Сімферополь – Засоби масової інформації Криму не поспішають з реєстрацією в російському законодавчому полі. За інформацією Роскомнадзору, сьогодні лише третина з активно діючих місцевих ЗМІ пройшли процес перереєстрації. Керівники газет, телеканалів та інтернет-видань називають різні причини, через які вони не поспішають реєструватися в нових умовах.
Напередодні голова Роскомнадзору Олександр Жаров в ефірі «Комерсант.FM» повідомив, що сьогодні відомство зареєструвало 68 засобів масової інформації. За словами Жарова, це становить близько 25-30% тих, що активно діють зараз у Криму.
Досить екзотична ситуаця: під конкретні політичні ситуації, акції реєструвалося ЗМІ, поширювалося одноразово й потім припиняло своє існування
«Коли ми отримали базу даних українських ЗМІ, то з'ясували, що в Криму зареєстровані 3000 засобів масової інформації. З них 50 телеканалів, 60 радіоканалів, все інше, уявляєте, друковані ЗМІ. Почали спілкуватися з місцевими керівниками й з'ясувалося, що ситуація досить екзотична: під конкретні політичні ситуації, акції реєструвалося ЗМІ, поширювалося одноразово і потім припиняло своє існування», – сказав Жаров.
Він також повідомив, що в грудні Роскомнадзор має намір оголосити конкурс на мережі радіомовлення в Криму, який, імовірно, відбудеться в кінці лютого 2015 року. «Я був у Криму кілька разів і зустрівся відповідно з місцевими мовниками. Ми проводили нараду з федеральними радіомовцями, і таким чином у нас є розуміння, ми попросили федеральних радіомовників разом з кримськими колегами пропрацювати, хто працюватиме тут з мережевими партнерами, хто самостійно. З радіо питання для нас зрозуміле, ми в лютому його легітимізуємо. Що стосується телемовлення, зараз там транслюють російські канали. Перехідний період, який визначений конституційним законом, працює до кінця 2015 року, і тому в першій декаді 2015 року, ми також проведемо конкурс на телемовлення, теж ситуацію легітимізуємо», – зазначив голова Роскомнадзору.
Зауважимо, що у вівторок, 11 листопада, Держдума Російської Федерації в першому читанні ухвалила закон, що продовжує перехідний період для ЗМІ в Криму та Севастополі. Згідно з документом, до 1 квітня 2015 засоби масової інформації зможуть функціонувати на підставі свідоцтв про реєстрацію ЗМІ та ліцензій на теле- і радіомовлення, виданих держорганами України. Крім того, до 1 квітня реєстрація кримських ЗМІ проходитиме без стягнення мита. Ухвалення закону викликане тим, що кримські засоби масової інформації не встигають у відведені терміни пройти перереєстрацію в російському законодавчому полі.
Будь-яка газета може зіткнутися з труднощами
У різних кримських ЗМІ, до яких Крим.Реалії звернулися за коментарем, повідомили, що поки ще не пройшли процес реєстрації в нових умовах. Серед причин вони називають переважно організаційні питання.
«Кримська правда» буде перереєстрована не в Сімферополі, як зараз, а в Москві, оскільки обслуговує два суб'єкти федерації: Республіку Крим та місто федерального значення Севастополь
«Ми почали цей процес, – розповів головний редактор газети «Кримська правда» Михайло Бахарєв. – Він для нас дещо складніший, ніж для інших, тому що нам треба перереєструвати передусім все підприємство – ТОВ. Відповідно до закону ми маємо письмово, обов'язково через пошту повідомити кожного члена про збори. Перекласти з української мови на російську наш статут. Потім треба все нотаріально оформити. Ми провели збори в кінці жовтня, тепер юридична фірма, що обслуговує нас, готує документи, підприємство днями буде перереєстроване. Після цього ми будемо перереєстровувати газету».
Бахарєв повідомив, що видання буде перереєстроване не в Сімферополі, як зараз, а в Москві, оскільки обслуговує два суб'єкти федерації: Республіку Крим та місто федерального значення Севастополь. «Я думаю, упродовж листопада, максимум, до середини грудня, ми повністю перереєструємося», – висловив надію головний редактор «Кримської правди».
Головний редактор газети «Авдет» Шевкет Кайбуллаєв
Ще не вирішили, в якій формі реєструватися, в газеті «Авдет», засновником якої є благодійний фонд «Крим». «Є декілька підходів: як засновники, як громадська організація, як фізична особа або як щось інше. Для нас, звичайно, трохи складно. Є кілька принципових питань, з якими ми зіткнемося при реєстрації, ці моменти доводиться обдумувати», – каже головний редактор видання Шевкет Кайбуллаєв.
При цьому він не виключає, що газета може зіткнутися з різними перешкодами, які не позначені в російському законодавстві. «Можливе, упереджене ставлення. Будь-яка газета, яка зараз може мати свою позицію і якимось чином впливати на громадську думку, може зіткнутися з труднощами при реєстрації», – вважає Кайбуллаєв.
Також не перереєструвалася єдина в Криму газета, яка видається повністю кримськотатарською мовою, «Ян'и дюнья». «Справа в тому, що нас в черговий раз перевели зі сфери підпорядкування Рескомінформаціі в Держкомнац. Без розпорядження вищого органу про ліквідацію та створення газети вже по російським законам ми не можемо самовільно реєструватися. Чекаємо», – повідомила головний редактор видання Зера Бекирова.
Ця обставина, за її словами, дуже негативно позначиться на і так невеликий підписці газети. «В поштових відділеннях на місцях у людей не приймають підписку на газету, пояснюючи відсутністю каталогу. Хоча він є на главпочте. Дуже багато дзвінків з збуреннями з цього приводу і ще скаржаться на дорожнечу передплатної ціни. Сильно виросли ціни на послуги пошти»,– зазначила Бекирова
Вона підкреслила, щоб зберегти газету, необхідна реєстрація в нових умовах.
Генеральний директор телеканалу ATR Ельзара Іслямова
Генеральний директор телеканалу ATR Ельзара Іслямова повідомила, що телекомпанія, як і радіостанція «Мейдан» та інтернет-видання «15 хвилин», які входять в медіа-холдинг вже пройшли державну перереєстрацію як суб'єкти господарювання. «Зараз ми подали документи на реєстрацію в Роскомнадзорі як ЗМІ. Термін розгляду до 5 грудня. Очікуємо результатів», – зазначила вона. Водночас радіо «Лідер» та дитячий телеканал «Лалі» ще проходять перереєстрацію як суб'єкти господарювання. Тільки після цієї процедури документи будуть подані в Роскомнадзор.
В.о. президента Черноморскої ТРК Людмила Журавльова
На Чорноморській телерадіокомпанії питанням перереєстрації поки не займалися, проте мають намір його вирішити найближчим часом. «Ми боялися, що цей процес може порушити судову процедуру з РТПЦ і тим самим могли б виникнути формальні ускладнення при розгляді апеляційної скарги відомства з повернення майна телерадіокомпанії», – пояснила президент Чорноморської телерадіокомпанії Людмила Журавльова. За її інформацією, в середу, 12 листопада, Апеляційний арбітражний суд Севастополя відхилив скаргу РТПЦ до «Чорноморки» з питання скасування ухвали Господарського суду Криму щодо повернення майна телерадіокомпанії.
«Тепер будемо перереєструвати телекомпанію і намагатися на підставі своїх ліцензій отримувати ліцензію російського формату. Але тут є питання: чи віддадуть наші частоти, які нам належать?», – зазначила Журавльова.
Головний редактор проекту «Центр журналістських разслідувань» Валентина Самар
У проекті «Центр журналістських розслідувань» повідомили, що не мають наміру перереєструватися, оскільки не визнають юрисдикцію Російської Федерації на території Криму. Як аргумент там наводять резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року, в якій визнається непорушність територіальної цілісності України.
«Центр журналістських розслідувань» ще до «референдуму» був зареєстрований Міністерством юстиції України як інформаційне агентство», – зазначила головний редактор проекту Валентина Самар.
На її думку, реєстрація тільки 30% кримських ЗМІ, про що повідомив голова Роскомнадзору, означає, що більшість, як мінімум, не поспішають це робити, хоча процедура нескладна. «Для багатьох сьогодні очевидно, що свободи діяльності вони не отримають. Це процес, який цілком порівнянний з тим, як триває перереєстрація юросіб – темпи теж не стаханівські, – каже Самар. – Бізнес вичікує, багато сумнівів у тому, чи варто взагалі вести в Криму підприємницьку діяльність».
За словами головреда ЦЖР, питання Криму не закрите, більше того, кримська проблема повертається сьогодні до світового порядку денного. Серед причин вона називає формування на території півострова потужної військової бази Росії, а також імовірність розміщення ядерної зброї, що може нести нову загрозу стабільності для регіону, Європи та світу в цілому.