У держбюджеті-2015 заощадили на поверненні Криму

Київ – У державному бюджеті України передбачено 2,7 мільйонів гривень на забезпечення роботи Державної служби у справах Криму. А на підтримку депортованих громадян у цьому році планується ще менше – 790 тисяч гривень. На думку політологів, цих коштів явно недостатньо для ефективного вирішення проблеми Криму. Така економія, за словами експертів, свідчить про те, що влада України досі не виробила комплексного бачення щодо розв'язання кримського питання і не хоче прислухатися до думки громадянського суспільства та самих кримчан.

«Практично жодної копійки не виділено на проблеми депортованих громадян на тій підставі, що мовляв територія окупована. Але ж ці кошти можна було використати на тих, хто був змушений покинути окуповану територію. І, по-друге, дуже багато потрібно зробити в плані звільнення Криму», – обурився уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

За його словами, на допомогу депортованим в держбюджеті-2015 передбачено всього 790 тисяч гривень. Джемілєв стверджує, що цих коштів недостатньо для вирішення проблем кримських татар, і доведеться шукати додаткові джерела фінансування.

Також вухваленому бюджеті передбачено 2,7 мільйона на роботу Державної служби у справах Автономної Республіки Крим та Севастополя. Як повідомлялося, цей орган був створений ще в липні минулого року, проте досі у Держслужби немає ні керівника, ні штату, ні статуту.

Згідно з бюджетом, з 2,7 мільйонів гривень, призначених Державній службі, 1,8 мільйона піде на оплату праці її співробітникам. Експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Сергій Костинський стверджує, що для повноцінної роботи органу виконавчої влади, який буде опікуватися деокупацією Криму, цих коштів явно недостатньо. Політолог вважає в цій ситуації позитивним тільки те, що через 10 місяців після анексії гроші під це відомство, нарешті, виділені, і воно зможе почати роботу.

«Проблема полягає в тому, що рівень фінансування відповідає рівню фінансування служб, призначення яких – моніторинг ситуації. Тобто, в 2015 році Держслужба з питань АРК та м. Севастополя буде, фактично, виконувати роль статиста. І коли ми запитаємо в кінці року, що ж було зроблене за 12 місяців, виявиться, що результати роботи будуть переважно номінальними. Знову ж таки, через обмежене фінансування», – вважає політолог.

За словами Костинського, ризик полягає в тому, що може статися демотивація і влади, і суспільства в оцінці доцільності роботи подібної структури. При цьому, як зазначає експерт, ніхто не буде звертати уваги на те, що у Держслужби, по суті, були зв'язані руки. На думку політолога, було ухвалене половинчасте рішення, пов'язане з тим, що влада поки не має консенсусного рішення щодо Криму, не має стратегічного бачення, що з ним робити.

Влада не прислухалася до Меджлісу

Директор Департаменту Кабінету міністрів з питань Автономної Республіки Крим та Севастополя Аслан Омер Киримли також вважає, що недофінансування Держслужби демонструє, що на державному рівні відсутнє єдине бачення повернення окупованих територій. У коментарі для Крим.Реалії він зазначив, що Меджлісом кримськотатарського народу підготовлений текст Стратегії деокупації Криму. Однак, реалізація цієї стратегії вимагає тісної взаємодії Меджлісу та української влади.

«Але поки механізм такої взаємодії не розроблений, що не дозволяє не тільки ефективно співпрацювати з метою деокупації Кримського півострова, але так само і почути офіційний голос кримськотатарського народу, виражений її виконавчим органом», – зазначив голова департаменту.
Також великим недопрацюванням влади, на думку Киримли, є саме затягування зі створенням Державної служби у справах Криму.

«Держслужба у справах Криму має забезпечувати безперешкодну реалізацію прав громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території, внутрішньо переміщених з неї осіб, а також виступити автором стратегії Української держави для повернення Криму. Втрачено багато часу, а значить і можливостей, для визначення Службою наявних у цій сфері проблем, вивчення шляхів їх найбільш ефективного вирішення, участі у формуванні видаткових статей бюджету з метою фінансового забезпечення реалізації прав громадян України в Криму, а також внутрішньо переміщених з Криму осіб», – вважає Киримли.

Також голова департаменту розкритикував владу за те, що в бюджеті фактично не передбачено коштів на надання депортованим особам житла та матеріальної допомоги. Він нагадав, що програма облаштування депортованих кримських татар була ухвалена Кабміном ще вісім років тому. Киримли вважає, що її пора переглянути і актуалізувати.

Сенченко звинуватив Яценюка

Екс-депутат Верховної Ради України Андрій Сенченко вважає, що за відмову від системної діяльності щодо повернення Криму, несе відповідальність особисто прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

«Ми з Мустафою Джемілєвим вже майже рік синхронно говоримо, що треба системно займатися поверненням Криму до складу України. І на Донбасі потрібно не тільки воювати, але і будувати стосунки з тими, хто опинився в зоні воєнних дій і виїхав з Донбасу і Криму на вільну частину України. У цьому сенсі влада не робить нічого взагалі. На мій погляд, це стійка психологічна проблема у прем'єр-міністра, який вперто не хоче цим займатися», – сказав Сенченко.

На думку політика, Яценюк також винен у тому, що при Кабміні не був створений орган виконавчої влади, який спеціалізуватиметься на питаннях Криму.

«Ніхто в цьому уряді не стурбований питанням окупованих територій. Відповідно ніхто не генерує запитів на тему зокрема організаційних зусиль і фінансових витрат. Хоча не йдеться про якісь глобальні гроші, йдеться про те, що мають бути системні зусилля і державна стратегія», – зазначив Сенченко.

Однак, ряд експертів вважає, що відсутність у бюджеті коштів на Крим – це не провина окремих посадових осіб, а наслідок великих фінансових проблем у державі. На думку директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, бюджет-2015 був різко скорочений у зв'язку з військовими діями на сході України, проте є шанси на те, що він буде переглянутий.

«Сьогодні ми бачимо заяви не тільки Мустафи Джемілєва, але й інших політиків, які хотіли б переглянути позиції бюджету. І очевидно, що ці позиції так чи інакше будуть піддаватися певній ревізії після лютого цього року. Це буде пов'язане з отриманням траншу МВФ і всього іншого», – сказав експерт.

На думку політолога Сергія Костинського, ситуацію з недофінансуванням кримських інституцій зможе переломити лише сильна мотивована команда, здатна стрибнути вище голови. Експерт вважає, що тільки така група політиків за підтримки інших інститутів, експертного співтовариства, ЗМІ та громадянського суспільства зможе актуалізувати роботу щодо Криму.