Крим, отримавши хороший урожай зернових цього року, зіткнувся з проблемою збуту. Не маючи можливості налагодити експорт зерна, зважаючи на оголошені санкції і випробовуючи юридичні труднощі з поставками до Росії, кримські виробники не бачать для себе іншого шляху, ніж звичний продаж врожаю українським трейдерам.
Цього року кримські аграрії отримали не рекордний, але все ж непоганий урожай зернових – 1,1 млн тонн проти торішнього показника в 607 тис. тонн. Таким чином, у наявності приріст майже вдвічі. При річній потребі Криму в продовольчому зерні порядку 330-340 тис. тонн, цього більш ніж достатньо для потреб хлібопечення і задоволення потреби населення півострова. Проте залишається актуальним питання, що робити з надлишком?
Понад 700 тис. тонн зерна мають бути проданими на внутрішньому ринку, або за кордон. Однак, ні той, ні інший шлях, зі зрозумілих причинах, сьогодні не є легким для кримських сільгоспвиробників.
Незвичний російський ринок
На початку жовтня в Криму почалися державні закупівлі зерна в російський інтервенційний фонд. Проте перші ж результати вельми розчарували аграрних чиновників. Як повідомив російський міністр сільського господарства Микола Федоров, протягом перших двох днів торгів вдалося купити не більш 2 тис. тонн зерна. «Закупівельні інтервенції там вже почалися, але йдуть дуже повільно за обсягом закупівель, – констатував міністр (цитується за ТАСС). – Вони (кримська влада – ред.) раніше робили заявки, що страшно потребують того, щоб продати зерно в рамках наших правил, 100 тисяч тонн зерна або навіть більше».
Але насправді заявочна цифра і фактично законтрактований обсяг виявилися далекими один від одного, як небо і земля, що, за словами Федорова, російську сторону «трохи бентежить». У цьому зв'язку профільний міністр віддав доручення «розібратися, чому так сильно і активно просилися, але так погано відгукуються». «Відповідей поки немає, мої фахівці постараються розібратися, що відбувається на зерновому ринку Кримського федерального округу», – сказав голова російського Мінсільгоспу. Після чого сам почасти відповів на це питання: «аграрний комплекс Криму недостатньо адаптований працювати в умовах російської юрисдикції, де вже склалася культура взаємовідносин влади і бізнесу». «Звинувачувати і дорікати їм у цьому я б не став поспішати, оскільки потрібний ще перехідний період, і не так просто перейти з однієї країни в іншу не тільки з точки зору юридичних процесів, але і з точки зору звички жити», – підсумував міністр.
Через півроку після анексії, російський ринок ще залишається чужим для кримських аграріїв
Експерти ринку погоджуються з чиновником в його оцінці непристосованості кримського ринку до російських реалій. Так, за оцінкою президента Російського зернового союзу Аркадія Злочевського, кримські аграрії, щоб отримати можливість брати участь в інтервенційній закупівлі зерна до державного фонду, для початку мають перереєструвати свої підприємства як російські юридичні особи. На сьогодні ще мало хто з бізнес-структур, причому не тільки в сільськогосподарській сфері, встиг отримати російську реєстрацію. А це створює додаткові перепони для доступу кримських аграріїв на російський ринок. До того ж, продукція місцевих аграріїв має бути сертифікована за російськими нормами. Цим можуть похвалитися ще менше виробників. Є проблеми і зі зберіганням закупленої державою сільгосппродукції: за наявними відомостями, сьогодні в Криму офіційно акредитоване для прийому зерна в держфонд лише одне підприємство – Джанкойський елеватор.
Раніше в Російському зерновому союзі прогнозували, що в Криму при врожаї в 1,1 млн тонн зерна можна буде закупити в інтервенційний фонд близько 300-400 тис. тонн. Однак тепер цей прогноз радикально знижений – до 80 тис. тонн. Загалом, через півроку після анексії, російський ринок ще залишається чужим для кримських аграріїв.
Второваною стежкою
В умовах введених Заходом економічних санкцій, прямий експорт зерна з Криму є ще більш проблемним. У червні з'являлися повідомлення про продаж кримського зерна нового врожаю на Кіпр, в Саудівську Аравію і Туреччину. Проте обсяг проданих партій був названий досить скромним, до того ж, після дипломатичного скандалу, який розгорівся, офіційні органи названих країн поспішили спростувати інформацію про закупівлі. Надалі повідомлень про експорт зерна з Криму не з'являлося. Хоча не виключено, що незначні партії продовжували вивозитися контрабандно малогабаритними судами з Севастопольського та Керченської портів.
За невеликого обсягу внутрішнього споживання на півострові, адміністративних бар'єрів для поставок зерна до Росії і майже повної неможливості експорту, урожай все одно має знайти свого покупця. І, як вважають експерти аграрного ринку, він його знаходить. Там же, де знаходив всі попередні роки
У кожному разі, нелегальний експорт окремих партій не вирішує проблему збуту основної частини врожаю. За невеликого обсягу внутрішнього споживання на півострові, адміністративних бар'єрів для поставок зерна до Росії і майже повної неможливості експорту, урожай все одно має знайти свого покупця. І, як вважають експерти аграрного ринку, він його знаходить. Там же, де знаходив всі попередні роки.
Як каже Аркадій Злочевський, основна частина кримських виробників вивозить своє зерно в Україну, після чого воно продається на експорт вже як українське. «Кримське зерно потекло на українську територію, зокрема на експорт як українське», – відзначає він (цитується за ТАСС). Причому, на думку експерта, це відбувається з мовчазної згоди кримської влади.
Як вважає президент Російського зернового союзу, така ситуація стала наслідком неможливості безпосередньо експортувати зерно з Криму як російське. Кримські ж аграрії, продаючи зерно в Україні, «ідуть шляхом найменшого опору».
На думку ж українських експертів, сьогодні у кримського зерна є тільки один шлях на світовий ринок – через Україну. Бо країни-імпортери готові брати кримську продукцію лише за наявності офіційних українських сертифікатів.
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко вважає, що українські компанії цілком можуть закуповувати зерно у кримських виробників з метою подальшого постачання його за кордон, не порушуючи при цьому закон. «Територія Криму є територією України, тому якщо якісь українські компанії отримують з Криму автомобільним транспортом зерно і його експортують, все абсолютно законно», – вважає Клименко (цитується за УНІАН). Тоді як до російських компаній, які спробують продавати зерно з Криму, можуть бути застосовані санкції.