Київ – До кінця 2014 року в законодавство України будуть внесені зміни, спрямовані на відновлення державного суверенітету на території Криму. Така обіцянка міститься в новій редакції коаліційної угоди, оприлюдненої Блоком Петра Порошенка. В цей документ внесені 10 пунктів, в яких прописані майбутні дії влади щодо повернення Криму, а також захисту інтересів жителів півострова і переселенців. Громадські активісти вважають, що ці норми прописані занадто абстрактно, і закликають внести до коаліційної угоди пункти, які передбачають конкретні заходи: створення міністерства у справах Криму, скасування скандального закону «Про створення вільної економічної зони «Крим», а також термінове створення механізмів щодо захисту прав кримчан.
Нова редакція коаліційної угоди з'явилася на сайті Блоку Петра Порошенка 15 листопада. У попередніх версіях цього документа не був прописаний план дій з повернення контролю над анексованим півостровом. У новій коаліційній угоді з'явився пункт, згідно з яким члени коаліції зобов'язуються сформувати і реалізувати державну політику, спрямовану на фактичне повернення Автономної Республіки Крим і Севастополя до складу України. Для досягнення цієї мети автори документа пропонують виконати низку завдань. Зокрема, згідно з проектом угоди, новий парламент і Кабмін будуть всебічно протистояти діяльності «влади» анексованого півострова, подадуть на Росію позови до міжнародних судів і дотримуватимуться міжнародних норм і правил, встановлених щодо окупованих територій.
Якщо документ буде взятий за основу, нова влада візьме на себе зобов'язання забезпечити юридичним захистом кримських татар і представників інших народів, які живуть на анексованій території. Крім того, автори проекту угоди пропонують впровадити цільові програми підтримки різних вікових, етнічних, соціальних та інших груп населення, які перебувають у Криму.
Відповідно до пропонованого документа, новий парламент і уряд зобов'язуються сформувати на територіях, суміжних з анексованим півостровом, додаткові органи влади для захисту інтересів кримчан. У разі підписання угоди, влада візьме на себе обов'язок реалізовувати інформаційну політику, спрямовану на підтримку жителів Криму. Також автори документа пропонують вдосконалити законодавство, яке регулює економічну діяльність на анексованому півострові.
Нова коаліція, відповідно до проекту угоди, зобов'язується законодавчо закріпити статус вимушених переселенців і гарантувати їм всю повноту громадянських і соціальних прав. Тут варто відзначити, що закон про внутрішньо переміщених осіб, який все це гарантує, був ухвалений ще 20 жовтня. Однак він досі не підписаний президентом.
Потрібні окреме міністерство і стратегія
Громадські активісти, що представляють рух «Євромайдан-Крим», вважають, що пункти, які стосуються повернення анексованого півострова, прописані неконкретно. На їхню думку, якщо коаліційна угода буде ухвалена у такому вигляді, то немає жодних гарантій того, що нова Верховна Рада і Кабмін будуть ефективно боротися за відновлення контролю над півостровом.
«Конкретних дій, які слід вчинити щодо Криму, немає. У той же час, ми бачимо в цьому проекті конкретні заходи з реформування економіки, національної безпеки та інших сфер», – обурився координатор руху «Євромайдан-Крим» Сергій Ковальський.
Громадський активіст вважає, що в текст коаліційної угоди необхідно внести пункт про створення органу виконавчої влади, який займатиметься питаннями анексованого Криму. Ковальський нагадав, що, відповідно до закону про окуповані території, такий орган мав з'явитися ще в травні, проте досі він не був створений.
З моменту окупації Криму пройшло вже дев'ять місяців, а орган, відповідальний за повернення півострова, досі не створений. Відповідні закони, які ухвалювалися, суперечать один одномуСергій Ковальський
«З моменту окупації Криму пройшло вже дев'ять місяців, а орган, відповідальний за повернення півострова, досі не створений. Відповідні закони, які ухвалювалися, суперечать один одному. Нацбанк нещодавно взагалі визнав громадян України з кримською реєстрації нерезидентами. Тобто у кримчан стало ще менше прав, ніж до анексії», – зазначив громадський активіст.
Учасники руху «Євромайдан-Крим» надіслали лідерам парламентських партій звернення, що містить пункти, які вони пропонують внести в текст коаліційної угоди. Як повідомив у коментарі для Крим.Реалії громадський активіст Сергій Мокренюк, головною вимогою до майбутніх депутатів є створення стратегії щодо повернення Криму.
«У такій державній стратегії мають бути прописані основні кроки та органи, які відповідальні за вчинення цих кроків. Такий документ був би основою для будь-якої законотворчої діяльності», – повідомив він.
За словами Мокренюка, також громадські активісти порадили лідерам партій внести до коаліційної угоди норму, згідно з якою упродовж 30 днів буде створений механізм щодо забезпечення захисту прав громадян України, які залишилися на анексованій території. Крім того, активісти пропонують ухвалити закон «Про статус кримськотатарського народу як корінного народу Криму» і скасувати закон «Про створення вільної економічної зони «Крим», який, на їхню думку, вигідний для «влади» анексованого півострова, а не жителів республіки. Також «Євромайдан-Крим» вважає за необхідне внести до коаліційної угоди плани зі створення низки органів та інституцій: міжфракційного депутатського об'єднання «Крим» у Верховній Раді, парламентського комітету з питань тимчасово окупованої території, громадської ради при Кабміні з питань окупованої території, державного інформаційного центру «Крим».
Меджліс внесе пропозиції
Єдиний кримський політик, який пройшов до Ради за списками Блоку Петра Порошенка – Мустафа Джемілєв у коментарі для Крим.Реалії зізнався, що ще не читав проект коаліційної угоди, запропонований його партією.
«Ми мали його передати Рефату Чубарову (голові Меджлісу кримськотатарського народу – прим. ред.), ми мали подати свої пропозиції. Я зв'яжуся з Чубаровим, він сформулює свої пропозиції, а потім ми продовжимо розмову», – сказав Джемілєв.
Народний депутат вважає, що одним з першочергових завдань нового парламенту має стати ухвалення закону про основи етнонаціональної політики України.
«Зареєстрований проект закону вже є, але на засіданні комітету в ньому знайшли багато того, що треба змінити. Треба буде працювати. Це дуже важливо, тому що без ухвалення цієї концепції, в якій сказано, які народи є корінними, а які – меншинами, нам важко щось робити», – підкреслив Джемілєв, додавши, що якби цей закон з'явився раніше, обстановка в Криму була б зовсім іншою.
На думку голови ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлії Тищенко, сама поява в проекті коаліційної угоди теми Криму є позитивним сигналом, оскільки в передвиборних програмах рейтингові партії практично не звертали уваги на питання анексії півострова.
У коментарі для Крим.Реалії експерт зазначила, що, в першу чергу, новій Верховній Раді варто переглянути закон «Про вільну економічну зону «Крим».
Це досить дивний закон. Він оголошує громадян України, які проживають в Криму, нерезидентами, а це якийсь нонсенс. Цей закон не те що не повертає Крим, а навпаки – ще більше його віддаляєЮлія Тищенко
«Це досить дивний закон. Він оголошує громадян України, які живуть у Криму, нерезидентами, а це якийсь нонсенс. Цей закон не те що не повертає Крим, а навпаки – ще більше його віддаляє», – сказала Тищенко.
Експерт вважає, що має бути ухвалена низка законів, спрямованих на захист прав людини та захист прав корінних народів зокрема. Також вкрай важливим політолог вважає ухвалення закону про вимушених переселенців, який так досі і не підписаний президентом.