Сімферополь – Час від часу кримська влада озвучує проекти, один масштабніший за інший, покликані вивести ледве живу під гнітом санкцій економіку півострова в лідери світового розвитку. Минулого року, наприклад, активно ходили ідеї від створення гральної зони – «кримського Лас-Вегаса» до всеросійського офшору, за типом Кіпру, однак зараз ці проекти з публічної площини зникли.
Нині на устах кримських чиновників нова «фішка» – розвиток інформаційних технологій і формування власного IT-кластера, за типом «Силіконової долини» в Каліфорнії. Звертає на себе увагу, що ці глобальні задуми, часто відірвані від реальної ситуації в Криму та у світі, незмінно знаходять підтримку російського керівництва. Однак у федеральних чиновників на те є свої причини.
«Наша відповідь» Каліфорнії
Спочатку ідея кримської «Силіконової долини» народилася в надрах місцевого міністерства інформації та зв'язку, функціонери якого чомусь вирішили, що потенціал місцевих програмістів, які залишилися без роботи в результаті введення санкцій проти Криму американськими IT-компаніями, і постачання дешевих китайських комплектуючих – це достатні умови для звершення нової технологічної революції.
На федеральний рівень цю задумку підняв кримський «прем'єр» Сергій Аксьонов. На нещодавній прес-конференції в Москві він розповів, що зараз вивчаються можливості створення на території Криму підприємств, що виробляють власне комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення. «Зараз аналізуються всі проекти, зокрема й зарубіжний досвід з формування такої «Силіконової долини», – сказав він.
При цьому, за словами Аксьонова, в Криму будуть створені умови для залучення професійних кадрів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, серед інших і з України. Введені ж світовими флагманами IT-ринку санкції проти ніким не визнаної «республіки Крим», на думку її лідера, не стануть перешкодою на шляху таких глобальних планів. «Сьогодні є технічні рішення, які дозволяють різним підприємствам, які хочуть розвивати IT-сферу на території Криму, обходити цей режим санкцій. Крім того, інтернет сьогодні дає можливість виконувати роботу віддалено від місця, де будуть докладатися ці проекти», – розповів Аксьонов (цитується за Крим Медіа).
Вже наступного дня, 25 березня, ідею нової технологічної Мекки підхопила спікер Ради федерації Росії Валентина Матвієнко. «Слід опрацювати питання створення свого роду кримської «Силіконової долини», де б розмістилися сучасні підприємства мікроелектроніки та зв'язку», – оголосила вона на пленарному засіданні, присвяченому інтеграції Криму в російське правове поле (цитується за ТАСС). Після цього ідея пішла гуляти в російські ЗМІ і стала приводом для жвавої дискусії.
Що кажуть експерти
За результатами дискусії думки прогнозовано розділилися. Так, наближені до російської влади функціонери сприйняли ідею «на ура». «Крим може стати хорошим майданчиком для розвитку в Росії інноваційного бізнесу та IT-технологій, – сказав виданню Експерт голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін. – Світова практика показує, що в регіонах, що мають комфортні умови для життя і відпочинку, можна успішно створювати сприятливе середовище для розвитку високих технологій. Прикладами таких регіонів є американський штат Каліфорнія з його Силіконовою долиною і Лазурний берег у Франції. Я думаю, що на прикладі Криму це можна зробити».
Оскільки Крим перебуває під дуже жорстким ембарго, а сучасне технологічне обладнання має вбудовані чіпи, які чітко повідомляють своїм виробникам, де вони знаходяться, порушити ембарго, на жаль, не вийдеАндрій Звєрев
У той же час фахівці IT-сектора виявилися менш оптимістичними. Генеральний директор компанії «Російська електроніка» Андрій Звєрев бачить дві основні перепони на шляху реалізації проекту: кадри і технології. «Так склалося, на жаль, в світі, що найбільш передові технології перебувають в тих країнах, які оголосили найжорсткіші санкції проти Росії – це США і Західна Європа, – зазначив він в ефірі Коммерсант FM. – Відповідно, без західних технологій ноу-хау розвивати не можна, і не можна це розвивати без західного обладнання, на жаль, поки що. Ми дуже сильно тут залежимо від виробників унікального електронного обладнання, яке знаходиться у цих країнах. Оскільки Крим перебуває під дуже жорстким ембарго, а сучасне технологічне обладнання має вбудовані чіпи, які чітко повідомляють своїм виробникам, де вони знаходяться, порушити ембарго, на жаль, не вийде». У зв'язку з цим експерт робить висновок, що ідея «Кремнієвої долини» передчасна для Криму.
Головний аналітик Російської асоціації електронних комунікацій Карен Казарян виділяє серед негативних факторів брак кваліфікованих кадрів у Криму, відсутність великої наукової бази та адміністративні бар'єри для бізнесу. «Десь рік тому в Криму були представлені досить велика кількість IT-компаній, але за рік, наскільки я знаю, їх число значно знизилося, практично в два рази, оскільки в українському законодавстві умови були набагато кращими, і пільги, і адміністративні бар'єри були нижчі, і оподаткування було більш м'яким. Можливо, варто було б повернути якісь певні положення або привести законодавство Криму у відповідність не до російського, а залишити ті заходи, які там були, щоб компанії, які там вже є, перестали звідти тікати», – вважає він (цитується за Коммерсантом).
У свою чергу, керівник напрямку «фінанси та економіка» Інституту сучасного розвитку Микита Масленников бачить проблему не стільки в законодавчій базі, скільки в російських особливостях правозастосування: «Проблеми не стільки законодавчого характеру – законодавство у нас чудове. У нас приблизно 80% всієї світової номенклатури різного роду податкових пільг і преференцій, які для IT і для високих технологій існують у світі, прописані в наших законодавчих актах. Проблема в правозастосуванні. Прийдіть до конкретного будь-якого податкового інспектора і скажіть: «Я – IT-компанія, що працює у високих технологіях або високотехнологічна». Він скаже: «Добре, а де хоч що-небудь, що мені дозволить тебе ідентифікувати як високотехнологічне виробництво?» І тут починається питання: «А ми не можемо. А у нас ідентифікація кульгає. А у нас нормативних документів на цей рахунок немає». Ось правозастосування, enforcement так званий, здорово відстає від наших передових законодавців, тому саме це і є реальний інноваційний клімат на землі».
Наступник Сколково
Як вказують експерти, сьогодні в Росії заявлені майже дві сотні різних технопарків, промислових парків, інноваційних зон тощо, з яких реально працюють не більше 30. Причому тільки одиниці дотягують до світових стандартів. Найбільш відомий проект – запущений у 2010 році підмосковне «Сколково», попередній російський аналог «Силіконової долини». Через п'ять років цей мегазадум практично повністю вичерпав себе, паралельно встигнувши потужно оскандалитися з нецільовим і неефективним витрачанням державних коштів, виділених на його існування.
Нового «Сколково» з Криму все одно не вийде. Хоча б через небажання більшості потенційних інвесторів працювати на території, що перебуває під санкціямиМар'яна Кленова
Однак, зазначають спостерігачі, можливо, що саме провал «підмосковної Каліфорнії» сьогодні підстьобує функціонерів до того, щоб переключити і увагу, і ресурси на новий, ще чистий проект. «У глибині душі політики розуміють, що повернути іннограду колишній статус вже не вдасться – простіше збудувати і забрендувати нову «Силіконову долину». Щоправда, місце для цього обрали інвестиційно непривабливе, зате патріотичне – Республіка Крим», – пише оглядач Noteru.com Мар'яна Кленова. Втім, вважає вона, нового «Сколоково» з Криму все одно не вийде. Хоча б через небажання більшості потенційних інвесторів працювати на території, що перебуває під санкціями. Та й попереднє «інноваційне місто» вже сильно себе дискредитувало в очах бізнесу.
Втім, зацікавленість чиновників буде здатна дати початковий імпульс кримському проекту навіть за відсутності інтересу у реального бізнесу. «Якщо справа дійде до якихось реальних дій, то можна легко уявити, як це буде виглядати, – іронізує з цього приводу видання dp.ru. – Спочатку буде, звичайно, розпорядження уряду чи президента, створення фонду і виділення з бюджету трильйона рублів (це і є етап «опрацювати питання»); потім треба буде підібрати земельну ділянку, викупити землю у власників, замовити крутий архітектурний проект, з'ясувати, що результат буде занадто дорогим, і почати будувати за більш скромним проектом, потім ухвалити закон про те, що підприємства в «Кримській силіконовій долині» за умови інвестування мільйона доларів звільняються від 50% податку на прибуток упродовж трьох років та орендної плати упродовж п'яти років, і укласти угоду про співпрацю з кількома вишами. Ніякої «Силіконової долини» з цього не вийде, а вийде рядовий технопарк, куди чиновники будуть на численних переговорах хоч тушкою, хоч чучелком затягувати компанії, що мають хоч якесь відношення до інновацій або видавати за такі консервні заводи. Кілька компаній, напевно, зрештою піддадуться на вмовляння, але великі корпорації атракціоном нечуваної щедрості у вигляді трирічного мораторію на орендну плату не заманити. Саме тому, що розпорядженням такі речі, на жаль, не робляться, навіть особистим розпорядженням самого Володимира Путіна. Могло б щось вийти, якщо б виникла зона, куди б держава взагалі не лізла, але такого бути не може. На запитання «а чому в Криму має і може з'явитися «Силіконова долина»?» Жодної відповіді, окрім «тому що ми тут подумали, а ось як було б здорово, якби у нас було, як у Каліфорнії», немає».