Туреччина не допоможе кримським татарам через Росію – Яременко

У п'ятницю 20 березня в Україну прибув президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. До Києва він приїздить у супроводі делегації представників ділових кіл цієї країни. Реджеп Тайїп Ердоган під час свого візиту до Києва проведе окрему зустріч із лідерами кримськотатарського народу. Зокрема, запланована зустріч президента Туреччини з Мустафою Джемілєвим і головою Меджлісу Рефатом Чубаровим. Чи варто Україні розраховувати на підтримку Туреччини у протистоянні з Росією. На думку фахівців, ні. Вони вважають, що Анкара наразі відмежовується від українсько-російського конфлікту. Тож на перше місце вона ставить і ставитиме економічні відносини з Росією, а не пі підтримку кримських татар, яку декларує. А от в економічній співпраці з Києвом, Туреччина наразі зацікавлена, вважають експерти.

У Києві Ердоган планує зустрітися з президентом України Петром Порошенком і прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. 20 березня він також візьме участь у 4-му засіданні україно-турецької Ради співробітництва високого рівня. Крім того, турецький лідер планує провести окрему зустріч з лідерами кримськотатарського народу. Очікується, що в ній братимуть участь Уповноважений президента України у справах кримських татар Мустафа Джемілєв і голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Завідувач відділом забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов повідомив Крим.Реалії, що лідери кримськотатарського народу планують обговорити з Ердоганом ситуацію з порушенням прав людини в Криму і реакцію Туреччини на дії Росії на півострові.

Востаннє представники кримськотатарського народу зустрічалися з турецьким президентом 25 листопада минулого року в Анкарі. Тоді Ердоган пообіцяв посприяти в'їзду на територію півострова Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, які фактично були депортовані російською владою. Також під час зустрічі обговорювалися питання проведення Курултаю кримськотатарського народу на території Туреччини і можлива реакція Анкари на системне порушення прав людини в Криму.

Для Туреччини немає цінностей – експерт

1 грудня 2014 року під час зустрічі Реджепа Ердогана з Володимиром Путіним турецький президент відмовився від різких оцінок дій Росії на території анексованого півострова. Він назвав підхід російської влади до кримських татар позитивним.

Богдан Яременко

В українсько-російському конфлікті, який триває вже понад рік, Туреччина продемонструвала, що для неї немає цінностей, а є ціна питання, каже Радіо Свобода Богдан Яременко, колишній генеральний консул України у Стамбулі. Попри те, що Анкара офіційно демонструє позицію, співзвучну з країнами НАТО, вона намагається використати ситуацію із санкціями, введеними проти Росії, для отримання економічної вигоди, наголошує Богдан Яременко.

«На практиці Туреччина не лише не приєднується до санкцій, а навпаки, заявляє про розширення співробітництва з Російською Федерацією. При чому не лише торговельного, але і у сфері будівництва газопроводів, ядерній сфері, саме у тих сферах, у яких весь цивілізований світ намагається скоротити співпрацю з Росією, показуючи їй, що її поведінка матиме саме такі результати і такі наслідки», – зазначає Яременко.

Турецько-російська співпраця як тиск на ЄС

У грудні 2014 року під час візиту до Туреччини, президент Росії Володимир Путін оголосив про зупинення проекту будівництва газопроводу «Південний потік» через неконструктивну позицію ЄС. Згодом голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що транзитне значення України буде зведено до нуля і без «Південного потоку» через газопровід «Турецький потік». Цей газогін, за словами Міллера, має стати єдиним маршрутом для постачання російського газу до ЄС і це дозволить зняти ризики, які присутні під час транзиту газу через Україну. Тоді багато експертів заявили, що Росія блефує і намагається залучити у союзники Туреччину.

Ігор Семиволос

Наразі Анкара займає ні проєвропейську, ні проросійську, а протурецьку позицію, вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

«Ердоган орієнтований на той середній клас, який привів його до влади, – каже Семиволос. – А цей середній клас зацікавлений у торгівлі і у рівних відносинах з сусідами. Росія, як великий торговельний партнер Туреччини, не може не бути об’єктом посиленої уваги турецької зовнішньої і внутрішньої політики. А паралельно з цим Туреччина ніколи не приховувала свого бажання стати ключовим хабом між Сходом і Заходом і таким чином посилити свої позиції у переговорному процесі з Європою».

Туреччина не допомагає кримським татарам – Яременко

У відносинах з Україною та Росією, продовжує Ігор Семиволос, Туреччина намагається поводитися так, ніби немає війни, тим більше, що вона і не оголошена. Але ключовим для Анкари, яка прагне лідерства в ісламському світі, залишається кримськотатарське питання. І під час візиту до Києва президент Реджеп Таїп Ердоган зробить заяву, що його непокоїть доля кримських татар на півострові, але нічого нового щодо цього він не скаже, говорить Ігор Семиволос.

На думку ж Богдана Яременка, про підтримку кримських татар Туреччина лише говорить, проте ніяких практичних дій щодо цього не робить і навряд чи робитиме.

«Туреччина реально не робить нічого, – наголошує колишній генеральний консул України у Стамбулі Богдан Яременко. – Туреччина повертається до питань кримських татар лише тоді, коли вони тиснуть на турецький уряд. А кримські татари у Туреччині становлять достатньо велику етнічну групу. Будь-який уряд Туреччини не може ігнорувати запити, вимоги і сподівання кримськотатарської громади. Тим не менше, нинішній уряд Туреччини відверто демонструє, що для них пріоритетом є Росія, торговельні відносини з Росією. Через це вона не готова йти на будь-який конфлікт з Російською Федерацією, або ж якісь ускладнення, намагаючись забезпечити свої економічні інтереси», – наголошує Богдан Яременко.

Ризикований турецький бізнес цікавить Україна – Семиволос

Турецький бізнес наразі зацікавлений і в економічній співпраці з Україною, переконаний експерт-сходознавець Ігор Семиволос.

«Враховуючи те, що Україна отримує кошти ЄС, тож відповідно з’являються нові можливі. Туреччина, очевидно, також хоче скористатися цими новими можливостями і активно брати участь в економічній співпраці і відбудові України. Тим більше, що турецький бізнес більш ризикований, ніж європейський і готовий прийти на українські ринки у регіонах, у які європейці навіть не їздять», – розповідає Семиволос.

Стосовно ж геополітичної ситуації, то, зважаючи на різницю релігії, експерти сумніваються, що Москва й Анкара можуть стати близькими союзниками на довготермінову перспективу. Але беручи до уваги те, що наразі відносини Анкари та Брюсселя погіршилися, Туреччина може використати ситуативне союзництво з Росією для впливу на Євросоюз.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода