У Києві відбувся саміт «Україна – ЄС». Його учасники обговорили, що Україні варто і надалі дотримуватись мінських угод, а Європейському союзові – підтримувати санкції щодо Росії. Окрім того, ЄС схвалив третю програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1 мільярда 800 мільйонів євро. Утім, щодо членства в ЄС, введення миротворчої місії на Донбас та безвізового режиму перспективи менш чіткі. З таким результатом закінчилась зустріч президента Петра Порошенка та президентів Європейської ради Дональда Туска і Європейської комісії Жана-Клода Юнкера.
В України є потужні вороги, але водночас – і багато друзів. Утім, допомоги союзників буде недостатньо, якщо Україна не змінювати себе сама шляхом реформ. Саме ця думка президента Європейської ради Дональда Туска, у тій чи іншій формі, лунала від європейських партнерів Києва.
Your browser doesn’t support HTML5
Порошенко зустрівся з Туском і Юнкером перед самітом «Україна-ЄС»
Представники Євросоюзу Дональд Туск та Жан-Клод Юнкер підштовхують Україну реформуватись оперативніше, хоч і відзначають: перші успіхи вже є. Зокрема, відмічають вони, ключове значення матимуть децентралізація, боротьба з корупцією, реформа судочинства та реструктуризація енергетичного сектора. Водночас вони радять модернізувати економіку та експорт загалом, щоб держава отримала більше зиску від поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Повноцінне скасування мит на європейські товари має розпочатись із 1 січня 2016 року.
Україну не розкритикували, утім, підштовхнули робити «домашнє завдання» з реформ
Росія напередодні саміту відреагувала на візит європейських гостей до Києва. Зокрема, голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Олексій Пушков заявив на своїй сторінці у Twitter: саміт «Україна – ЄС» стане не «самітом об’єднання та захвату», а «самітом вимог до Києва». За його словами, в Євросоюзі все більше незадоволені політикою України.
Утім, Туск та Юнкер утримались від різкої критики, висловлюючи радше поради. Підтримує ЄС Україну і грішми: на саміті домовилися щодо якнайшвидшого укладення Меморандуму про взаєморозуміння та кредитної угоди. Мова йде про додаткову третю програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1 мільярда 800 мільйонів євро.
ЄС наполягає на мінських переговорах та бачить ескалацію конфлікту з боку Росії
Позиція ЄС щодо агресії на сході України незмінна: Європа бачить та засуджує російську агресію, яка продовжується упродовж мирних переговорів – у цьому запевнили гості саміту. Утім, вони відразу додали: мінські переговори залишаються, на їхню думку, найвдалішим форматом для врегулювання конфлікту на Донбасі. Європа допомагатиме Україні у двох форматах: беручи участь у дипломатичних обговореннях та домовленостях, а також продовжуючи дію санкцій щодо Росії.
Зараз ми можемо говорити лише про цивільну оціночну місію, а не про військову місіюДональд Туск
Окрім того, президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що Євросоюз може направити до України цивільну оціночну місію.
«Зараз ми можемо говорити лише про цивільну оціночну місію, а не про військову місію», – сказав Туск під час спільної прес-конференції з президентом України Петром Порошенком та головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером.
Київ прагне перспективи членства в ЄС
Говорячи про перспективи, президент України Петро Порошенко закликав ЄС визнати: Україна може стати в майбутньому членом Євросоюзу. Він сподівається, що через 5 років Київ має «досягти умов, необхідних для того, щоб подавати заявку на членство в ЄС».
Your browser doesn’t support HTML5
Результати саміту «Україна – ЄС»: гроші та підтримка без гарантії вступу до Євросоюзу
«Я закликаю Євросоюз, підтримуючи євроінтеграційні прагнення українського народу, визнати, що Україна, як будь-яка інша європейська держава, що поважає і готова захищати спільні цінності, може в майбутньому стати членом ЄС. Звісно, за умови досягнення всіх необхідних критеріїв», – зазначив він.
У Євросоюзі ж заявляють, що питання членства України в Євросоюзі наразі на порядку денному не стоїть, спочатку українська влада має вирішити внутрішні проблеми. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, зокрема, ухилився від прямої відповіді про перспективи членства.
«На мій погляд, Україна – частина європейської сім’ї. Не африканської, а європейської. Але коли настане час, я буду готовий дати вам коротку відповідь», – сказав він.
Президент України Петро Порошенко (ц), президент Європейської ради Дональд Туск (л) і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Київ, 27 квітня 2015 року
Від цього саміту не варто було чекати радикальних рішень – експерт
На думку політолога Олесі Яхно, від цього саміту не варто було очікувати радикальних рішень. Угода про асоціацію вже підписана, тож мова наразі може бути, каже вона, саме про реалізацію домовленостей.
«Я думаю, що обговорювався економічний стан, які реформи здійснюватиме Україна, і якась поточна співпраця в напрямку реалізації Угоди. Друга група питань – це питання про мінські домовленості. І третя група питань – стратегічне партнерство України та ЄС», – каже вона.
Олеся Яхно
Водночас, наголошує Яхно, не дивно, що були дуже обережними заяви щодо ідеї введення миротворців, запровадження безвізового режиму та відсутності на саміті високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Федеріки Моґеріні.
«Я думаю, що з миротворцями було зрозуміло: не може бути ухвалене рішення в рамках саміту. Але для української сторони дуже важливо говорити про цей варіант вирішення конфлікту на сході», – додає політолог.
Саміт «Україна – ЄС», резюмує експерт, став фіксацією підтримки міжнародних партнерів, загальної позиції Євросоюзу та конкретики в окремих економічних та політичних питаннях.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода