Православні цінності. Кримський переділ

Мустафа Чауш, Євгенія Назарець

До кінця року релігійні організації Криму мають пройти процедуру перереєстрації. Однак немає впевненості, що всі вони зможуть і далі продовжувати свою діяльність на анексованому Росією півострові.

Статути релігійних організацій, що не відносяться до так званих традиційних релігійних конфесій, при перереєстрації будуть проходити релігієзнавчу експертизу в Міністерстві юстиції Росії. Про це повідомили в Міністерстві культури Республіки Крим. У відомстві вважають, що за допомогою експертизи зможуть «відсіяти деструктивні організації», які не входять до централізованого духовного управління.

Пройти через перереєстрацію належить і Кримській єпархії Української православної церкви Київського патріархату. З її п'ятнадцяти храмів на півострові зараз працюють одинадцять. Дві церкви довелося закрити, оскільки вони знаходилися на території військових гарнізонів, ще дві припинили працювати з міркувань безпеки – власники приміщень, в яких проводилися богослужіння, могли, за оцінками священнослужителів, стати об'єктами уваги силових структур і загонів кримської самооборони.

Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент називає себе кримчанином в шостому поколінні. В останні місяці він живе фактично на два міста – Сімферополь і Київ. Рахунки кримської єпархії перевели в українську столицю, але після рішення Національного банку України про визнання жителів Криму нерезидентами доступ до цих рахунків заблокований. З минулої весни вартість оренди приміщення центрального храму збільшилася... в 600 тисяч разів – з символічної суми до необґрунтовано завищеної, як вважає архієпископ, комерційної.

Ще однією болючою темою для єпархії є безпека. На початку літа бували випадки нападу на священиків Української православної церкви. Незабаром після цього деякі з них разом з родинами виїхали з Криму. До теперішнього часу в Кримську єпархію повернулися майже всі священики, розповів Радіо Свобода Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент:

Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент

– Повернулися, тому що ситуація стала відносно стабільною, хоча ця стабільність дуже-дуже тендітна. Зараз ми маємо займатися перереєстрацією парафій. Який механізм перереєстрації? Як це має відбуватися? Я не знаю. Після мого звернення до влади голова Республіки Крим Аксьонов дав розпорядження про перереєстрацію міністерству культури. Але воно поки мовчить. Комітет у справах релігій, в якому реєструються статути, також мовчить. По суті структури, підпорядковані Аксьонову, не діють, не працюють й ігнорують проблеми Київського патріархату.

– Без реєстрації ви не зможете утримувати свої храми?

– Відповідно до російського законодавства, всі оплати, які мають проводити юридичні особи, проходять за безготівковим розрахунком. Для того, щоб оплатити світло, воду, податки, інші комунальні послуги, потрібно мати банківський рахунок, з якого я можу перерахувати гроші. А щоб відкрити рахунок, мені потрібно перереєструватися. А для того, щоб перереєструватися, мені треба розуміти, як і за яким законом я все це маю зробити.

– Вам потрібно при цьому отримати російський паспорт?

– У тому-то й справа, що мені цього ніхто не пояснив. Я не знаю механізму. Якщо в Україні фізична особа могла оплатити витрати юридичної особи, то сьогодні, за законами Російської Федерації, я, як керівник єпархії і фізична особа, не можу оплатити витрати єпархії чи парафії. Тому хочу я цього чи не хочу, мені все одно одну якусь структуру потрібно перереєструвати. Напевно, російський паспорт брати треба, але я ще не отримав цього документа. Виникла двоїста ситуація. По-перше, російський паспорт ще не гарантує мені безпеки. По-друге, російський паспорт розв'язує руки певним структурам, які можуть тиснути на мене. Адже, будучи громадянином України, я перебуваю під захистом України.

– У Євпаторії склалася конфліктна ситуація навколо одного з храмів Української православної церкви Київського патріархату, який збудували без дозволу...

рим. Село Перевальне. Храм Покрова Пресвятої Богородиці УПЦКП

– У часи, коли Крим був у складі України, ми церкву збудували в обхід закону. І всі прекрасно знали, що церкву ми ставимо незаконно. І євпаторійська влада знала, і кримська. Чому ми так вчинили? Тому що отримати землю в Криму для Київського патріархату, коли Крим був у складі України, було не просто неможливо, а категорично неможливо. Тому ми і збудували церкву для православних віруючих Київського патріархату. Євпаторійська влада з нами воювала, виступала за знесення цієї церкви. Путін сказав: все, що було в Україні, залишається в Криму після його вступу в Росію. Коли Росія брала собі Крим, церква в Євпаторії стояла. Якщо хочуть зносити – нехай зносять. Нехай весь світ бачить, що нова російська православна влада зносить православні храми.

– У вас були контакти з представниками Російської православної церкви?

– Ні, і я з ними не хочу зустрічатися. Нехай спочатку покаються за скоєне. Те, що відбувається сьогодні в Україні, є наслідок їх діяльності. З політичною структурою православному священику нема про що розмовляти. Для мене це політична структура, яка виконує певні релігійні обряди.

– Чи скоротилася в останні місяці кількість прихожан?

– Не скоротилася, а збільшилася. Сьогодні складається така ситуація: закриваються українські школи, українські організації. Єдине місце, де можуть зібратися українці, – це Українська православна церква Київського патріархату. При цьому ми не є політичною організацією, на території церкви не проходять ні мітинги, ні інші політичні заходи. Ми не підписуємо відозв і звернень. Парафіяни збираються в храмі як в домі Божому, бо тільки тут, на території церкви, вони відчувають себе захищеними.

– Як ви бачите свою діяльність у Криму в майбутньому?

– Одне можу сказати: я звертався до Аксьонова. Треба віддати йому належне – він дав вказівки. Але жодна з його вказівок не виконується. Всі чиновники, які сиділи при владі в Україні і не виконували вказівок ні президента, ні прем'єр-міністра Криму, залишилися при своїх посадах. У нових умовах вони думають, що можуть поводити себе так само. Подивимося. Це вже камінь на адресу Аксьонова: його вказівки на місцевому рівні не виконуються.

– Чи відчуваєте ви себе в Криму в безпеці?

– Я не відчуваю себе в безпеці, але покидати Крим не буду, тому що знаю: зі мною Бог і зі мною правда. Брехні в моїх діях і моєму служінні немає, – розповів в інтерв'ю Радіо Свобода Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент.

За офіційними відомостями, на території Криму діє 2083 релігійні організації, з яких третина користуються правом релігійної діяльності без реєстрації юридичної особи. Більше ста зареєстрованих релігійних організацій перебувають у Севастополі.

В одному з кримських храмів УПЦКП

Науковий співробітник Центру з вивчення Східної Європи при Бременському університеті Микола Мітрохін запропонував порівнювати проблеми Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату з реальною кількістю її парафіян. На думку Миколи Мітрохіна, в Криму можливий набагато більш болючий переділ сфер церковного впливу, якщо в боротьбу за кримську паству і церковне майно включаться українська та власне російська православні церкви Московського патріархату. У цьому випадку будуть зачеплені інтереси набагато більшої кількості священнослужителів і парафіян. Про це Микола Мітрохін міркував в інтерв'ю Радіо Свобода:

– З Українською православною церквою Київського патріархату все незрозуміло. Чи діють там реальні структури або це міражі? Чи є парафії, віруючі, які у них проблеми? Безумовно, в Криму й при колишній владі, а тим більше при нинішній, УПЦКП сприймається як ворожа структура, що стоїть цілком і безкомпромісно на позиціях незалежності України. Тому, звичайно, їм будуть створювати максимум проблем. Інше питання, як буває в кожному конкретному випадку, є проблема чи це скарги, які походять від нестачі, наприклад, власних ресурсів?

– Предстоятель Кримської єпархії УПЦКП архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент розповів, що вони в Євпаторії збудували храм, але збудували його незаконно. Оскільки законно це зробити було неможливо. Він сказав, що при українській владі землю взагалі неможливо було отримати. Тепер надії, здається, не більше...

– Це цілком кримська ситуація: земля дорога. Просто так її роздавати ніхто не хоче. Рівень підтримки у структур УПЦКП в Криму завжди був низький, оскільки населення було налаштоване проросійськи в значній частині. А релігійне населення вже точно було налаштоване проросійськи. Питання завжди було дискусійним – чому, власне, їм безкоштовно мали дати землю, та ще в Євпаторії, яка є туристичним центром. Цілком можливо, УПЦКП хотіла з цього храму щось отримати, і, скоріше, можна говорити про меркантильні розрахунки, які не виправдалися. УПЦКП мала в Південно-Східній Україні різні проблеми. Вона дуже повільно набирала силу в останні півтора десятиліття. У середині 90-х в Криму структури УПЦКП практично не було. Зараз УПЦКП має у різних регіонах 15-30% від чисельності парафій Московської патріархії. Але при цьому мені абсолютно незрозуміло – ці приходи «живі» чи ні, тобто ці приходи тільки зареєстровані адміністративно, або там є реальні віруючі, які туди ходять. Одна справа, коли є громади в 50 осіб, які моляться, а інша справа, коли є якийсь священик, що скаржиться на проблеми. І зовсім незрозуміло, чи є за ним хто-небудь, крім нього самого і його фінансових інтересів.

– Ступінь близькості РПЦ і російської влади на території самої Росії висока. Цей факт матиме вплив на те, що буде відбуватися з різними православними церквами в «російському» Криму?

– Ситуація там, на мій погляд, досить однозначна. Всі українські структури будуть з Криму вигнані легальними або нелегальними способами. Тому що там крім УПЦКП існують структури Української греко-католицької церкви, священиків якої змусили в якийсь момент всіх виїхати з Криму. Але наразі, по-моєму, хтось зумів повернутися. Але в будь-якому випадку, УПЦКП – це досить маргінальна релігійна громада для самого Криму. Інша, більш цікава ситуація складається з парафіями УПЦ Московського патріархату. Кримська метрополія залишилася в складі УПЦ Московського патріархату, тобто під владою Києва. У Криму значна частина священиків УПЦМП – українські патріоти або, у всякому разі, з симпатією ставляться до України, є уродженцями Західної України. Цікаво, як буде проходити процес витіснення цього всього духовенства та перепідпорядкування єпархії Москві. Поки цей процес «завис». Але він буде найбільш суспільно значущим, оскільки пов'язаний з формацією реально великої і значущої єпархії.