Хто допоможе журналістам у «російському» Криму?

Сімферополь – Як показало нещодавнє опитування сайту Крим.Реалії серед кримських журналістів, найбільш актуальним для працівників ЗМІ на анексованій території є питання безпеки. Місцеві медійники часто стикаються з допитами, цензурою, перешкоджанню діяльності з боку так званої самооборони, труднощами в акредитації і непростим вибором: залишати межі півострова або йти з професії, або продовжувати працювати в нових реаліях, але тоді як?

В експертному середовищі констатують, що незалежних журналістів в Криму залишилося вкрай мало, а якщо не надавати розголосу проблеми, з якими вони стикаються, і не захищати свої права, то надалі таких і зовсім не залишиться.

Цього разу кореспондент сайту Крим.Реалії намагався розібратися, хто може допомогти кримським працівникам ЗМІ у ситуації, що склалася. Але, як виявилося, на думку експертів, зараз багато чого залежить саме від здатності до самоорганізації журналістів, згуртованості та солідарності до колег.

Журналістам потрібно самим себе захищати – правозахисниця

Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Ольга Скрипник порадила кримським журналістам вивчати російське медіа-право та створювати громадські інститути для захисту свої прав.

«Людям все ж таки необхідно самим себе захищати. Кажу про різні громадські інституції, які спрямовані на захист журналістів. Проблема в тому, що російська держава багато в чому тоталітарна і багато в чому направлена на порушення прав людини, але, тим не менш, якщо є інститути, які спрямовані на захист своїх прав, то шанс захистити свої права набагато вище», – наголосила Скрипник у коментарі сайту Крим.Реалії.

Стосовно загрози фізичної безпеки, правозахисниця згадала про так звану кримську самооборону: «Це ті кримінальні, напівкримінальні елементи, які здійснюють численні правопорушення, багато з яких спрямовані на заподіяння шкоди здоров'ю, викрадення, знищення техніки. Тому потрібно розуміти і знати про такі елементарні способи самозахисту, як не виїжджати на місце події або збору інформації поодинці, повідомляти про своє місцезнаходження, краще використовувати більш компактні засоби запису і постійно думати про свою безпеку», – зазначила Скрипник.

Говорячи про вибір, який постав перед місцевими журналістами – працювати нелегально або реєструватися за російським законодавством, вона послалася на те, що «навіть пройшовши реєстрацію за російським законодавством, журналісти можуть зберегти об'єктивність». Скрипник не виключає, що «дійсно, з 2015 року російська влада будуть застосовувати різні санкції до тих, хто не зареєструвався».

Однак і в такому випадку, медійники стикаються з новою загрозою – так званим законом про екстремістку діяльність і сепаратизм, який, за її словами, максимально використовується для залякування та обмежень журналістів. Правозахисниця порадила вивчити цей закон і консультуватися з юристами, тому що деякі формулювання, що використовують журналісти, можуть в будь-який момент дорівняти до так званої екстремісткої діяльності.

У разі ж порушень свободи слова Скрипник закликала звертатися до Кримської польової місії, яка фіксує факти порушень прав людини і сповіщає про них в міжнародні інстанції, робить запити до російських органів влади, а також використовувати всі механізми захисту, аж до звернення до Європейського суду з прав людини.

«Якщо це все буде замовчуватися, то надалі ми отримаємо, що через рік вже ніякого незалежного журналістського співтовариства в Криму не буде, чого і хоче домогтися Росія», – вважає правозахисниця.

Київський журналіст порадив кримським колегам писати під псевдонімами

Заступник голови Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) Андрій Яницький, який народився і тривалий час проживав у Севастополі, також погодився, що журналісти дуже часто чекають допомоги із зовні. «Проте потрібно самим створювати, наприклад, профспілки, щоб з'явилася можливість їм допомагати», – сказав він сайту Крим.Реалії.

«Потрібно розуміти, що журналістів, а не пропагандистів, в Криму залишилося дуже мало. Частина журналістів, які з різних причин не змогли виїхати, були змушені припинити діяльність або пом'якшити риторику.

Вони не можуть вживати слова – анексія, окупація, тоді прийде ФСБ.

Журналісти, які хочуть і обличчя зберегти, і залишатися в професії, змушені говорити такою езоповою мовою, напівнатяками. Журналісти можуть писати під псевдонімами на інтернет-сайти, сподіваючись, що їх не викриють», – сказав Яницький.

Крім того, представник НМПУ зазначив, що кримчанам міг би допомогти російський союз журналістів: «Російські журналісти могли б допомогти, задати якісь єдині правила доступу на відкриті засідання органів влади, допомогти з реєстрацією за російськими законами. Ми цьому не сприяємо і не схвалюємо, але... Російський союз журналістів також міг би допомогти з розслідуванням випадків насильства, які були в лютому–березні, бо не завжди, як мені здається, це насильство було санкціоновано з російською владою. Іноді так звана самооборона проявляла якусь самостійність і порушувала, в тому числі і російські закони».

Журналістам необхідно задуматися про безпеку в Інтернеті

У свою чергу, керівник програм нових медіа в «Інтерньюз–Україна» Віталій Мороз звернув увагу на те, що кримські журналісти повинні задуматися і над безпекою в Інтернеті.

Кримським журналістам потрібно захистити себе в Інтернеті

«Роскомнадзор стежить за свободою думок і намагається репресувати всіх, хто не згоден з офіційною позицією Росії. Відповідно, для кримських журналістів велика проблема – писати те, що вони думають. Кримським журналістам потрібно розуміти, як убезпечити себе в Інтернеті», – зазначив він сайту Крим.Реалії.

На думку Мороза, медійники повинні використовувати сучасні технології, щоб їхнє листування було закритим, захищеним, вивчати нові можливості, які дають технології, і правильно їх застосовувати.

«Якщо ви хочете використовувати анонімний браузинг, то потрібно використовувати браузер Tor. Він не дуже зручний, але дає безпеку, можна використовувати програми, які захищають чат. Також дуже важливо для журналістів вміти не залишати свої сліди – це означає, відключати геолокацію і чистити історію пошукових запитів. Я дуже не рекомендую користуватися російськими сервісами, mail.ru і Яндексом, тому що вони під прямим контролем російських спецслужб. Користуйтеся західними: сервери західних сервісів розташовані за кордоном та їх не варто побоюватися. Також потрібно вивчити дуже прості, елементарні правила інтернет-безпеки», – зазначив Мороз.

На думку експерта, журналісти повинні вивчати правила безпеки в Інтернеті і використовувати їх до виникнення якихось проблем.