Сімферополь – Незважаючи на державний статус української та кримськотатарської мов на території Криму, їх функціонування на належному рівні, на думку спостерігачів, залишається під питанням. У зв'язку з цим віце-спікер Держради Ремзі Ільясов запропонував ухвалити проект закону, який гарантує використання цих мов на рівні з російською у різних сферах. Однак зазначена ініціатива була негативно сприйнята представниками влади й окремими експертами. Політики вважають, що перспективи ухвалення цього законопроекту малоймовірні.
Наприкінці лютого поточного року віце-спікер Держради Ремзі Ільясов зареєстрував законопроект «Про функціонування державних мов та інших мов у Республіці Крим». Документом, зокрема, передбачено викладання і вивчення кримськотатарської, російської та української мов як державних мов Криму, а також створення умов для вивчення і викладання інших мов народів Російської Федерації, які живуть у Криму. Всі три мови, згідно з проектом закону, викладаються і вивчаються в державних і муніципальних освітніх організаціях, розташованих на території республіки.
Крім того, в роботі органів кримської влади, місцевого самоврядування законопроектом передбачається використання трьох державних мов Криму. Громадянам Російської Федерації, які живуть на території Криму й не володіють державною мовою, надається право виступати на засіданні, нараді, зборах у держорганах, організаціях, на підприємствах і в установах тією мовою, якою вони володіють.
Також на території Криму громадяни мають право звертатися до органів влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій з пропозиціями, заявами й скаргами державними мовами або іншими мовами.
«Посадові особи органів державної влади Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані володіти державною мовою Російської Федерації та однією з державних мов Республіки Крим в обсязі, необхідному для виконання ними службових обов'язків, – йдеться в одному з пунктів законопроекту. – Керівники органів держвлади й органів місцевого самоврядування створюють умови для оволодіння працівниками держмовами в обсязі, необхідному для виконання ними службових обов'язків».
Ремзі Ільясов
У проекті закону, запропонованого Ільясовим, також записана відповідальність у разі порушення законодавства Криму про мови.
Як зазначено в пояснювальній записці, законопроект, враховуючи історичні особливості, закладає «правову основу для використання і розвитку державних мов Криму, передбачає створення необхідних умов для вивчення держмов, а також визначає основні принципи регулювання та функціонування інших мов у галузі державного, економічного та культурного життя, на базі двох основоположних норм міжнародного права: всі етнічні групи мають право користуватися рідною мовою і культурою; право етносу на збереження своєї національної і культурної ідентичності».
На думку автора законопроекту, його ухвалення дозволить врегулювати питання, пов'язані із законодавчим забезпеченням функціонування держмов Криму, а також створить додаткові умови для реалізації конституційних гарантій прав громадян на використання рідної мови, на вільний вибір мови виховання і навчання з урахуванням регіональних, національних та етнокультурних особливостей республіки.
«Законопроект не відповідає реаліям Криму»
Перші особи республіки безпосередньо свою думку щодо проекту закону, запропонованого Ільясовим, поки не висловлювали. Однак на зустрічі з викладачами Кримського федерального університету (КФУ) голова Держради Володимир Константинов, обговорюючи необхідність обов'язкового вивчення кримськотатарської мови, зазначив, що виступає проти подібної ініціативи. Так Константинов відреагував на пропозицію професора КФУ, доктора філологічних наук Айдера Меметова про те, що кримськотатарську мову як державну необхідно обов'язково вивчати.
«Від того, що змусите мене вчити кримськотатарську мову, я це буду вчити так, як я англійську вчив – я нічого не пам'ятаю відтоді, що мене вчили. Можна примушувати вчити, але результат може бути зовсім зворотним. Тут треба знайти якісь зовсім інші форми», – наголосив Константинов.
Пізніше доцент КФУ, член комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати республіки Віктор Харабуга сказав, що законопроект про функціонування державної мови не відповідає реаліям Криму.
За його словами, документ, внесений Ільясовим на розгляд Держради, «сліпо копіює» законодавство Татарстану і Башкортостану. «Треба розуміти різницю між ситуацією в цих двох республіках і в Криму. Обидві ці республіки є національною державністю башкирів і татар. Республіка Крим такою не є. Крим – це територіальна автономія, суб'єктом державності якої є весь його багатонаціональний народ. На півострові немає корінного народу чи етносу, який мав би право на створення тут своєї національної державності», – сказав Харабуга в коментарі для Крим Медіа.
Доцент Кримського федерального університету вважає, що відповідно до конституційних положень кримчанам не можна нав'язувати обов'язкове вивчення мов, які декларуються державними в Криму. «Ці мови, безумовно, мають функціонувати, забезпечувати потреби своїх етнічних громад і мати підтримку держави. Але вони не можуть нав'язуватися державою тій чи іншій людині як обов'язкові для вивчення», – переконаний він.
Пріоритетом у цій ситуації, на думку Харабуга, має бути «принцип добровільності». «Якщо людина бажає вивчати якусь певну мову або навчатися нею, таке право має бути їй надане, що сьогодні успішно вирішується навіть за відсутності цього закону про мови», – вважає експерт.
Грач: Перш ніж ідеш в судді, здай іспити трьома мовам
Політики, опитані виданням Крим.Реалії, сумніваються в тому, що законопроект, запропонований Ремзі Ільясовим, буде підтриманий Держрадою. При цьому вони сходяться на думці, що ухвалення такого документа позитивно позначилось би на ситуації в Криму.
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял вважає, що ідеї, які закладені в законопроекті, мали реалізувати ще раніше. «Тут потрібно виділити два моменти: по-перше, те, що кримськотатарську мову мають вивчати всі школярі, і до сьогоднішнього моменту ми мали б ціле покоління, а то й не одне, молодих людей, які б на елементарному рівні знали одну з мов Криму – в цьому випадку мову корінного народу. І те, що кожен кримський татарин мав право і можливість в усіх офіційних установах і органах влади звертатися, отримувати відповіді або робити якісь інші дії, використовуючи рідну мову», – підкреслив Джелял.
На його думку, спекуляції про те, що комусь важко вивчити мову, абсолютно недоречні, тому що ніхто не вимагає, щоб діти інших національностей вивчали мову на глибокому професійному рівні. «Я, як учитель у минулому, знаю, що для дітей з їхнім відкритим розумом ніяких труднощів немає. Вони вчать все, що завгодно, що їм викладають», – додав перший заступник голови Меджлісу.
Він також зазначив, що для розвитку толерантності в Криму вивчення кримськотатарської мови було б вкрай важливим. Що стосується перспектив ухвалення законопроекту Ільясова, Джелял відповів наступним чином: «Враховуючи заяву голови парламенту і придворних політологів, у мене дуже великі сумніви, що законопроект буде ухвалений у тому вигляді, в якому він потрібний для Криму і кримських татар».
Your browser doesn’t support HTML5
Джелял про проблеми кримськотатарської мови
Також не вірить в ухвалення зазначеного проекту закону голова кримського республіканського відділення політичної партії «Комуністи Росії», екс-спікер парламенту автономії Леонід Грач.
«Знаючи нинішнє керівництво Криму, його антитатарські настрої з точки зору ставлення до всіх ЗМІ, це малоймовірно, це люди-кон'юнктури», – сказав Грач.
При цьому, на думку комуніста, ухвалення такого законопроекту в Криму необхідне: «Те, що Ільясов пропонує, він ніби розшифровує Конституцію Криму, в якій прописаний державний статус трьох мов».
Будь-хто, хто хоче бачити себе чиновником, нехай готується до того, щоб вчити мови. Ніяких проблем я в цьому не бачуЛеонід Грач
«Будь-хто, хто хоче бачити себе чиновником, нехай готується до того, щоб вчити мови. Ніяких проблем я в цьому не бачу. Так теж не можна: проголосити рівність трьох мов, а потім приходити в суд і суддя, який не знає ні української, ні кримськотатарської, буде тобі розповідати, що у нього немає перекладача. Перш ніж йдеш у судді, здай іспити трьома мовами», – зауважив Грач.
Його не дивує реакція Константинова на ініціативу з обов'язкового вивчення не тільки російської мови: «Це не дивно, знаючи вирази, які він застосовує, його безграмотність в російській мові, вже не кажучи про те, що він ніколи не подужає ні кримськотатарської, ні української».
У той же час в ініціативі Ільясова Грач угледів бажання віце-спікера заробити політичні очки в боротьбі зі своїми колишніми соратниками із Меджлісу.
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові