Роман Ніколаєв
Загадкова історія трапилася з відкриттям «другого міжнародного рейсу» з сімферопольського аеропорту. З одного боку, кримські чиновники вже встигли оголосити про початок прямих авіаперельотів за маршрутом Сімферополь – Єреван. З іншого боку, вірменська авіаційна влада геть заперечує не те, що виконання такого рейсу, але навіть надання згоди на його відкриття. Між тим, перший літак з Криму до Вірменії вже відправлений.
Організація «прямих рейсів» з Сімферополя за кордон – свого роду «ідея фікс» кримського і російського керівництва, що має не так практичну, скільки пропагандистську цінність. Адже вона покликана продемонструвати, насамперед, внутрішньому споживачеві визнання світом нинішнього статусу Криму і марність спроб Києва домогтися транспортної блокади півострова як анексованої території. Правда, з втіленням цієї ідеї в життя поки не все гладко.
Вірменія як остання надія
У відкритті міжнародного авіаційного сполучення з Сімферополя Росія може покладатися лише на лояльні до неї країни. Ще з початку жовтня почало обговорюватися питання про запуск рейсу Сімферополь – Єреван. Тоді кримський міністр транспорту Анатолій Цуркін запевняв, що перельоти почнуться вже 10 числа. «З 10 жовтня буде відкритий рейс Сімферополь – Єреван, прямий, регулярний», – говорив він.
На перший погляд, у відкритті такого рейсу особливої необхідності немає. Як кажуть фахівці, комерційні рейси до Криму логічніше запускати навесні, а не восени – до початку курортного сезону, а не після його закінчення. По-друге, навіть з урахуванням курортного фактора туристичний потік з небагатої Вірменії в Крим не міг би стати великим. А поза сезоном заповнюваність рейсів тим більше під питанням.
Росії необхідно будь-що повернути аеропорту кримської столиці статус міжнародного
Однак, затія набуває сенсу, якщо подивитися на неї під іншим кутом. Про комерцію тут не йдеться. Йдеться про політику. Після фактичного припинення наприкінці вересня перельотів між Сімферополем і Стамбулом, Росії необхідно будь-що повернути аеропорту кримської столиці статус міжнародного. Нехай навіть номінально. І тут вона покладається на свого сателіта.
«Москві, очевидно, як і раніше хочеться підтвердити статус окупованого аеропорту Сімферополя як міжнародного. Для цього їй потрібний «показовий» рейс з іншої країни. Зрозуміло, що вести переговори про це мало сенс тільки з державами, які анексію підтримали. Таких, нагадаємо, крім самої Росії на всю Генасамблею ООН набралося десять: Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Венесуела та Зімбабве. Білорусь сьогодні явно бере на себе роль посередника між Москвою і Києвом і від різких кроків утримується, Сирії точно не до Криму, а від КНДР, Зімбабве або Венесуели летіти занадто далеко. Вірменія була і залишається найкращим кандидатом на роль «авіапровокатора», – пише в цьому зв'язку азербайджанська газета «Эхо».
До слова, саме ЗМІ Азербайджану сьогодні найбільш гаряче обговорюють тему відкриття нового авіаційного маршруту. Як відомо, ця країна має давній територіальний конфлікт з Вірменією щодо Нагірного Карабаху. І тепер азербайджанці не упускають новий інформаційний привід, щоб звинуватити опонентів у «відкритій підтримці сепаратизму».
Заперечення очевидного
Втім, судячи з усього, офіційний Єреван теж не горить бажанням здобути таку славу. Незабаром після оголошення кримського міністра Головне управління цивільної авіації Вірменії спростувало повідомлення про організацію прямого авіарейсу Єреван – Сімферополь. «До Головного управління цивільної авіації не надходила і, відповідно, не розглядається заявка на здійснення прямого рейсу Єреван – Сімферополь», – наголосив прес-секретар управління Рубен Грдзелян.
Проте, перший літак із Сімферополя до Єревану все ж вилетів. Правда, не 10 жовтня, як анонсував Цуркін, а більш ніж місяць по тому – 16 листопада. Про що той же міністр радісно повідомив у себе в «Фейсбуці». «Дорогі друзі! Рейс Сімферополь – Єреван є. Другий міжнародний з російського Криму», – написав він, приклавши для переконливості фото табло сімферопольського аеропорту.
Але і цього разу стався конфуз. Вірменська авіаційна адміністрація повторно спростувала організацію рейсу, більш того, оголосила, що не давала добро на його виконання. «Головне управління цивільної авіації не розглядає заявку на здійснення прямого рейсу Єреван – Сімферополь, такого рейсу не існує», – стверджує Грдзелян.
Російська авіакомпанія «Грозний Авіа», яка виконує рейс, вдалася до тієї ж хитрості, що і при відправці свого часу «першого міжнародного» рейсу до Стамбулу. В країні прибуття він офіційно зареєстрований як рейс з російської Анапи
Виходить, один і той же рейс існує для Криму і геть відсутній для Вірменії. Так куди ж вирушив з Сімферополя перший борт? Як виявилося, ця метаморфоза пояснюється куди простіше, ніж наявність на маршруті паралельних вимірів. Російська авіакомпанія «Грозний Авіа», яка виконує рейс, вдалася до тієї ж хитрості, що і при відправці свого часу «першого міжнародного» рейсу до Стамбулу. В країні прибуття він офіційно зареєстрований як рейс з російської Анапи.
Так, на сайті аеропорту «Сімферополь» був зафіксований виліт з Криму о 9:00 16 листопада рейсу ZG-739 авіакомпанії «Грозний Авіа» за маршрутом Сімферополь – Єреван. Водночас на сайті єреванського аеропорту «Звартноц» зазначене прибуття об 11:50 за місцевим часом рейсу ZG-739 компанії «Грозний Авіа» з Анапи. До Анапи ж на 15:00 17 листопада був запланований і зворотний рейс ZG-740.
Цей трюк з аеропортом відправлення дає вірменській владі формальні підстави стверджувати, що про жодне авіасполучення з Кримом не йдеться. Той же Рубен Грдзелян в коментарі Радіо Азатутюн (http://rus.azatutyun.am) відзначив, що російській авіакомпанії «Грозний Авіа» дозволено виконувати рейси з Єревану в російські міста Анапа і Казань і назад, а куди далі попрямує літак компанії – це вже не проблема Вірменії.
Між двох вогнів
Однак не всі у Вірменії поділяють таку позицію самоусунення від проблеми. Наприклад, колишній начальник Головного управління цивільної авіації країни Шаген Петросян вважає, що рейси до анексованого Криму «негативно позначаться на міжнародному авторитеті Вірменії й, навіть, можуть привести до санкцій».
«Це організовують російські компанії, плювати на них, якщо ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації – ред.) їм заборонить і зовсім внесе в чорний список, це їх проблема, до нас це не має ніякого відношення. Однак, якщо Вірменія дозволяє здійснювати рейси із Криму в Єреван, то відносно аеропорту «Звартноц» можуть бути введені санкції, в цьому випадку таке можливе», – сказав Петросян (цитується за Кавказ online).
Офіційна влада країни теж не може закрити очі на загрозу зовнішньополітичних ускладнень, причому, не тільки у стосунках з Україною. Яка вже висловила свою офіційну позицію у зв'язку із оголошеним рейсом.
Розраховуємо на те, що, незважаючи на ці виверти, вірменські авіадиспетчери будуть чітко розуміти, що це тільки трюк для легітимізації незаконних рейсів з анексованого КримуЄвген Перебийніс
«Кримські аеропорти закриті рішенням уряду України. Будь-які польоти туди і назад є порушенням законів України та міжнародних правил, і тому авіакомпанії можуть бути піддані міжнародним санкціям України та ICAO», – сказав спікер МЗС України Євген Перебийніс (цитується за «Інтерфакс-Україна»). Представник МЗС дав зрозуміти, що в Україні обізнані про спробу ввести міжнародні авіаційні структури в оману реєстрацією вильоту в Анапі, і закликав вірменських колег не приймати рейс навіть під виглядом російського. «Розраховуємо на те, що, незважаючи на ці виверти, вірменські авіадиспетчери будуть чітко розуміти, що це тільки трюк для легітимізації незаконних рейсів з анексованого Криму», – сказав Перебийніс.
Не залишилися осторонь і західні дипломати. Так, посол Великобританії у Вірменії Кетрін Ліч зазначила: «Ми закликаємо наших партнерів не брати участь у діях, які легітимізують нинішню владу Криму. Ми були б дуже раді, якби між Вірменією і Кримом рейси не здійснювалися, і (цей рейс – ред.) це не те, що ми хотіли б заохотити» (цитується за Радіо Азатутюн)
Ігнорувати ці заклики офіційний Єреван не може. З іншого боку, не може і відкрито противитися Москві.
Аж надто зобов'язана занепала економіка Вірменії подачкам з боку Москви. У такій ситуації відмовляти «великому брату» просто небезпечноЕльміра Таривердієва
«Метання Єревана зрозумілі й очевидні. З одного боку, після незаконного відділення Криму від України і його «приєднання» до Росії, Україна закрила свої кримські аеропорти для польотів... З іншого боку, ну не може Єреван відмовити Росії в такій невеликій послузі, як непряме визнання права сепаратистів здійснювати польоти із закритого Україною аеропорту. Аж надто зобов'язана занепала економіка Вірменії подачкам з боку Москви. У такій ситуації відмовляти «великому брату» просто небезпечно», – міркує оглядач видання Trend Ельміра Таривердієва.
Азербайджанська же газета «Ехо» вважає, що влада Вірменії в цьому питанні явно намагається «всидіти на двох стільцях» – зберегти відносини і з Москвою, і з Заходом. «Розрахунок зрозумілий. Вірменія знаходиться на утриманні у Росії, але утримання це не те щоб дуже вже щедре. А після введення санкцій проти РФ «пайок для форпосту» неминуче буде урізаний. При цьому Вірменія залишається членом програми «Східне партнерство» і явно не втрачає надії отримати фінансову допомогу ще й від Заходу. Або хоча б не потрапити під санкції самій. І хоча зі зрозумілих причин вийти з російського політичного фарватеру тут не наважуються, тим не менш, постійно намагаються створити враження, що виконують розпорядження Москви «під тиском», – зазначає видання.
Як би там не було, але ці хитання «з вогню та в полум'я» все ще ставлять під сумнів здатність кримської влади віднести собі в актив новий «зовнішньополітичний прорив». Примітно, що буквально вчора, коментуючи журналістам запуск авіарейсу, кримський «прем'єр» Сергій Аксьонов оголосив, що «нічого не чув» про нього. «Я про рейс Сімферополь – Єреван не чув, я точно не говорив... Міністр сьогодні знаходиться в Єревані якраз з цього питання. Думаємо, він повернеться з цим проектом. Очікуємо, подивимося», – зазначив він.
А значить, що питання з регулярним авіасполученням ще не вирішене на 100%. Інакше прем'єр-сепаратист не упустив би можливості похвалитися досягненням. І ще зовсім не факт, що воно буде вирішене позитивно. Що, серед іншого, буде залежати й від дипломатичної активності України та її партнерів, а також від побоювання офіційного Єревану зіпсувати стосунки із Заходом.