Сімферополь – Сьогодні незалежні мас-медіа в анексованому Криму опинилися під загрозою зникнення. Причому не тільки через тиск, що чиниться на них, а й у зв'язку з чисто економічними чинниками.
Нинішня прибутковість медійного сектора Криму далеко не найкраща, що зумовлене загальним занепадом кримської економіки. Адже годує ЗМІ реклама – це такий напрямок витрат бізнесу, на який витрачаються в останню чергу, а економлять – в першу. Кримські рекламодавці, втративши прибутки, сьогодні серйозно урізали свої рекламні бюджети. А деякі з них взагалі припинили діяльність на півострові.
ЗМІ намагаються виходити зі складної ситуації по-різному. Але в цілому можна виділити загалом чотири методи, використовуючи які, незалежні редакції сподіваються вирішити свої фінансові проблеми.
Монетизація
Інформаційні сайти, що мають більш-менш значну аудиторію, можуть непогано заробляти на монетизації. Під монетизацією мається на увазі розміщення непрямої реклами від «живих» клієнтів, а заробіток через автоматизовані системи, наприклад, Google, Yandex, Sape та інші.
Сайт з аудиторією від 5000 унікальних відвідувачів на добу може заробити приблизно від 2000-3000 грн на місяць
«Сайт з аудиторією від 5000 унікальних відвідувачів на добу може заробити приблизно від 2000-3000 грн на місяць, – розповідають у редакції порталу «События Крыма». – Звичайно, що для такої відвідуваності сайтом має займатися на постійній основі хоча б одна кадрова одиниця повний робочий день». Виходячи з цього, висновок напрошується сам собою: невеликий сайт зможе утримувати за рахунок самоокупності тільки одну штатну одиницю, і то, з великою натяжкою, враховуючи, що 3000 грн (9000 руб.) – це, все-таки, не ті гроші, на які можна добре жити. Тому з невеликою відвідуваністю організувати цілу команду журналістів і редакторів не вийде.
У той же час, у редакції відзначають, що до високих показників сайти доходять не відразу. А це означає, що для запуску проекту потрібний або початковий стартовий капітал, або команда ентузіастів, готова на безоплатній основі робити інформаційний продукт невизначену кількість часу, без будь-яких грошових гарантій. У випадку із «Событиями Крыма» спрацював якраз другий варіант.
Пожертвування від читачів
Зараз команда кримських журналістів, які потрапили в немилість до влади, думає про те, щоб створити нове ЗМІ і жити тільки за рахунок пожертвувань від читачів. Для цього в Інтернеті запущене опитування на тему: «Чи готові ви оплачувати роботу незалежного ЗМІ в Криму?» Підсумки опитування потенційних читачів-інвесторів обіцяють опублікувати через тиждень. Мабуть, тоді ж ініціатори опитування і визначаться для себе, чи варто затівати таку «авантюру».
Контент має бути дуже якісним і ексклюзивним, щоб за нього захотіли платити
Потрібно відзначити, що оплата роботи ЗМІ його читачами – це не кримське ноу-хау. Такий спосіб вже давно вибрали для себе багато російських інтернет-порталів, наприклад, «Сноб». За гроші читачам пропонується частина контенту, а також додаткові опції – можливість розміщувати на сайті коментарі та свої блоги, спілкуватися з авторами та безкоштовно відвідувати тематичні заходи. Західні сайти теж широко користуються такою можливістю. Проте відразу обмовимося, що контент має бути дуже якісним і ексклюзивним, щоб за нього захотіли платити. В Україні цей метод виглядає дещо інакше: як правило, сайти займаються збором добровільних пожертвувань з читачів, розміщуючи модулі для оплати через Webmoney або систему «Приват-24». Зокрема, так діють деякі сайти Дніпропетровського регіону. Чи вийде заробляти таким же чином в Криму, покаже тільки час.
Акціонування
Кримськотатарський телеканал АТR, який відчуває тиск з боку нової кримської «влади» на тлі втрати інтересу інвестора Ленура Іслямова, який, можливо, відкрив медіа-напрям свого бізнесу лише для отримання додаткових дивідендів при проходженні у владу, вирішив використати нестандартний метод. Журналісти створюють відкрите акціонерне товариство.
«Телеканал АТR повідомляє про створення відкритого акціонерного товариства «АТR Груп» і запрошує всіх охочих стати засновниками і першими акціонерами створюваного товариства, шляхом вашої участі в проведенні відкритого розміщення і придбання акцій товариства, в установленому законодавством порядку», – наголошується на офіційному сайті каналу.
У студії телеканалу ATR
Вартість однієї акції АТR становить 1000 рублів, кількість пропонованих до відкритого розміщення цінних паперів – 150 тисяч штук.
Відзначимо, що для США і Європи цей спосіб не є чимось ексклюзивним, так живуть багато редакцій. Але для Криму в цій ситуації є кілька принципових «але».
По-перше, на Заході люди самі виявляють інтерес до можливостей вкласти свої заощадження в акції, тому що фондовий ринок там дуже і дуже розвинений. В Україні та Криму людям ще довго доведеться пояснювати, навіщо це потрібно. До того ж багато кримчан добре пам'ятають сумнозвісну фірму «Елена» середини 90-х.
І тут ми підходимо до другого «але»: а навіщо це вкладникам? У світовій практиці акції завжди купуються заради отримання прибутку. Цілі вкласти заради вкладення ні в кого немає. Тобто передбачається, що прибуток гарантовано буде в акціонерного товариства. Але звідки йому взятися у збиткового за визначенням ЗМІ? Адже якщо сайт ще може сам себе прогодувати, то телебачення – це дуже дороге задоволення, яке в кримських реаліях існує лише за рахунок великих спонсорів якихось політичних засновників.
Тому єдиний мотив, який тут може бути присутнім у кримських акціонерів, – це альтруїзм і бажання не заробити, а просто допомогти грошима улюбленому каналу (тобто по факту це попередній метод).
Зарубіжні гранти
Ще одним виходом із ситуації, що склалася для засобів масової інформації, могло б стати отримання грантів від закордонних організацій. Це дозволило б забути про проблеми з рекламодавцями мінімум на рік.
У світі існує безліч донорських організацій, зокрема такі великі, як «Відродження» та USAID. У Криму є сайти, які користуються можливістю залучати донорські кошти. Однак в останні місяці не відзначено збільшення кількості ЗМІ, які працюють на грантах. Ті, хто отримали їх раніше, працюють і зараз. У тих же, хто не отримував, теж нічого не змінилося.
Коли ж повернуться рекламодавці?
Це питання вже півроку ставлять собі всі кримські ЗМІ. Ми адресували його рекламному агентству «МедіаМаркет», яке спеціалізується на інтернет-просуванні та інтернет-рекламі.
«Сьогодні, на нашу думку, дно вже досягнуте. З весни ЗМІ, зі зрозумілих причин, втратили практично всіх своїх традиційних кримських рекламодавців, а також замовлення з материкової частини України. Підйом з дна почався приблизно два місяці тому, коли до півострова почали виявляти інтерес російські рекламодавці. Уже сьогодні на сторінках деяких видань можна бачити нечисленну рекламу від російських бізнес-структур. Чи перетвориться цей струмочок на бурхливу річку? Найімовірніше, ні. А ось кримські рекламодавці, коли, нарешті, вийдуть із затяжної кризи, ще тричі подумають, чи варто їм розміщуватися на незалежних ресурсах, що не підтримують офіційну позицію Кремля», – вважають в «МедіаМаркеті».
Найближчими роками самостійним кримським редакціям доведеться виявляти неабияку кмітливість, щоб вижити на ринку
Ще одним фактором, який завадить незалежним ЗМІ Криму заробляти на прямій рекламі, в агентстві назвали прихід на півострів великих російських ЗМІ, які рано чи пізно витіснять з ринку більш слабкі місцеві медіаресурси. До того ж, нові ЗМІ, напевно, приведуть за собою частину вже наявних у їх холдингів рекламодавців.
Тому, припускають експерти, найближчими роками самостійним кримським редакціям доведеться виявляти неабияку кмітливість, щоб вижити на ринку.