Варшава – Польща підтримуватиме Україну рівно настільки, наскільки цього потребуватиме Україна. Антиукраїнські провокації, організовані у Польщі проросійськими середовищами, не матимуть впливу на польсько-українські відносини. В цьому переконаний Андрій Дещиця, посол України в Польщі, колишній міністр закордонних справ. 10 років тому Андрій Дещиця працював дипломатом в українському посольстві у Варшаві й запам’ятався полякам та місцевим українцям тим, що активно підтримав Помаранчеву революцію. Радіо Свобода запитало Дещицю, що його найбільше вразило у Польщі після десятирічної перерви.
– Найбільше мене вразила після повернення до Варшави кількість українців, які живуть, навчаються, працюють у Польщі. Кількість українських ініціатив, які тут реалізуються і місцевими українцями, і українськими та польскими громадянами – я сказав би, що це широкий громадський суспільний діалог, який відбувається між Україною і Польщею.
– З України до Польщі дедалі частіше приїжджають молоді люди – навчатися, працювати. Ви не вважаєте, що це – відтік мізків, який може зашкодити Україні?
Зараз у Польщі є приблизно 15 тисяч студентів з України, які офіційно навчаються в польських вишах. Я думаю, що не потрібно цього боятися. Я переконаний у тому, що ці люди будуть важливим чинником руху України в європейську спільнотуАндрій Дещиця
– Зараз у Польщі є приблизно 15 тисяч студентів з України, які офіційно навчаються в польських вишах. Багато хто з них планує повернутися в Україну і застосувати там свої знання. Звісно, частина з них думає про те, щоб залишитися в Польщі, або ж здобувши польську освіту їхати далі на Захід. Я думаю, що не потрібно цього боятися, я переконаний у тому, що ці люди будуть важливим чинником руху України в європейську спільноту. Я сам отримав магістерський ступінь у канадському університеті, після чого повернувся в Україну. Проте деякі мої колеги залишилися в Канаді. Сьогодні вони працюють в канадських університетах і допомагають Україні звідти, а це для нас дуже важливо.
– Упродовж останнього року серед іноземців, які звертаються до польської влади з проханням надати їм статус біженців, на першому місці опинилися громадяни України. Чи розглядають ці звернення?
– Польська держава розглядає ці звернення, але статус біженця надає неохоче, тому що ці люди можуть перебувати в безпеці на території України. Мені важко сказати, скільки саме таких дозволів на отримання статусу біженця Польща видала українцям, але точно – не більше ніж декілька. Більшість людей, які зважуються на такий крок, думають, що вони отримають у Польщі статус біженця, бо в Україні війна. Але це не спрацьовує.
– Пане посол, новий польский прем’єр-міністр Ева Копач, приступаючи до виконання своїх обов’язків, дуже обережно висловилася щодо підтримки Польщею України, на території якої тривають військові дії. Чи не так?
Я бачу готовність підтримати Україну настільки, наскільки Україні це буде потрібноАндрій Дещиця
– Мої перші контакти на офіційному рівні все-таки дають підстави для оптимізму, я бачу готовність Польщі і на рівні президента, і на рівні уряду, маршалків Сейму і Сенату – я бачу готовність підтримати Україну настільки, наскільки Україні це буде потрібно. Польща свідома того, що стабільність України, її безпека – це гарантія стабільності і безпеки Польщі. У нас дуже добрі інтенсивні контакти на рівні президентів, я сподіваюся що з формуванням українського уряду такі ж контакти будуть на рівні урядів, бо багато справ потрібно вирішувати саме на міжурядовому рівні.
– Минулого тижня в ефірі польського телебачення Ґжеґож Схетина сказав, що Польща може постачати в Україну зброю. Може?
Юридичних перепон, якогось ембарго на постачання зброї в Україну немаєАндрій Дещиця
– Минулого тижня я зустрічався з міністром Схетиною, у нас із ним був дуже відвертий і щирий діалог, як з людиною, яка розуміється на проблематиці і яка готова практично сприяти Україні. Що стосується зброї для України, то я переконаний, що це питання потрібно вирішувати на рівні експертів з міністерств оборони та генштабів, тобто тих людей, які безпосередньо знають, які потреби в України і що саме Польща може постачати. До того часу, поки такі консультації не будуть завершені, а вони постійно тривають, то виносити на публічне обговорення питання постачання зброї в Україну не варто. Юридичних перепон, якогось ембарго на постачання зброї в Україну немає, і я думаю, що саме це пан міністр Схетина мав на увазі. Тобто якщо є бажання купити, то можна купити. Але давайте це не виносити на публічне обговорення, хай цим займаються відповідні відомства.
– У неділю, 30 листопада, проросійські середовища організували біля посольства України у Варшаві акцію протесту, як вони це сформулювали, проти вбивств мирного населення на Донбасі. У Варшаві таку акцію організовано вже не вперше, як ви це оцінюєте?
На жаль, є деякі сили в Польщі, невеликі, маргінальні, навіть не політичні сили – це групи, організації, які за певну винагороду з боку Росії проводять акціїАндрій Дещиця
– На жаль, є деякі сили в Польщі, невеликі, маргінальні, навіть не політичні сили – це групи, організації, які за певну винагороду з боку Росії проводять такого роду акції. Мені незрозумілі їхні інтенції. Їхні побажання, щоб в Україні припинили вбивати, я думаю, що ці вимоги треба спрямовувати до посольства Росії, яке у Варшаві розташоване неподалік від посольства України, тож я радив би їм пройти кількасот метрів далі і від посольства Росії вимагати припинення цієї агресїі. Тому що саме Росія почала агресію проти України, а Україна захищається від зовнішнього ворога.
– У грудні до Варшави з офіційним візитом прибуде президент України Петро Порошенко. Які у Вас очікування щодо цього візиту?
– Плануємо, що візит президента Петра Порошенка буде 17-18 грудня. Ми, перш за все, очікуємо підтвердження цього рівня співпраці, який є між Україною та Польщею. Також можна буде подякувати Польщі за підтримку України вродовж останнього року. Ми очікуємо, що під час візиту буде завершено процес ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС і це ще раз підтвердить наші інтенції щодо європейської дороги України, яку поляки підтримують і на громадському, і на офіційному рівнях.