Київ – Мешканці анексованого півострова, не згодні з анексією Криму, останнім часом стали менш активно демонструвати свою політичну позицію в соціальних мережах. Про появу такої тенденції говорять блогери та керівники кримських інтернет-ЗМІ. За їхніми словами, користувачі з Криму стали помітно менше ставити «лайки» і робити «перепости» публікацій, в яких засуджується анексія півострова або критикуються дії влади. Експерти пояснюють це тим, що кримчани тепер більше побоюються репресій за відкрите висловлення своїх поглядів.
Будь-яке оспорювання приналежності Криму до Російської Федерації в соціальних мережах може бути розцінене владою анексованого півострова як заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії. Про це в коментарі для Крим.Реалії повідомив представник Кримської польової місії з прав людини Віссаріон Асєєв. За його словами за визнання Криму частиною України будь-який житель півострова може бути притягнутий до відповідальності за статтею 208.1 Кримінального Кодексу Російської Федерації.
«Всі ці дії можуть бути розцінені як екстремістські. Люди можуть бути притягнуті до відповідальності, навіть якщо вони не самі щось напишуть, навіть, якщо зроблять «перепост» або поставлять «лайк»! У Росії вже були випадки, коли люди ставили «лайки» і за це отримували кримінальне або адміністративне переслідування», – сказав правозахисник.
За його словами, кримчани, які оспорюють приєднання півострова до Росії, ризикують отримати покарання у вигляді штрафу від 100 до 200 тисяч рублів або примусових робіт терміном до трьох років чи позбавлення волі до чотирьох років.
Кримські силовики вже почали застосовувати цю норму російського законодавства на практиці. Так, 9 жовтня в головному управлінні «Слідчого комітету Російської Федерації у республіці Крим» повідомили, що ними була порушена кримінальна справа за «екстремістську» публікацію, розміщену в інтернеті жителем Ялти.
«За інформацією слідства, 5 серпня 2014 року підозрюваний розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі інформацію екстремістського змісту. Зараз з'ясовуються всі обставини події. Розслідування кримінальної справи триває», – повідомили в прес-службі відомства.
Яку саме інформацію опублікував ялтинець, і в якій формі вона була подана, в «Слідчому комітеті» не повідомили.
Правозахисник Віссаріон Асєєв припускає, що норма про екстремістські заклики в інтернеті в Криму застосовуватиметься не до всіх користувачів, які публічно визнають півострів українським, а вибірково.
Всі репресивні статті законодавства застосовуватимуться вибірково залежно від тієї чи іншої ситуації до тієї чи іншої людини. В цьому й відмінність тоталітарної держави від правової, в якій закони поширюються на всіх мешканців, а не вибірково», – сказав Асєєв.
Читачі ЗМІ «шифруються»
У редакціях кримських ЗМІ, які не підтримують анексію півострова, відзначають, що через посилення репресій користувачі стали менше «лайкати», «репостити» і коментувати їхні публікації в соціальних мережах, хоча статистика відвідувань самих сайтів залишилася на тому ж рівні. За словами співзасновника інтернет-порталу «События Крыма» Руслана Югоша, активність їхніх читачів у «Фейсбуці» і «Вконтакті» почала знижуватися приблизно два місяці тому.
«Зараз матеріали «Событий Крыма» в соціальних мережах в основному коментують люди, які живуть на території материкової України. І це не обов'язково кримчани, часто це просто жителі України, які читають кримські сайти. А що стосується безпосередньо кримчан, їхня активність останнім часом помітно знизилася», – зазначив Югош.
Посилення інертності кримських інтернет-користувачів також відзначає відомий блогер з Сімферополя Ліза Богуцька.
Люди стали більше боятися, це факт. Вони бояться, що до них прийдуть з обшуком, що їх заберутьЛіза Богуцька
«Я спостерігаю, що дуже багато людей виїжджає на материк. Це саме ті люди, які активно писали в соціальних мережах. Ті, хто залишаються, пишуть менше, вони в основному читають і «лайкають» пости інших. Але люди стали більше боятися, це факт. Вони бояться, що до них прийдуть з обшуком, що їх заберуть. Це дуже сильно простежується», – сказала блогер.
До речі, сама Богуцька зазнала тиску з боку кримських силовиків саме через свою активність в інтернеті. «Поліція» Сімферополя 8 жовтня провела обшук у неї вдома і доставила Лізу в «Центр протидії екстремізму». Там, за словами блогера, їй закидали те, що вона поширює в інтернеті інформацію, що розпалює міжнаціональну ворожнечу. Після допиту Богуцька вирішила залишити півострів, побоюючись тиску з боку російських спецслужб.
У коментарі для Крим.Реалії блогер розповіла, що після допиту багато користувачів стали відписуватися з її сторінки в «Фейсбуці». За словами Богуцької, одна кримчанка зізналася, що зробила це через страх перед можливими переслідуваннями.
«Моя читачка сказала, що її батьки змусили видалити мене з друзів, щоб, не дай господь, на неї не впала підозра. Вона сказала, що видалила мене під тиском, але все одно продовжує залишатися моєю прихильницею», – сказала Богуцька.
Почалася самоцензура думок
Те, що кримчани стали більше побоюватися висловлювати свою позицію, підтверджують і громадські активісти. За словами співголови Координаційної ради громадських організацій вимушених переселенців Андрія Щекуна, страх кримчан за можливі наслідки визначається тим, що влада анексованого півострова посилює контроль за користувачами інтернету.
«Нещодавно було заявлено про те, що в Криму формується спеціальний наглядовий орган для моніторингу за ЗМІ. Це говорить про те, що контроль і пресинг триватиме. Це позначатиме спад активності кримчан і в соціальних мережах. Тому що це реально буде відслідковуватися», – сказав Щекун.
Політологи прогнозують, що жителі півострова незабаром почнуть побоюватися відкрито висловлювати свою позицію не тільки в інтернеті, але і в повсякденному житті.
Жителі Криму в більшості своїй повернулися в Радянський Союз, і почалася самоцензура власних думок. Люди часто бояться того, що сьогодні в їхньому колі є сексоти, законспіровані прихильники нової окупаційної влади, які потім на них доноситимутьТарас Березовець
«Жителі Криму в більшості своїй повернулися в Радянський Союз, і почалася самоцензура власних думок. Люди часто бояться того, що сьогодні в їхньому колі є сексоти, законспіровані прихильники нової окупаційної влади, які потім на них доноситимуть», – вважає політтехнолог Тарас Березовець.
На його думку, до появи таких настроїв призвели репресивні дії влади Криму, що виявляються у викликах на допити, арештах, обшуках і викраденні людей.