Сімферополь – Кримська польова місія з прав людини підготувала черговий звіт про події на півострові. У ньому наголошується, що в листопаді були зафіксовані випадки масових затримань людей російськими «силовими» структурами. Крім того, за інформацією правозахисників, мають місце факти і тенденції, які обмежують свободу слова та вираження думок. Порушення прав людини спостерігаються і в релігійній сфері.
Традиційний огляд ситуації представники Кримської польової місії (КПМ) з прав людини готують за підсумками кожного місяця. У листопадовому звіті, крім раніше зафіксованих фактів, пов'язаних зі зникненням і вбивством людей, окрема глава присвячена затриманням.
За принципом «неслов'янської» зовнішності
За повідомленнями місії, у листопаді були зафіксовані випадки необґрунтованих масових затримань і застосування насильства до населення з боку російських «силових» структур і «народного ополчення» (так званої «кримської самооборони»).
У звіті перераховані зазначені факти: 15 листопада на ринку «Локомотив» у Сімферополі, коли затримання здійснювали співробітники різних правоохоронних органів (поліції, Федеральної служби безпеки, Центру протидії та боротьби з екстремізмом – Центр «Е», слідчі слідчого комітету, а також інші співробітники спецслужб).
«Причин затримання не озвучували, затримували за принципом «неслов'янської» зовнішності. На трьох мікроавтобусах затриманих людей відвезли в управління з протидії екстремізму МВС Росії. Всім доставленим зробили дактилоскопію, аналіз ДНК, сфотографували і відпустили. Деяким з них видали повістки в ФМС на понеділок наступного тижня. Опитували за найширшим колом питань: міграційний статус, належність до релігійних або іншим об'єднань», – наголошується в звіті.
Крім того, 18 листопада представники «народного ополчення» затримали біля Державного комітету з держреєстрації та кадастру Криму 20 осіб нібито «за створення штучного ажіотажу і за продаж місць у черзі». При цьому поліція не знайшла підстав для затримання громадян, яких доставили представники «кримської самооборони».
Також у звіті повідомляється про масові затримання на центральному ринку Сімферополя 21 листопада. «Затримання проводилися за принципом «неслов'янської» зовнішності. За інформацією, яку КПМ повідомили очевидці, двох затриманих побили», – зазначено в документі.
У звіті підкреслюється, що факти необґрунтованих затримань за зовнішніми ознаками є порушенням права на свободу та особисту недоторканність.
Небажання влади реєструвати організації
Окремий розділ в листопадовому огляді присвячений свободі слова і вираженню думок. У листопаді Кримська польова місія продовжувала фіксувати факти і тенденції, які обмежують свободу.
«26 листопада газета «Авдет», яка є офіційним друкованим органом Меджлісу кримськотатарського народу, подала документи в Роскомнадзор для реєстрації за російським законодавством. Головний редактор газети Шевкет Кайбуллаєв повідомив, що без цієї реєстрації видання не зможе продовжити свою діяльність, – зазначено у звіті. – Також в рамках підготовки зустрічі міністра у справах Криму Олега Савельєва з журналістами представників акредитованих ЗМІ попередили, що фотозйомка заборонена, а операторам телеканалів дозволили вести запис тільки перших п'яти хвилин заходу».
У розділі, присвяченому свободі об'єднань, зазначено, що Кримська польова місія продовжує фіксувати випадки обмеження свободи об'єднань та тиску на громадські об'єднання. «Так, голова правління АКНКО «Чатир-Даг» Сеїт-Яг'я Казаков повідомив, що в середині листопада йому, як керівникові громадської організації, в управлінні Алуштинського міського господарства повідомили про необхідність розірвання договору оренди приміщень, в яких проведені ремонтні роботи на суму майже 200 тисяч гривень. Причини наміру розірвати договір пояснити не змогли. Ця організація займається відродженням кримськотатарської культури», – повідомили в місії.
Також член громадської організації «Антикорупційне бюро Криму» Катерина Горєлкіна повідомила, що в управлінні юстиції свідомо затягують питання реєстрації об'єднання громадян, що, на її думку, пов'язане з антикорупційною діяльністю організації і критикою на адресу низки посадових осіб уряду та регіональної влади.
Дискримінація за релігійною ознакою
У звіті наголошується, що представники більшості релігійних конфесій Криму, крім православної церкви Московського патріархату, піддаються тиску. Він виражається в різних формах: залякування, дискримінація, дискредитація, позбавлення, псування і знищення власності, створення альтернативних релігійних об'єднань, які сприяють розколу населення в релігійній сфері, бюрократичні зволікання і перепони.
«Кілька священиків Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) разом із сім'ями змушені були залишити півострів. За їхніми словами, багатьох зі священиків викликали на допити в ФСБ Росії. Станом на листопад храми цієї єпархії закриті в Севастополі, Красноперекопську, Керчі та в с. Перевальне. За словами Владики Климента, йому надходять погрози, невідомі спалили його дачний будиночок, і він побоюється, що можуть спалити і храм в селі Мармурове», – повідомляється в доповіді.
У КМП звернули увагу на те, що 11 листопада Рада міністрів Криму видала постанову «Про передачу релігійним організаціям майна релігійного призначення, що перебуває у державній власності Республіки Крим». «Ця постанова створює умови для вилучення власності у тих релігійних організацій, які не є лояльними до нинішньої влади в Криму. Є ризик, що цією постановою в першу чергу буде регулюватися вилучення власності в Української Православної Церкви Київського Патріархату та передача її у власність Російської Православної Церкви (Московського Патріархату), так само як і вилучення власності у Духовного Управління Мусульман Криму (ДУМК) і передачі її у власність Таврійському муфтіяту», – підкреслюється в листопадовому звіті.
За інформацією правозахисників, практично в усіх релігійних громад у Криму є проблеми з продовженням виду на проживання для членів місій на півострові
За інформацією правозахисників, практично в усіх релігійних громад у Криму є проблеми з продовженням виду на проживання для членів місій на півострові. Наприклад, Петро Росохацький, один з двох священиків сімферопольської римсько-католицької парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, був змушений покинути Крим за день до закінчення терміну його виду на проживання, який російська влада відмовилася продовжити. 21 листопада отець Петро вимушено покинув Крим. Священнослужитель не зміг отримати дозволу на проживання, незважаючи на обіцяну допомогу від прокурора і голови Криму.
Кілька абзаців в огляді приділено судовій тяжбі навколо благодійної організації «Фонд «Крим». У КМП нагадали, що 18 листопада Київський районний суд Сімферополя виніс рішення про штрафування голови організації Ризи Шевкієва в розмірі 350 тисяч рублів за порушення вимог збереження, використання та державної охорони об'єктів культурної спадщини. За словами Шевкієва, йому в провину ставиться те, що в приміщеннях, що належать Фонду, розташовувалися Меджліс кримськотатарського народу і газета «Авдет». Доводи відповідача про те, що засновником газети «Авдет» є Фонд «Крим», до уваги судом взяті не були. 18 листопада Київський районний суд Сімферополя виніс рішення про штрафування Фонду «Крим» у розмірі 4,5 мільйонів рублів.
Черги біля будівель ФМС
Також у звіті піднімаються питання, пов'язані з громадянством. «У листопаді Кримська польова місія зафіксувала величезні черги (у кількасот чоловік; максимально зафіксоване число – 1400) біля будівель Федеральної міграційної служби в Сімферополі, в районах Криму черги нараховують до сотні людей. При цьому швидкість прийому людей у черзі виявляється дуже маленькою і, записуючись в чергу, наприклад, для міграційного обліку, люди зможуть виявитися у співробітника міграційної служби в кабінеті не раніше, ніж через 3-4 місяці», – йдеться в доповіді.
Черга у відділення ФМС Центрального району Сімферополя
У КМП стверджують, що питання формування черг на цей момент повністю лежить на людях (крім ситуації в Севастополі), які хочуть потрапити на прийом до міграційної служби, що часто створює проблемні ситуації, коли люди, які раніше записалися, не знаходять себе у списках або списки зникають, підтверджувати себе в списках необхідно практично кожен день. Це створює серйозну напруженість.
«Захоплення власності»
У розділі «право власності» зазначено, що кримська влада продовжує націоналізацію державної власності України. «Так, без згоди України рішенням Сергія Аксьонова (голови республіки. – прим. ред.) були передані у власність кримської влади частина залізничного сполучення, об'єкти інфраструктури та оборони, заклади охорони здоров'я та освіти, туристичні об'єкти, об'єкти добувної та переробної промисловості «Чорноморнафтогазу», «Укртрансгазу», «Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами» та інші», – йдеться у звіті.
Політика націоналізації комерційних об'єктів продовжує супроводжуватися захопленнями власності за участі озброєних груп так званої «кримської самооборони»
Крім об'єктів держвласності України, в списках об'єктів, які підлягають націоналізації, знаходиться значна кількість об'єктів приватної власності, в першу чергу, майна комерційного призначення. «Продовжується захоплення майна, яке належить українському великому бізнесмену Ігорю Коломойському. Раніше були захоплені приміщення і майно «Приватбанку», санаторій «Форос» і автозаправні станції. У листопаді судові пристави передали Фонду захисту вкладників вилучений архів «Приватбанку».
У місії відзначили, що політика націоналізації комерційних об'єктів продовжує супроводжуватися захопленнями власності за участю озброєних груп так званої «кримської самооборони». Як приклад в огляді наводиться спроба захоплення представниками «ополчення» підприємства «Кримхліб», яке було «націоналізоване» рішенням сесії Держради Криму шляхом вилучення цієї власності.
«Небажання влади»
Один з авторів звіту заступник керівника Кримської польової місії Дмитро Макаров зазначає, що ситуація з порушенням прав людини в Криму залишає бажати кращого. «Серйозних змін не відбувається», – сказав він у коментарі для Крим.Реалії.
«На жаль, з боку місцевої влади ми поки не бачимо бажання якось дізнатися про ситуацію у сфері правопорушень», – додав Макаров.
У той же час, за його словами, звіти КМП «уважно читають» представники російських правозахисних структур, зокрема, уповноважений з прав людини в Росії і члени Ради з прав людини при президенті Росії.
Отримати коментар Уповноваженого з прав людини в Республіці Крим Людмили Лубіної про звіт КМП за листопад не вдалося. Телефон у приймальні омбудсмена протягом дня не відповідав.
Текст містить топоніми і термінологію, офіційно використовувані на Кримському півострові