Світові ЗМІ обговорюють події, які призвели до непідписання угоди про асоціацію з між Україною та ЄС рік тому у Вільнюсі. Видання також пишуть про те, чому Україна є привабливою для іноземних інвестицій, а також, які рішення варто ухвалити задля покращення українського сільського господарства.
Німецька газета Spiegel висловлює думку, що Європейський союз призвів до втрати Україною частини Донбасу, а сам ЄС віддалився від Росії. На саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі 28 листопада 2013 року, нагадує газета, колишній президент України Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Всі зрозуміли, що зусилля з поглиблення зв’язків Києва та Брюсселя були марними. Але ніхто у той час не міг у повній мірі знати про наслідки цього провалу – що це призведе до однієї з найбільших криз від кінця Холодної війни, що європейські кордони будуть змінені, що континент буде на грані війни. У цей момент Європа втратила Росію, пише Spiegel.
Історія розвитку подій напередодні саміту наповнена помилками у судженні, непорозуміннями, невдачами та байдужістю. Видання опублікувало таку собі хроніку зовнішньополітичних провалів як Європи, так і України та Росії, які призвели до сьогоденної кризи,
Американський журнал Forbes запитує: хто вкладає гроші в Україну у кризовий період? За словами експертів, не дивлячись на скрутні часи, країна залишається привабливою для інвесторів. Навіть дії на Донбасі не впливають на баланс країни занадто сильно, а нова влада є серйозно орієнтована на реформи.
Однак за словами інших фахівців, Україна вступає у цикл знецінення та інфляції. Якщо це негайно не виправити за допомогою суворої економії і структурних реформ, країна може бути фінансово зруйнована. Хоча для України це й погані новини, однак для інвесторів це цікава можливість, адже іноді, коли країни зазнають фінансового краху, для іноземних інвесторів це найкращий час. Україна навряд чи завтра стане новою Швейцарією, однак, з точки зору винагороди, у цій країні відбуваються важливі зміни, які створюють вражаючий потенціал для інвесторів. Багато грошей наразі залишає Україну, що дає можливість іноземним коштам зайняти їх місце.
Навіть якщо сьогодні, здавалося б, не є найкращим часом, щоб реалізувати прибуток в Україні, прибутковості без ризику все одно не буває, пише видання.
Українська англомовна газета Kyiv Post пише про одне з найважливіших запроваджень, якого бракує в Україні, – гарантовані права власності, які є основою вільної ринкової економіки. Відсутність захисту прав власності, а також те, що його впровадження так довго відкладалося, є черговим сумним нагадуванням того, що Україна не пройшла через період важливих посткомуністичних змін, як, наприклад, сусідня Польща.
Мораторій на землю, який діє у державі зараз, означає, що фермер не може фінансувати власний бізнес, віддавши свою землю під заставу. Нещодавно опублікована коаліційна угода говорить про те, що мораторій має бути продовжений до 2018 року. Це тривожний знак для вмираючої економіки України.
Не відомо, чому держава продовжує триматися за мораторій, який, з економічної точки зору, є провалом. Він знижує продуктивність сільського господарства, дозволяє лише мінімальне зростання сектора, а, найголовніше, не захищає землю. Якщо причиною запровадження мораторію було занепокоєння щодо викупу всіх земель на сході України російськими олігархами, то російська армія й без того про все подбала, забравши землю без надання жодних компенсацій Києву. Краще було б, якби Україна могла замість цього продати Донбас Росії, вважає видання.
Російська англомовна газета Moscow Times пише про те, як вийти з глухого кримського кута. Однак, на початку статті видання звертає увагу на деякі факти. По-перше, і кримський «референдум», і анексія Криму не були проведені за нормами міжнародного права. По-друге, півострів має проблеми з постачанням води, їжі, енергії та інших ресурсів. Крим також не має доступу до іноземних інвестицій чи капіталу. По-третє, деяка частина жителів Криму все ж таки схвалює приєднання півострова до Росії.
Автор статті вважає, що, для того, щоб раз і назавжди вирішити питання Криму, на півострові має пройти референдум, організований і проведений третьою особою – ООН чи ОБСЄ. Однак, для успішного проведення подібного голосування, мають бути виконані певні умови, серед яких гарантія доступу до інформації для всіх жителів Криму, а також гарантія про «непереслідування до, під час і після» референдуму місцевих жителів через їх вибір на голосуванні, пише видання.
Оригінал статті на сайті Радіо Свобода