Шлях додому або в нікуди? У Криму відсвяткували річницю «референдуму»

Сімферополь – У Криму з помпезністю почали відзначати річницю від дня «приєднання» півострова до Росії. У містах і районах проходять святкові концерти та збори, у школах – уроки, присвячені подіям «Кримської весни». За тим, як пройшов перший день свята в кримській столиці, спостерігав кореспондент Крим.Реалії.

Ранок понеділка 16 березня. Під'їзди до площі Леніна в Сімферополі та Держради Криму перекриті інспекторами Дорожньо-патрульної служби. Парковка на прилеглих вулицях заборонена. У центрі кримської столиці – величезні пробки. На фасадах будівель прапори республіки і триколори. Крим відзначає річницю так званого референдуму про «приєднання» до Росії, який відбувся у цей день 2014 року. Нагадаємо, тоді, згідно з інформацією «Центрвиборчкому» Криму, більше 96% кримчан висловилися «за» входження півострова до складу Росії, проте світова громадськість не визнала його результатів.

«Спасибі кримським татарам»

Перше урочисте зібрання з нагоди річниці заплановане біля Державної Ради Криму. Територія перед парламентом оточена співробітниками поліції і представниками самооборони. Охочі потрапити всередину мали пройти через металеву рамку.

До 10-ої години тут зібралися до 1000 учасників святкового мітингу. Над ними майорять прапори Росії, Криму, партій «Єдина Росія», Ліберально-демократичної партії Росії, рухів «Молода гвардія», «Опора» та інших об'єднань. Багато хто звернув увагу на велику кількість кримськотатарських прапорів, які тримали представники руху «Кирим», очолюваного віце-спікером Держради Ремзі Ільясовим, а також на декілька грецьких.

Духовий оркестр виконує композицію «Легендарний Севастополь». У перших рядах зустрічаємо жінок з медалями «За визволення Криму».

– Для нас для всіх сьогодні велике свято – День Перемоги, можна сказати. Сьогодні річниця як ми повернулися в рідну гавань в Росію-матінку, – ділиться думками з кореспондентом видання Крим.Реалії одна з присутніх.

На питання, чи дивилася вона напередодні фільм «Крим. Шлях на батьківщину», присвячений подіям минулого року, який викликав резонанс у світі, співрозмовниця відповіла позитивно.

– Коли я дивилася, у мене були сльози на очах. Адже тут могла б бути війна, як на Донбасі, – продовжила вона. – Спасибі нашим хлопчиськам, Аксьонову (голова республіки Сергій Аксьонов – прим. ред.), Шеремету (перший віце-прем'єр Михайло Шеремет – прим. ред.), Чалому (голова Законодавчих зборів Севастополя Олексій Чалий – прим. ред.), всім кримчанам, які підтримали нашого Володимира Володимировича Путіна. І кримським татарам спасибі, що вони не піддалися на провокації, але ж могли повстати, вийти на вулицю – це дуже багато значить.

Серед присутніх зустрічаємо групу кримських татар. Зокрема, заступник голови адміністрації Алушти, голова Алуштинського регіонального меджлісу Енвер Арпатли, син члена Меджлісу Алі Хамзіна Шевкет Хамзін. Ближче до сцени розташувалися віце-прем'єр Руслан Бальбек, голова Держкомнацу Заур Смирнов, заступник голови адміністрації Сімферополя Тейфук Гафаров, радник повпреда президента в Кримському федеральному окрузі Ескендер Білялов.

– Це свято не тільки для кримських татар, а й для всього Криму. А кримським татарам в Російській Федерації має бути більш комфортно, тому що президент Росії ухвалив указ про реабілітацію і все-таки в Росії діє закон про репресовані народи, який дає дуже багато можливостей для кримськотатарського народу в його подальшій долі, – сказав Білялов журналістам.

«Сакральна роль Криму в історії Росії»

Через півгодини на сцені з'явилися перші особи республіки: голова Криму Сергій Аксьонов, повпред президента Олег Белавенцев, спікер Держради Володимир Константинов та інші.

Після цього молоді люди, отримавши команду, розгорнули на площі великий триколор зі словами подяки від кримчан на адресу Росії за події річної давності. У цей момент заграв російський гімн.

Олег Белавенцев

«Це свято схоже на День Перемоги», – виголосив Белавенцев, фактично повторивши слова жінки з першого ряду. Він висловив подяку керівництву Криму за «правильну позицію щодо організації та проведення референдуму».

«Незважаючи на всі випробування, у нас сьогодні є можливість реалізувати свої програми. Кримчанам не буде соромно за керівництво республіки. Ми вас не підведемо», – сказав, виступаючи зі сцени, Аксьонов.

Зі свого боку Константинов заявив, що кримчани самостійно визначили свою долю – шлях повернення на батьківщину. «В умовах економічної та інформаційної блокади рік тому, 16 березня, кримчани, проголосувавши на референдумі, здійснили громадянський подвиг, який не забудеться майбутніми поколіннями», – зазначив спікер Держради.

Мітинг тривав не більше 30-40 хвилин. Після чого влада республіки вирушила в фойє Держради на відкриття фотовиставки, присвяченої річниці «Кримської весни», а присутні стали розходитися.

Завершальним заходом святкування стали урочисті збори в залі Держради, в ході яких кримчан, а також представників різних органів влади відзначили нагородами, зокрема, орденами «За вірність обов'язку», медалями «За повернення Криму», «За захист Республіки Крим». Крім того, перед присутніми знову виступили Белавенцев, Константинов і Аксьонов. Вони говорили схожі слова про важливість «референдуму» і «возз'єднання» Криму з Росією.

При цьому голова республіки відзначив, що результат «референдуму» був історично зумовлений. «Наш президент особливо відзначив сакральну роль Криму в історії Росії, – додав Аксьонов. – Крим – колиска Православ'я, один з головних духовних центрів Російського світу, символ військової слави і трудового подвигу народів нашої країни. Історично і духовно, культурно і ментально наш багатонаціональний півострів завжди залишався частиною Росії».

Ближче до вечора урочистості перемістилися на площу Леніна, де перед глядачами виступили зірки вітчизняної естради. Також присутнім був продемонстрований захід в стилі арт-моб «Возз'єднання».

Додамо також, що 16 березня в загальноосвітніх школах Сімферополя відбулися єдині уроки «Росія і Крим – спільна доля» з нагоди першої річниці «Кримської весни». А на вулиці Горького в Сімферополі встановили пам'ятний знак із зображенням кримського півострова і написом «Наш дім – Росія».

Святкування річниці кримського «референдуму»

​«Головний глядач фільму – за океаном»

Відзначимо, що в Криму в день річниці не менш активно обговорювали документальний фільм «Крим. Шлях на батьківщину». У ньому автор Андрій Кондрашов і головний діючий герой Володимир Путін детально розповіли про події, пов'язані із захопленням органів влади в Сімферополі, блокуванням українських військових частин у Криму та проведенням «референдуму». У більшості випадків звучала позитивна оцінка. Проте були й альтернативні думки.

Так, перший секретар комітету Кримського відділення партії «Комуністи Росії», екс-спікер парламенту автономії Леонід Грач в коментарі для Крим.Реалії назвав зазначений фільм «неадекватним з точки зору учасників». «Одна справа, думка президента Путіна, а інша справа, показують самооборону, як мало не рятівника Криму. Це знизило рівень фільму», – сказав Грач.

Крім того, у комуніста виникли питання з приводу заяви президента про можливість застосування ядерної зброї. «У мене виникло питання: так проти кого будуть застосовувати зброю: проти мене, кримчанина, або проти киянина? До чого тут ядерна зброя і Кримська весна?», – зазначив Грач.

Екс-спікер також підкреслив, що у фільмі ні слова не сказано про наслідки, зокрема економічні, з якими зіткнулася Росія в результаті «приєднання» Криму.

Разом з тим, кримський політолог Володимир Єгоров вважає цей фільм «театром одного актора, в якому все пронизане самозамилуванням».

«Головним і єдиним адресатом всіх виступів Путіна за останній рік, серед них і цього кінодокумента, вже давно перестав бути російський народ. Головний глядач його – за океаном», – зазначив Єгоров у коментарі для Крим.Реалії.

На його думку, червоною ниткою через весь фільм пройшов меседж президента Росії про його ключову роль в «Кримській весні». «Наша перевага була в тому, що я особисто цим займався», – процитував політолог Путіна. – Пахне, безумовно, дитячістю. Мовляв, якби не я і не мої безсонні ночі, ніхто б не впорався – ні російська армія, ні кримське «ополчення», роль якого при реконструкції тих подій заявами Путіна взагалі зведена нанівець, як би не намагалися автори фільму показати інше».

Він також зазначив, що в російських ЗМІ вельми помітне перенесення ключового моменту «Кримської весни» з псевдореферендуму на військову спецоперацію із захоплення півострова. «У цьому фільмі також на перший план після «царя» виставлене його військо, озброєне до зубів за останнім словом техніки, добре навчене, від якого в страху, як твердять герої фільму, розбігаються навіть натовські військові», – додав Єгоров.

За його словами, якщо резюмувати, то це чергова демонстрація сили і закріплення особистої ролі Путіна в подіях лютого-березня минулого року.

Текст містить термінологію, офіційно використовувану на Кримському півострові