Експерти: кримських дітей-сиріт змушують отримувати російське громадянство

Київ – Українські правозахисники та експерти в галузі прав дітей повідомляють, що в Криму масово порушуються права неповнолітніх жителів півострова, позбавлених батьківського піклування. За їхніми словами, найбільш кричущим фактом є примус дітей-сиріт до отримання громадянства Росії. Експерти стверджують, що 22 вихованців інтернату видворили з Криму за те, що вони відмовилися брати російський паспорт. Крім того, за їхніми словами, на території анексованого півострова зруйнувалася система усиновлення сиріт, яка роками вибудовувалася в Криму.

Як відомо, в Росії паспорт видається громадянам не в 16 років, як в Україні, а в 14. Екс-керівник управління забезпечення діяльності уповноваженого президента України з прав дітей Людмила Волинець повідомила, що адміністрації кримських інтернатів для дітей-сиріт примушують своїх вихованців, які досягли 14 років, отримувати російське громадянство. І, як вона стверджує, далеко не всі діти хочуть отримувати паспорти Російської Федерації.

«Звичайно, частина дітей це зробила добровільно, частина дітей під примусом, а частину дітей видворили з території Криму, бо вони відмовилися приймати громадянство Росії», – повідомила Волинець.

Так, за її словами, дві вихованки одного з дитячих інтернатів у Сімферополі були примусово відправлені в Київ за рішенням мерії.

«Дві дівчинки сказали, що не хочуть отримувати російське громадянство. Це зафіксувала місцева міграційна служба і передала директору установи. Той швидко ухвалює рішення про відрахування з інтернату і передає цю інформацію в міськвиконком. Сімферопольська влада зв'язалася з Київською міською державною адміністрацією і сказала, що ми посадимо двох дівчат на поїзд, зустрічайте їх завтра», – повідомила Волинець.

В КМДА, за словами експерта, ледве вмовили сімферопольську владу приставити до двох вихованок інтернату супроводжуючого. Волинець повідомила, що найближчим часом двох дівчат, яких депортували з Криму, удочерять на території України. При цьому вона відмовилася уточнювати, в якому інтернаті це сталося, пославшись на конфіденційний характер цієї інформації. В цілому, за словами експерта, з території півострова видворили 22 дитини-сироти за відмову від прийняття громадянства Росії.

Шанси на усиновлення зменшилися

Як повідомила Людмила Волинець, багато проблем також виникло в зв'язку з тим, що влада анексованого Криму вирішила зняти з первинного обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які через різні причини перебувають на материковій Україні.

«Ці діти втратили зобов'язання Криму про надання їм житла, коли вони досягнуть вісімнадцяти років та інших дуже багатьох пільг, які мають надавати дітям-сиротам і позбавленим батьківського піклування ті території, де вони стали сиротами», – сказала експерт.

З кінця лютого в державні органи України з Криму не надходить інформація про дітей, які підлягають усиновленню. Замість цього, за словами Волинець, в Київ приходить велика кількість запитів із анексованого Криму з проханням надіслати документи, що належать дітям, які прибули на півострів з території інших областей України.

«У цих запитах сказано, що ці діти також стали громадянами Росії. Коли прийде час, ці факти будуть долучені до позову України до Європейського суду про анексію Криму. Я сподіваюся, що люди, які скоювали протизаконні дії, відповідатимуть за маніпуляції з дітьми-сиротами перед Гаазьким трибуналом», – сказала Волинець.

За її словами, загалом на території Криму до «референдуму» перебували 143 дитини-сироти, і всім їм було присвоєне громадянство Російської Федерації.

В Україні на більш високому рівні організований процес усиновлення дітей-сиріт, і після анексії Криму на півострові ця система зруйнувалася. Такої думки дотримується керівник практики сімейного права Юридичного бюро «Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери» Таліна Кравцова.

«У Криму було п'ять тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. І тільки сімсот осіб перебували в сирітських притулках. Усі інші дітки були в сім'ях. Там у них були батьки, і вони відчували родинне тепло», – сказала юристка.

За словами Кравцової, раніше в Криму діяла низка програм з усиновлення дітей сім'ями з материкової України. Зараз всі ці проекти згорнуті. Юристка повідомила, що громадяни України розцінюються владою анексованого півострова як іноземці, а, згідно з російським законодавством, всиновлювати дітей можуть тільки росіяни.

«Люди, які хотіли всиновити дітей у Криму, і вже когось знайшли, тепер позбавлені цієї можливості. А процедура усиновлення дуже довга. Це серйозна проблема, і, на мій погляд, держава Україна має докласти максимум зусиль для того, щоб її вирішити», – сказала Кравцова.

Також після анексії Криму на півострові була реорганізована система дитячих будинків сімейного типу. В Україні в таких будинках може виховуватися від п'яти до десяти дітей. У Росії, за словами експерта Людмили Волинець, така форма, як будинок сімейного типу, відсутня.

«Україна дуже чітко забезпечувала те, що такі будинки є сім'єю, а не установою. Це дозволило зберегти таку форму сімейного типу, а Росія її втратила. Тепер там такі сім'ї є установами, які виховують від тридцяти і більше дітей сиріт», – сказала експерт.

А враховуючи те, що в кримських будинках сімейного типу було до десяти прийомних дітей, після анексії Криму питання їхньої подальшої долі повисло в повітрі. Однак, як повідомила Волинець, воно розв'язалося благополучно. Місцева влада пообіцяла зробити виняток і надаи всім будинкам сімейного типу статус прийомних сімей, які також можуть претендувати на фінансову допомогу від держави. Однак, за словами Волинець, заради цього багатьом прийомним батькам доводилося брати російські паспорти під загрозою позбавлення права на дітей.

Свідоцтва про народження відновити неможливо

Як відомо, відповідно до закону «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на окупованій території» Україна не визнає факт автоматичного прийняття російського громадянства жителями Криму.

При народженні дитини кримські РАГСи видають його батькам свідоцтва російського зразка. Але в Державній реєстраційній службі України пропонують жителям півострова отримувати свідоцтва про народження на материку.

«Було ухвалено низку змін у законодавстві, що дозволяють реєструвати шлюби, народження і смерті не тільки за місцем проживання, як було до цього, а й за місцем фактичного звернення. На нормативному рівні ми прагнемо максимально полегшити умови для перереєстрації людям, які постраждали через анексію Криму», – сказала голова Державної реєстраційної служби України Ганна Онищенко.

За її словами, для отримання свідоцтва про народження кримчанам достатньо надати в будь-який РАГС на території материкової України довідку з пологового будинку і написати заяву.

Правозахисники скаржаться, якщо Україна розробила схему отримання документів для новонароджених, то порядку відновлення втраченого свідоцтва про народження для кримчан досі не існує.

«Всі записи про українські свідоцтва про народження зберігаються в архівах у містах і областях, в яких вони були видані. Зрозуміло, що кримський архів залишається на місці і нікуди не подівся. Але, як ви розумієте, в Криму зараз не можна відновити свідоцтво про народження українського зразка», – повідомила у коментарі для Крим.Реалії юристка Мережі правових приймалень Криму Альона Луньова.

За словами правозахисниці, у відділеннях Держреєстру України кримчанам не можуть переоформити свідоцтво про народження, оскільки не мають доступу до архівів на півострові. У кримських РАГСах відмовляються пересилати інформацію з архівів українським держорганам і пропонують оформити свідоцтво російського зразка. Однак Держреєстр України не відновлює свідоцтва про народження, якщо надати туди документ, виданий у Криму. Відповідно, як зазначає Луньова, охочі відновити свідоцтво про народження потрапляють в бюрократичне замкнуте коло, з якого на цей момент немає жодного виходу.