Сімферополь – Правозахисники б'ють на сполох: з 1 січня 2015 року, після завершення терміну дії на території анексованого півострова «перехідного періоду», кілька тисяч жителів Криму можуть опинитися під загрозою депортації.
У коментарі для Крим.Реалії правозахисниця Кримської польової місії з прав людини Олександра Криленкова зазначила, що група людей, які на момент проголошення Криму частиною Російської Федерації через різні причини не мали або не встигли отримати документи, що дозволяють їм жити на території України, – громадянство, вид на проживання, – зараз стикаються із серйозними труднощами при оформленні свого права жити на півострові.
Олександр Криленкова
Серед найбільш уразливих виявилася група репатріантів, які переїхали до Криму на постійне місце проживання за останні півтора роки. За оцінками правозахисників, таких людей на території Криму нараховується від трьох до чотирьох тисяч.
«У структурах Федеральної міграційної служби (ФМС) людям з цієї категорії в усній формі часто говорять про те, що з 1 січня щодо них може бути застосована депортація, оскільки завершується дія перехідного періоду», – розповідає Криленкова зі слів своїх підопічних.
За інформацією правозахисниці, проблеми найчастіше виникають через непрофесійні дії представників міграційної служби Росії в Криму. Яскравою ілюстрацією подібного випадку стала історія родини Оксани Толмачової із села Ярке поле Кіровського району, про яку Крим.Реалії писали раніше.
«Мені нікуди було їхати, і тому я боролася», – репатріант Толмачова
У січні 2014 року Оксана разом з чоловіком приїхала до Криму з Узбекистану з метою купити нерухомість. Залишивши завдаток за уподобаний будинок в Кіровському районі, вони поїхали назад для того, щоб продати решту нерухомості й приїхати до Криму на постійне місце проживання. Сім'я повернулася вже в травні разом з дітьми та літніми батьками.
«За цей час тут почали діяти вже російські закони. З перших же днів співробітниця ФМС стала говорити нам: навіщо ви приїхали, у вас тут все одно нічого не вийде. Вона нас постійно відправляла у Херсонську область. Але я знайшла підставу, адже батьки моєї мами були депортовані, і подала документи. Але співробітники міграційної служби все одно кожен раз зустрічали нас дуже непривітно», – згадує Оксана Толмачова. За її словами, родині довелося пережити кілька неприємних епізодів за участі правоохоронних органів.
Дільничний склав протокол, який я відмовилася підписувати. На що дільничний мені сказав: «Куди ви подінетеся?»Оксана Толмачова
«Перед святом Курбан-байрам до нас прийшов дільничний, склав протокол, потім нас покликали до дільниці, куди ми прийшли разом з дітьми. Там нас протримали до половини десятого вечора. Дільничний склав протокол, який я відмовилася підписувати. На що дільничний мені сказав: «Куди ви подінетеся?» Тоді залякуванням вони змусили нас підписати протокол», – розповідає жінка.
13 жовтня цього року відбулося засідання Кіровського районного суду, який ухвалив рішення про виселення з Криму сім'ї, що складається з шести осіб. Оксана Толмачова звернулася за допомогою до правозахисників. Зі своєю проблемою вона також відвідала громадську приймальню «Держкомнацу» Криму.
«Мені нікуди було їхати, і тому я боролася», – говорить вона.
Адвокат сім'ї Еміль Курбедінов раніше повідомив у коментарі для Крим.Реалії, що з метою скасування рішення Кіровського райсуду була подана апеляція.
«Це рішення районного суду було ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, членам сім'ї ставилося у провину порушення порядку реєстрації, але за законом Російської Федерації обов'язок з реєстрації іноземних громадян покладений на приймаючу сторону».
Як підсумок, наприкінці жовтня апеляційний суд Феодосії скасував рішення Кіровського райсуду. Крім того, за словами Оксани Толмачової, співробітниця ФМС, що погрожувала сім'ї депортацією, була звільнена.
Разом з тим, у родини залишається низка невирішених проблем. Наприклад, через тривалу тяганину з ФМС батьки Толмачової упродовж восьми місяців не можуть оформити пенсії.
Що потрібно знати, спілкуючись із ФМС?
Однак не всі подібні історії мають відносно щасливий фінал. У Кримській польовій місії розповідають про одного жителя Криму без українського паспорта, який за наполегливою рекомендацією співробітників місцевого відділення ФМС виїхав за межі півострова і спробував в'їхати ще раз. При цьому, як з'ясувалося, він став порушником положення, згідно з яким більшості іноземців перебувати на території Росії без віз можна тільки упродовж 90 днів.
«Схожа доля може спіткати й інших іноземних громадян, які мали дозвіл на проживання або дозвіл на тимчасове проживання, хоча фактично жили в Криму роками. Українське міграційне законодавство набагато ліберальніше за російське. Доля цих людей нас також турбує», – зазначили в польовій місії з прав людини.
Не можна піддаватися на вмовляння співробітників ФМС виїжджати за межі Криму, наприклад, в Херсонську область
Правозахисники радять: всі взаємодії, листування з Федеральною міграційною службою проводити в письмовому вигляді й отримувати письмові підтвердження здачі документів або отримання відмов. Оскільки часті випадки усних відмов, які неможливо потім оскаржувати в судовому порядку. У випадку, якщо співробітники ФМС відмовляються видавати підтвердження про отримання документів у письмовому вигляді, їх можна надіслати поштою з повідомленням відправника про отримання. При цьому не можна піддаватися на вмовляння співробітників ФМС виїжджати за межі Криму, наприклад, в Херсонську область, а всі розгляди слід проводити на території півострова.
Нагадаємо, раніше голова «Держкомнацу» Заур Смирнов запевнив Крим.Реалії, що жорсткі заходи до вимушених порушників російського міграційного законодавства з-поміж репатріантів, зокрема виселення з території Криму, застосовуватися не будуть.
Your browser doesn’t support HTML5
Кілька тисяч кримських татар під загрозою депортації