Київ – Упродовж року, що минає, тисячі жителів півострова були змушені залишити свої будинки. Вони переїжджали і переїжджають на материк, ховаючись від переслідувань або не бажаючи жити під юрисдикцією чужої держави. Напередодні Нового року Крим.Реалії з'ясували, чи впоралася українська влада з тим, щоб прийняти кримських переселенців на материку і вирішити їхні проблеми, і чого чекають люди, які переїхали на континентальну частину країни.
«В цілому держава не змогла відповісти на багато викликів, пов'язаних з анексією півострова. Останні події, пов'язані з Кримом і Донбасом, демонструють незацікавленість влади в людях, які живуть або виїхали з тимчасово непідконтрольної територій України», – поділилася своєю думкою юрист Мережі правових приймалень Криму Альона Луньова.
Сама Альона виїхала з Криму після «референдуму», і на цей момент живе в Харкові. Там вона продовжує займатися правозахисною діяльністю. До анексії вона консультувала кримчан, які зіткнулися з порушенням своїх прав, тепер дівчина займається правовою допомогою переселенцям з півострова і Донбасу.
Луньова вважає, що одне з головних досягнень влади в роботі з внутрішньо переміщеними особами цього року – це забезпечення місцями в освітніх установах.
Альона Луньова
«У частині надання місць в дитячих садках і школах для діток переселенців з Криму проблем майже не виникало. Але це, швидше, наслідок того, що для влаштування дітей у навчальні заклади не потрібно було нічого вигадувати, винаходити механізми і процедури. Загалом-то, напевно, про всю систему освіти можна сказати, що вона впоралася», – зазначила Альона.
Головними провалами влади правозахисниця вважає надання кримчанам статусу нерезидентів і проблеми з видачею переселенцям необхідних документів.
«Багато непорозумінь було з виготовленням паспортів для кримчан, процедура виготовлення яких була визначена ледь чи не через півроку після анексії. Втім, ця процедура і зараз працює зі скрипом», – вважає вона.
Також до гострих проблем, з якими зіткнулися кримчани в році, що минає, Луньова віднесла заборону на транспортне сполучення з Кримом, блокування рахунків кримчан у ПриватБанку та інших банках.
Альона вважає, що в новому році в першу чергу влада має вирішити проблему нерезидентного статусу жителів півострова.
«Я не знайшла жодного виразного розумного обґрунтування такого спеціального статусу кримчан, а головне – його доцільності. Цей статус дискримінує й приводить до обмеження прав кримчан. Ще одне питання, яке є дуже болючим для багатьох – неможливість використання своїх раніше відкритих у Криму банківських рахунків. Не впевнена, що зараз держава володіє достатньою силою і правовими механізмами впливу на той же Приватбанк. Але це та сама проблема, у вирішенні якої влада не може займати позицію стороннього спостерігача», – сказала вона.
Також Луньова сподівається, що Україна в 2015 році вирішить питання визнання деяких документів, виданих в Криму, що необхідно для перетину адміністративного кордону з материком і можливістю користуватися багатьма законами в Україні.
Найкращий подарунок – повернення Криму
Для координатора руху «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна рік, що минає, також був переломним. Напередодні «референдуму» його викрала кримська самооборона і більше тижня утримувала в полоні, де він зазанав тортур. Зараз повернутися на півострів він не може, і облаштовується в Києві. Тим, як українська влада вирішує проблему кримських переселенців, він також не задоволений.
Андрій Щекун
«Керівництво держави так і не усвідомило, що була здійснена окупація Криму, оскільки їхні реальні справи розходяться з гучними заявами. Тільки завдяки громадськості ми спонукаємо представників влади до певних дій щодо захисту прав і свобод вимушених переселенців. Влада недооцінює вплив громадськості й навіть не прагне встановити діалог», – обурився Щекун.
Активіст чекає від влади, що наступного року вона почне виконувати закон «Про права і свободи внутрішньо переміщених осіб» та інші нормативно-правові акти, що стосуються переселенців. Щекун вважає, що держава має розробити соціальну програму з будівництва житла та інші проекти для кримчан, які виїхали на материк.
«Людям ніде жити, вони не в змозі постійно жити в санаторіях і пансіонатах або платити оренду за житло. Треба вирішувати цю проблему», – зазначив активіст.
Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник, яка також вимушено виїхала з півострова, в новому році очікує від влади створення повноцінної стратегії для деокупації та реінтеграції Криму до складу України.
Ольга Скрипник
«Я сподіваюся, що наступного року новий парламент буде здатний ухвалити політично виважені рішення і нове законодавство, а також ухвалити стратегію деокупації та реінтеграції Криму. У першу чергу, переселенці хочуть побачити, як Україна працюватиме з Кримом. Незважаючи на те, що вони переселенці, Крим – це їхня Батьківщина, там їхні друзі та сім'ї. Їм потрібно розуміти, яким чином будуть зберігатися ці зв'язки», – сказала Ольга.
Створити базу переміщених осіб
Експерти також дотримуються думки про те, що держава незадовільно справляється з вирішенням проблем внутрішніх переселенців. За словами директора Центру дослідження суспільства Тараса Доронюка, головними досягненнями влади можна назвати задоволення мінімальних соціальних потреб, надання тимчасового житла частині людей, а також ухвалення профільного закону про внутрішніх переселенців.
«Ці речі можна позначити як своєрідний позитив, хоча вони і приймалися із запізненням і містили багато проблемних моментів», – зазначив експерт.
Тарас Доронюк
Відвертими провалами Доронюк вважає нездатність держави вирішити проблеми, що виникли на перших етапах після появи переселенців: реєстрації, інформування, подолання різноманітних бюрократичних перешкод у всіх сферах.
«Також проблемним питанням, яке впливало і на вищезгадані процеси, була відсутність координації між різноманітними відповідальними органами», – підкреслив він.
На думку експерта, в майбутньому році першочерговим завданням держави має стати створення системи зі збору інформації про кількість і потреби внутрішньо переміщених осіб.
«На базі такої інформації можна почати роботу зі стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Це, в свою чергу, неможливе без координації всіх зацікавлених сторін, чого зараз немає, але це критично необхідно змінювати», – сказав Доронюк.
За його словами, створення подібної бази відомостей не є питанням значних державних витрат, і більше того, міжнародні організації вже зараз готові допомагати фінансово для реалізації великої частини цих заходів.