Сімферополь – Благодійна організація «Фонд «Крим» в останні місяці раз у раз стає «ньюсмейкером». У доокупаційний період півострова про існування цього фонду та його діяльність знали люди, котрі розуміються на кримськотатарській проблематиці. Тепер ця назва на слуху, часто згадується в новинних стрічках, а з ім'ям голови фонду – Різою Шевкієвим – пов'язують безпрецедентні дії російської влади щодо некомерційної організації півострова.
Меджліс кримськотатарського народу за всі роки незалежності так і не був легалізований у правовому полі України. Частину юридичних функцій виконував благодійний «Фонду «Крим» – на його балансі, наприклад, була будівля, в якій більше десяти років розміщувався центральний офіс Меджлісу, а також редакція кримськотатарської газети «Авдет».
Саме ця будівля зараз стала предметом позапланової перевірки, яку провів «Держкомітет» з охорони культурної спадщини «Республіки Крим» на вимогу так званої прокуратури Криму. Офіційна причина перевірки – виконання охоронного договору, оскільки цей будинок є пам'яткою архітектури.
Результати перевірки не здивували спостерігачів. «Держкомітет» очікувано виявив грубі порушення вимог охорони об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) народів Російської Федерації. Такими були визнані факт роботи в приміщеннях членів Меджлісу, редакції друкованого видання, а також ремонт в горищному приміщенні. В результаті був складений адміністративний протокол, в якому мовиться, що відповідно до частини 1 статті 7.13 КоАП Російської Федерації на генерального директора «Фонду «Крим» Різу Шевкієва накладається штраф до 400 тисяч рублів, а на юридичну особу – «Фонд «Крим» – до 5 мільйонів рублів.
Покарати рублем і публічною прочуханкою
Знаменно, що перевірки тоді ще Рескомітету з охорони культурної спадщини проводилися з 2004 року. Востаннє охоронний договір був продовжений в 2010 році, оскільки раніше претензій до фонду і його діяльності у відомства з охорони пам'яток історії не виникало.
Голова «Фонду «Крим» Різа Шевкієв упевнений, що справжня мета такої пильної уваги – не захист об'єкта культурного значення, а фактичне знищення благодійної організації, якого домагається прокремлівський уряд Криму.
«Ця перевірка – чергова атака. Виявлені, на їхню думку, порушення, навіть всі разом, не можуть підпадати під таку гучну статтю. Можна було «задовольнитися» якимись приписами усунути порушення», – вважає керівник благодійної організації.
Кримськотатарський активіст, голова Центрвиборчкому Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв упевнений, що дії Держкомітету з охорони культурної спадщини мають відразу кілька цілей.
Заїр Смедляєв
«З одного боку, хочуть збанкрутити фонд, щоб привласнити собі майно Меджлісу, з іншого – показати, що буде з тими, хто виступає проти нинішньої влади. Логіка таких дій у тому, щоб повністю позбавити Меджліс навіть можливості фінансового підживлення», – вважає він.
До подібних висновків дійшли і експерти Кримської польової місії в результаті аналізу дій влади в рамках суперечки між прокуратурою Криму та благодійною організацією «Фонд «Крим», банківські рахунки якого продовжують бути заарештованими, а приміщення опечатаними.
«Створені формальні перешкоди для подальшої діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і «Фонду «Крим». Такі обмеження порушують свободу об'єднань, яка поширюється як на об'єднання зі статусом юридичної особи, так і на об'єднання осіб, які носять неюридичний характер», – вважають правозахисники.
Звинувачують за українськими законами, судять за російськими?
Юристи «Фонду «Крим» повідомили, що не згодні з висунутими звинуваченнями з боку Держкомітету з охорони культурної спадщини і мають намір опротестувати їх у суді.
Яскравим штрихом, який завершує картину правового абсурду в справі «Фонду «Крим», є наступний факт: звинувачуючи благодійну організацію, Держкомітет, проте, посилається на порушення... українського законодавства.
«Нам видали акт про адміністративні порушення, текст якого рясніє посиланнями на українські закони, – розповів у коментарі Крим.Реалії Різа Шевкієв. – Що цікаво, за порушення, які нібито сталися в період українського Криму, сьогоднішній уряд в особі Держкомохорони пам'ятників застосовує статті та каральні заходи Російської Федерації».
Your browser doesn’t support HTML5
Фонд «Крим» хочуть знищити – Шевкієв
Чи зможе Меджліс працювати без фінансової підтримки?
Проблеми з фондом серйозно ускладнили роботу Меджлісу, визнають функціонери представницького органу кримськотатарського народу. Однак не до такої міри, щоб ставити питання про його існування.
Наріман Джелял
«Меджліс існує завдяки підтримки народу, чиї інтереси представляє, а ця підтримка сьогодні як ніколи за останній час висока, – розповів заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. – Очевидно, що влада намірилися вибити з-під Меджлісу фінансово-матеріальну основу, прагнучи послабити його діяльність. Мабуть, вони вже запрограмовані діяти таким чином, хоча ми неодноразово пропонували їм інший варіант співіснування, але, напевно, в кремлівських кабінетах поки верховодить «партія війни». А місцеве керівництво хоче до кінця продемонструвати перевагу «переможця».
На його думку, подальша діяльність Меджлісу буде трансформуватися виходячи з реалій, і люди, задіяні в його роботі, в роботі Курултаю і всієї системи національного самоврядування, визначатимуться зі своєю подальшою участю.
«Але цього не треба боятися. Ми всі сьогодні проходимо якийсь тест на стійкість», – вважає Джелял.
Політолог Сергій Костинський вважає, що в результаті знищення «Фонду «Крим», а значить, і можливості вести господарську діяльність організацій система Меджліс-Курултай не припинить свого існування, а перелаштується з урахуванням агресивного зовнішнього середовища.
Інститути, якими є і Меджліс, і Курултай, – це не приміщення, це не господарська діяльність, це – відносиниСергій Костинський
«Якби російські спецслужби і силовики були знайомі з теорією громадських інститутів, то вони б знали, що інститути, якими є і Меджліс, і Курултай, – це не приміщення, це не господарська діяльність, це – відносини. І та робота, яка велася в рамках Меджлісу і Курултаю, продовжуватиметься, просто видозміниться, швидше за все, набуде форми, в якій існувала в роки депортації, форми національно-визвольного руху», – зазначив Костинський в інтерв'ю сайту Крим.Реалії.
Нагадаємо, 16 вересня 2014 року в будівлі Меджлісу кримськотатарського народу за адресою: вулиця Шмідта, 2, російські правоохоронці проводили обшук. У результаті були вилучені документи, протоколи, USB-флеш-накопичувачі, ісламська література і комп'ютери, особисті речі народного депутата України Мустафи Джемілєва.
17 вересня в будівлю Меджлісу нагрянули судові пристави з попередженням про арешт будівлі і ще шести об'єктів, що єя на балансі у «Фонду «Крим».
19 вересня будівля Меджлісу була опечатана. Після чого «прокуратура» направила до суду позов про виключення лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва із засновників благодійної організації «Фонд «Крим», в число яких, за словами голови організації, він не входив. Суд задовольнив вимогу прокуратури.