«Щасливе» від’єднання Криму, російські солдати-герої у Криму стали пріоритетною темою для російського кінематографу на 2015 рік. Відповідний перелік тем, у якому Крим на другому місці, опублікований на сайті Міністерства культури Росії. Кіноанексія Криму – це особиста трагедія, кажуть українські митці, і – у відповідь на російську пропаганду – зі всіх сил намагаються «вписати» Крим в український кінопростір.
Російське Міністерство культури урізає бюджет на російські фільми, однак не шкодує грошей на пропаганду про Крим та Україну. Серед дев’яти тем, які «потрібно додатково стимулювати», історія Криму і України в період «входження їх територій до складу російської держави» на почесному другому місці.
«Це звичайна практика державної підтримки. Ми обираємо теми, які, на нашу думку, потребують додаткового заохочення. Минулого року, приміром, ми зосередили увагу на створенні робіт на тему перемоги у Великій Вітчизняній війні. Тепер, у 2015 році, темою стане Крим», – пояснив директор департаменту з питань кінематографії Міністерства культури Росії В’ячеслав Тельнов.
Втім, не чекаючи державного фінансування, російські кінематографісти вже встигли відзняти декілька стрічок, де фігурує анексований Крим. Так, невдовзі російські телеканали покажуть документальний фільм «Крым. Путь на Родину», в якому російський президент Путін розповів про те, як ухвалював рішення про анексію півострова.
В анонсі, продемонстрованому на прокремлівському телеканалі «Росія-1», Володимир Путін відверто розповідає як рятував Віктора Януковича, а після того «рятував» Крим.
«Ситуація розгорнулася в Україні таким чином, що ми були змушені почати роботу із повернення Криму до складу Росії, тому що ми не можемо кинути цю територію і людей, які там живуть, під каток націоналістів», – зазначив Путін у трейлері до фільму.
Встигли презентувати після анексії Криму і перший фільм під назвою «Поцілувати незнайомку». Знятий на півострові восени минулого року, бойовик про працівницю кримської Ради міністрів Ірину та російського солдата Івана, що приїхав до Криму у відпустку після «референдуму», показали на місцевому каналі «Первый крымский».
«Приїхати в Крим, познайомитися з дівчиною і стати мішенню», – такий короткий опис стрічки, який міститься в її трейлері.
Пропагандистський фільм «Русский характер» зняв у Криму і телеканал «НТВ». За сюжетом головний герой приїжджає в Крим, де під час кривавих «розборок» був убитий його дід. Винними у конфронтаціях на півострові автори серіалу називають «бандерівців» і США.
Плацдармом для наступних фільмів про Крим стане «Ялтинська кіностудія», яку окупаційна влада вже встигла «націоналізувати». У жовтні минулого року російський кінорежисер, автор проекту «Бесогон ТВ» Микита Міхалков заявив, що Ялтинська кіностудія у Криму має стати центром молодого російського кіно та вироблятиме до 70 стрічок на рік.
«Мене підтримали президент і уряд, що перша кіностудія Росії в Росії гідна того, щоби вона стала полігоном для молодої режисури. Вона повинна мати потужну апаратуру, транспорт, засоби зв'язку, монтажні (засоби). Тут має бути центр молодого кіно», – сказав Міхалков у коментарі «РИА Новости».
Окрім того, Москва перенесе у Крим два російські кінофестивалі: «Свята Анна» та «Євразійський міст».
Не пускати війну в кіно
Таку активну кіноокупацію її рідного Криму юрист, а віднедавна і молодий режисер Ольга Моркова називає особистою катастрофою. Щоб хоч якось протистояти потужній російській пропаганді у кіно, вона зняла та презентувала свій аматорський фільм «Крим всередині», що розповідає історію кримськотатарського художника-переселенця Рустема Скібіна.
«Звичайно, ситуація дуже складна, але ми повинні це робити й надалі, знімати кіно про Крим. Але коли ми робимо таке кіно, важливо не пускати туди ворога, не пускати війну в кіно. Я маю на увазі, що потрібно врегульовувати цю проблему, а не розповсюджувати. Говорячи про Росію як ворога, ми ускладнюємо і так непросту ситуацію. У своєму фільмі я не приховувала, що Крим окупований. Ми показали хроніку окупації і показали історію переселенців, але разом з тим, я хотіла показати історію не з політичної точки зору, а через історію конкретної людини», – каже Ольга Моркова.
Разом із друзями з «Крим-SOS» вона розпочала зараз роботу над документальною стрічкою про Мустафу Джемілєва. Завдяки спільнокошту на реалізацію ідеї вже зібрано 115 тисяч гривень із необхідних 150.
Для розуміння всієї складності ситуації, молода режисер порівнює суми, виділені на кінематограф у Росії та Україні. На російський кінематограф Дума виділила 2,4 мільярда рублів, тоді як на українське кіно у бюджеті України передбачено 75, 5 мільйонів гривень.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода