Криму стають агресивними, – каже Ельдар Умеров. – Дуже-дуже багато людей у Криму мріють, щоб він знову став українським. Але важливо, щоб не було військового конфлікту за Крим, бо постраждають у першу чергу кримські татари та свідомі українці Криму».
Акція зі вшанування депортованих кримських татар у Празі, 17 травня 2015 року
Іван Макаришин родом із Західної України, і прийшов на акцію з усією родиною, аби підтримати кримських татар.
«Нам шкода, що зараз Росія забрала у кримських татар батьківщину, бо вони хочуть жити в Україні. Мені важко навіть уявити, як це так – взяти й виселити цілий народ і забрати у нього рідну землю. Хоча ми розуміємо татар, адже українців теж масово депортували, лише до Сибіру… Сподіваємось, що Крим буде знову українським», – каже Макаришин.
А Умеров висловлює сподівання, що Крим повернеться до України «максимум за три роки».
«Є така мрія в мене. Але якщо подивитися на Південну Осетію чи Абхазію, то Росія так просто землі не віддає», – говорить він. І додає, що дуже хвилюється через конфлікт на сході України: «Я не бував в Донецьку, але хочу, щоб конфлікт на Сході вщухнув. Тому спочатку треба владнати конфлікт там, а потім вже взятися вирішувати справу з поверненням Криму».
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода