Сімферополь – Українська книга в Криму перебуває на правах нелюбої падчерки. Таке відчуття складається після спроби знайти видання українською мовою в книжкових магазинах і спілкування з працівниками кримських бібліотек. Українській літературі, немов покараній, відводиться місце в кутах книжкових торгових центрів, а в бібліотеках її і зовсім вважають за краще прибирати подалі від очей і зайвої уваги. «До кращих часів», – змовницьки шепочуть зберігачі книг.
В одній зі шкіл Сімферопольського району на очах у школярів показово рвали підручники, видані в Україні. Про це днями на своїй сторінці в Facebook написав член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. «У нашій школі зібрали підручники і книги, українською мовою і про Україну. Зробили звалище. І на очах у школярів почали рвати. Деякі учні хотіли забрати книжки додому, їм не дозволили. До знищення книг залучали учнів. Деякі учні відмовлялися», – так описує цю ситуацію зі слів одного з учнів Барієв.
На його думку, те, що відбувається, нагадує те, що творилося на півострові після першої анексії Криму Росією. «Так само знищували книги кримськотатарською мовою після анексії Криму в 1783 році...», – нагадав член Меджлісу. Крим.Реалії вдалося з'ясувати, що описувані ним події імовірно відбувалися в загальноосвітній школі села Чистеньке Сімферопольського району, проте викладачі навчального закладу відмовилися спілкуватися з журналістами на цю тему, побоюючись можливих переслідувань і неприємностей.
Видані в Україні підручники списують і відсилають на Донбас
Бібліотечні фонди кримських шкіл не дають спокою кримській владі. «Міністерство» освіти, науки і молоді Криму розіслало середньоосвітнім навчальним закладам наказ, яким зобов'язує директорів шкіл зібрати підручники, видані в Україні. «Підручники, видані в Україні, прошу оперативно підготувати для списання та передачі в Луганську і Донецьку області України», – йдеться в документі. Редакція Крим.Реалії має у своєму розпорядженні копію цього наказу, в якому йдеться про те, що відповідальність за надання достовірної інформації за результатами виконання буде покладена на керівників освітніх установ.
У книжкових магазинах Сімферополя кажуть, що останні поставки книжок українською мовою були ще до анексії, в лютому цього року, і в майбутньому їх не передбачається. «Немає можливості розплачуватися за поставки книг у гривнях», – так пояснили в одному з магазинів відсутність книг українською мовою, яка, як відомо, визнана в Криму однією з державних.
Правда, дещо зі старих запасів кореспонденту сайту Крим.Реалії після наполегливих розпитувань все ж запропонували: в кутку магазина знайшлася полиця із залишками книг українською мовою. В основному тут представлені художні твори українських класиків – Марко Вовчок, Івана Франка, Лесі Українки, з сучасних авторів в наявності, наприклад, Ірен Роздобудько. Цінники на цих книгах досі вказані в гривнях, які при покупці перераховуються за поточним курсом в рублі.
У бібліотеках українську книгу ховають подалі від очей
Співробітники кримських бібліотек навідріз відмовилися від спілкування з журналістами, пояснюючи це тим, що зайва увага до їхніх установ внаслідок можливих публікацій тільки нашкодить роботі. Співрозмовники Крим.Реалії стверджують, що офіційних наказів про вилучення книг українською мовою або виданих в Україні, не отримували.
Однак у розмові бібліотекарі відзначають, що побоюються сьогодні виставляти на стенди україномовну літературу і воліють зберігати її в фондах. «Немає відчуття, що у нас всі державні мови рівні, розумієте. Ми боїмося за наші фонди, – поскаржилася одна з бібліотекарів. – Але за запитом читачів завжди видам все, що потрібно».
У кримськотатарській бібліотеці імені Гаспринського розповіли, що представники прокуратури перевірили фонди установи, зокрема книги з релігієзнавства, на предмет наявності книг зі списку забороненої літератури, порадивши уважно стежити за її оновленнями. Книги про лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, якому російська влада заборонили в'їзд на півострів на п'ять років, не були вилучені і продовжують залишатися в фондах, зазначили в бібліотеці Гаспринського. «Правда, зараз вони перебувають на комплектації, потім пройшовши нумерацію, потраплять в читальний зал», – пояснили тут.
Жителі Сімферополя в цілому негативно ставляться до ідеї вилучення українських книг з бібліотек і магазинів, вважаючи, що у людей має залишатися свобода вибору в тому, що і якою мовою читати. Респонденти зізнаються, що всі вони читали українську літературу. Єдиним, хто підтримав можливість вилучення книг українською мовою, стала уродженка міста Макіївка Донецької області. «Я згодна на все, нехай вилучають все. Я ненавиджу їх!», – сказала жінка, що представилася біженкою з Донецька.
Your browser doesn’t support HTML5
Українські книги в Криму: потрібні чи ні?