Ельзара Іслямова: Жоден співробітник ATR з каналу не пішов

Сімферополь – Понад місяця тому перший кримськотатарський телеканал ATR, а також дитячий канал Lale, радіостанції «Мейдан» і «Лідер», які входять до однойменного медіа-холдингу, припинили своє мовлення. Через відсутність російської реєстрації керівництво медіа-холдингу змушене було піти на такий крок, щоб уникнути штрафів і вилучення дорогого устаткування. Найближчим часом з Роскомнадзор​у має надійти відповідь: чи вдалася ATR вже четверта спроба отримати реєстрацію як ЗМІ в законодавчому полі Росії. Поки ж співробітники телеканалу займаються зйомками документальних фільмів та інших проектів. Про те, яким для медіа-холдингу був минулий місяць поза ефіром, як на ATR ставляться до створення нового громадського кримськотатарського телеканалу і чим цікавились представники турецької делегації, побувавши в гостях у ATRівців, в інтерв'ю для Крим.Реалії розповіла генеральний директор каналу Ельзара Іслямова.

– Як минув цей місяць для телеканалу, чим займалися співробітники ATR?

– Ми працювали, не зупиняючись, щоб виробничий процес тривав. По-перше, упродовж місяця ми планово знімали всі наші конкурсні, розважальні, історичні, культурологічні проекти і таким чином зробили певний запас. Другий напрям, який ми для себе визначили і до чого руки у нас раніше через оперативну роботу не доходили, – це зйомка серій документальних фільмів про повернення кримських татар, їх адаптацію на своїй Батьківщині, про перші кримськотатарські селища, так звані самозахоплення, кільком з яких цього року виповнюється 25 років. Це величезна і захоплююча робота – в деяких документальних фільмах ми використовували такий прийом, як реконструкція подій, спеціально для цього залучали артистів. Ну і, звичайно, йдуть своєю чергою всі дитячі проекти, проводиться зйомка відбіркових турів популярного конкурсу «Татли сес». Тобто робота триває в штатному режимі. Люди, які в ці дні потрапляють до нас на телеканал, кажуть: «Таке відчуття, ніби телеканал працює».

Як у Криму вимкнули телеканал АТR

– А що зі співробітниками радіостанцій?

– Вони зараз займаються інвентаризацією своїх музичних кошиків, моніторять хіт-паради. Деякі співробітники поїхали на підвищення кваліфікації у радійній і звукорежисерській справі в Москву та інші міста Росії. Частина співробітників перейшла в «15 минут» (інтернет-видання, яке входить до медіа-холдингу ATR – авт.), щоб попрацювати в новинному форматі. В принципі, ми для всіх знайшли роботу, ніхто від нас не пішов.

– Тобто жоден із співробітників медіа-холдингу не звільнився за минулий місяць?

– Ні, жоден.

– Документальні фільми, виробництвом яких займається телеканал, будуть чекати свого виходу, коли запрацює ATR, чи, можливо, телеглядачі побачать їх раніше?

– Я думаю, що ми побачимо їх раніше, незалежно від того, буде телеканал працювати чи ні. Ми вивісимо їх у себе на сайті, щоб глядачі мали змогу переглянути ці документальні фільми. Все-таки вони мають велику цінність, тим більше, ближче до жалобної дати 18 травня, яку ми завжди відзначаємо і віддаємо данину пам'яті жертвам депортації всього кримськотатарського народу. Більше того, ми зараз працюємо з деякими телеканалами – як російськими, українськими, так і турецькими, європейськими, які просять нас вже перекласти документальні фільми іноземними мовами. Одні – з метою придбання, інші – з метою продемонструвати на безкоштовній основі. І ми це зробимо.

– Чому ATR не почав мовлення в Інтернеті з 1 квітня?

– Російське законодавство в цьому плані дуже жорстке. Якщо діяльність телеканалу здійснюється без ліцензійних документів, то настає адміністративна відповідальність, аж до кримінальної з вилученням обладнання. Теоретично у нас є можливість вести мовлення в Інтернеті. Але в цьому випадку це не повинно виглядати як телевізійне мовлення. Ми можемо працювати тільки, умовно кажучи, у форматі живого журналу або Інтернет-газети. Зараз ми намагаємося намацати формати з використанням телепродукту і вже почали робити інформаційні випуски в режимі «News real time» і викладати деякі відзняті програми. Але, підкреслюю, ми не хотіли б бути телеканалом, який мовить тільки в Інтернеті. Це дуже вузька аудиторія, до того ж є певні обмеження. Тому ми активно добиваємося того, щоб нам видали документи на повноцінне мовлення.

– Місяць тому керівництво медіа-холдингу виключало можливість переїзду телеканалу на материкову Україну. Зараз ця позиція змінилася?

– Ми, як і раніше, хочемо жити і працювати в Криму, на своїй батьківщині. Звичайно, до нас надходили пропозиції про переїзд, і президент України неодноразово їх озвучував. Також українські відомства, які спеціалізуються на телемовленні, зв'язувалися з нами, пропонували різні умови для того, щоб ми переїхали і працювали з материкової України абсолютно спокійно і вільно. Але поки у нас є хоч якийсь мінімальний шанс працювати в Криму, ми його використовуємо. Пропозицію про переїзд ми розглядаємо як останній варіант і не найкращий.

– У березні керівництво ATR в черговий раз надіслало документи в Роскомнадзор​ на перереєстрацію. Вже минуло більше місяця, відведеного за законом на розгляд. Чи була якась відповідь?

– Ми поки не отримали жодних документів. Нам сказали: «Чекайте, відповідь надійде поштою».

– Як ви розцінюєте нещодавню заяву голови Роскомнадзор​ про те, що телеканал ATR подавав «некомплектні» документи?

– Виходить, ми вже вчетверте подаємо неправильно документи. Припустимо, ми помиляємося. Але тоді, за логікою, вже в першому «неправильному» комплекті нам мали відразу вказати на всі помилки, неточності, недокомплект. В одному з інтерв'ю Олександр Олександрович (Жаров, голова Роскомнадзор​у – авт.) говорив про можливість створення робочої групи з надання допомоги в підготовці документів до реєстрації в Роскомнадзорі, що виглядає абсолютно логічно, враховуючи обставини перехідного періоду. Ми готові повноцінно брати участь у такій групі.

– Якщо голова Роскомнадзор​у приїде до Криму, ви готові запросити його на телеканал?

– Звичайно. Я розумію, що в Росії багато ЗМІ, і в кожного з них є свої проблеми. Але якщо голова Роскомнадзору надасть нам таку честь, ми із задоволенням його приймемо, покажемо на власні очі наших два кримськотатарські телеканали – ATR і Lale, радіо «Мейдан». І будемо йому дуже вдячні, якщо він надасть нам підтримку і допоможе відновити мовлення.

– Як ви ставитеся до створення нового громадського кримськотатарського телеканалу під назвою «Міллет»?

– Ми завжди говорили про те, що ми за те, щоб якомога більше кримськотатарських ЗМІ було в Криму. Але це не повинно бути за принципом заміщення. А все, що сталося, було зроблене саме за таким принципом. Тобто припинили мовлення ATR і відразу заговорили про створення нового телеканалу. Але поки нічого не створено, одні декларації. Будь-який телевізійний менеджер розуміє, скільки це потребує коштів і не тільки матеріальних. Фінансова проблема – це найлегша з тих, яку можна вирішити. А творчий колектив, контент, ідеї, організація процесу? А довга і наполеглива праця завоювання довіри, авторитету... Я вже мовчу про спеціальне технічне забезпечення будь-якого телеканалу, яке має постійно оновлюватися.

Але поживемо – побачимо. Просто дуже неприємно, що ті, хто є прихильниками створення нового громадського кримськотатарського телеканалу, не сприяють розвитку і процвітанню діючих кримськотатарських ЗМІ й не відстоюють також активно їхні інтереси.

Якщо ж говорити взагалі про можливість існування нового кримськотатарського телеканалу як суспільного, тобто незалежного, як зведено у світовій практиці, – в цьому випадку це лише назва. По-перше, засновниками громадського ТБ найчастіше є громадські організації. По-друге, фінансування відбувається з двох джерел: або від громадських організацій, або на основі абонентської плати, так званої телевізійної ліцензії, яку платить кожен телеглядач. У нас же в Криму повідомили про телеканал, який буде фінансуватися державою, і вже на його створення виділені кошти. Але якщо платить держава, то ми повинні чітко розуміти, що це буде провладний телеканал, який відображатиме погляд влади, а не суспільства.

– Ініціатори створення нового телеканалу не зверталися до вас за порадою?

– Ні, не зверталися. Вони пропонують нашим співробітникам перейти на створюваний новий телеканал і працювати. Що стосується порад або якогось іншого співробітництва, то наприкінці позаминулого року ми самі зверталися на державний телеканал – нині «Перший кримський» – з пропозицією зробити спільний масштабний кримськотатарський пізнавально-розважальний сімейний проект, використовуючи їхню студію. У нас був повністю виписаний сценарій кількох передач, замовлені декорації та інвентар. Якби телеканал ATR функціонував, ми із задоволенням зробили б спільні проекти і з новим телеканалом, тому що всі зацікавлені в розширенні свого контенту. У нас дійсно багато не освоєних телевізійних ніш, тим більше з кримськотатарської тематики. Наприклад, ми створили дитячий телеканал Lale не тому, що нам хотілося якомога більше телеканалів, а тому, що дитяча редакція настільки виросла і професійно, і творчо, і за кількістю виробленого телепродукту, що просто вже не вміщалася в рамки ATR. Я думаю, тоді наші спільні зусилля з наявним у нас багажем і креативними ідеями були б корисні й цінні, але зараз про це вже не варто говорити.

– ATR, як і раніше, знімає програми для першого громадського мусульманського каналу «Аль-РТВ»?

– Звичайно, ми продовжуємо цю роботу. Мовлення не переривалося.

– Наприкінці квітня ваш телеканал відвідала турецька делегація, яка прибула до Криму з метою моніторингу становища кримських татар у нинішніх реаліях. Про що ви говорили?

– Представники делегації провели на телеканалі майже півдня. У них були конкретні питання, ми розповіли їм про наші проблеми. Вони підкреслили важливу роль існування телеканалу ATR для кримськотатарської спільноти, упевнившись в цьому зі спілкування з кримськими татарами. За їхніми словами, ті кримські татари, з якими вони спілкувалися, були обурені, що телеканал ATR не мовить і йому не дають такої можливості, просили допомогти. Всі документи, які запросили представники делегації, були надані. Ми провели для них невеличку екскурсію на телеканалах ATR і Lale, зайшли на радіо «Мейдан», до редакції «15 хвилин», поспілкувалися з працівниками. Вони сказали, що свої результати моніторингу презентують після повернення в Туреччину.

– Ви якось підтримуєте зв'язок з оператором телеканалу Ескендером Небієвим, заарештованим на два місяці у «справі 26 лютого»?

– Ескендер сам нещодавно нам телефонував, сказав, що добре себе почуває, не втрачає духу. І дуже гордий тим, що весь колектив його підтримує – він цю підтримку відчуває. Попросив, щоб за нього не хвилювалися, він все витримає.