Сімферополь – Європейські та російські правозахисники констатують порушення прав людини на черговій спірній території, якою стала невизнана республіка Крим, і кажуть про пошук нових підходів у вирішенні проблем, з якими зіткнулося місцеве населення півострова після російської анексії.
Так, у Міжнародній Федерації за права людини (FIDH) закликають міжнародні організації ефективніше захищати права людини у Криму.
У нещодавній доповіді федерації вказується, що у Східній Європі з моменту анексії Криму Росією налічується п'ять суб'єктів зі спірним статусом. Крим додався до Придністров'я, Південної Осетії, Абхазії та Нагірного Карабаха.
Якщо міжнародне співтовариство не вживатиме заходів для врегулювання ситуації з масовими утисками, які відбуваються в анексованому Криму, порушення прав людини продовжуватимуться і приведуть до нових конфліктів, – вважає віце-президент FIDH Толекан Ісмаїлова.
FIDH різко засуджує той факт, що постраждалі регіони не мають можливості звернутися до суду із скаргою на ці порушення. Правосуддя цих територіях неефективно, переконані фахівці організації. Щоб заповнити цей юридичний вакуум і запобігти ризику можливого поширення цієї загрози, FIDH закликає міжнародне співтовариство вжити термінових заходів для вирішення цих конфліктів, ґрунтуючись на принципах захисту прав людини.
Правозахисник: Росія несе відповідальність за порушення прав людини в Криму
Заступник координатора Кримської польової місії з прав людини Дмитро Макаров у коментарі сайту Крим.Реалії зазначив, що Крим стоїть в особливій категорії з іншими спірними територіями.
«Росія не відмовляється від визнання юрисдикції над цією територією, на відміну від інших республік, де влада позиціонує себе як незалежна. Тут Росія визнає свою юрисдикцію, і тому вона несе відповідальність за ті порушення прав людини, які тут відбуваються», – сказав він.
Дмитро Макаров
За словами Макарова, в Криму правозахисники фіксують проблеми, пов'язані з насильницькими зникненнями, недостатньо ефективного розслідування цих зникнень, проблеми з отриманням громадянства, ситуацію з людьми, які відмовляються отримувати російське громадянство, проблеми зі свободою пересувань, різні соціально-економічні аспекти і таке інше.
«Ці проблеми вимагають нових підходів, спільних зусиль як з боку цивільних організацій, ініціатив безпосередньо в самому Криму, так і організацій України та Росії», – вважає правозахисник.
Your browser doesn’t support HTML5
Правозахисник про порушення прав людини в Криму
Макаров звернув увагу, що «з міжнародними механізмами захисту виникають колосальні проблеми, всі міжнародні організації вважають це територією України і відповідно, не визнають юрисдикцію Росії. Тим не менш, керівництво Росії тут здійснює правління, і саме вони несуть відповідальність за ті проблеми, які тут мають місце. Використання міжнародних інститутів в цьому сенсі ускладнено».
Смедляєв: У Криму порушення прав людини набувають масового характеру
«Слава Всевишньому, кровопролиття тут у нас немає, але порушення прав людини набувають масового характеру. Тому, я думаю, і Україна, і Росія, і вся міжнародна громадськість повинна підключитися до того, щоб не допустити порушень прав людини в Криму», – таку думку сайту Крим.Реалії висловив учасник кримськотатарського національного руху, керівник Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.
Заїр Смедляєв
«Багато хто не знає, куди звертатися, коли ці звернення безрезультатні. Уже минуло більше півроку, як був викрадений, замучений і по-звірячому вбитий Рєшат Аметов, всі знають, ким він був викрадений, однак ніхто не поніс за це відповідальність. Мало того, у державній раді Криму назрів документ – дозволити цій самообороні чинити беззаконня до першого січня 2015 року. Тобто можна вбивати скільки завгодно людей, потім сказати, що вони представляли загрозу безпеці територіальної цілісності», – сказав Смедляєв.
«Але повинні понести відповідальність і замовники, і виконавці цих злочинів, і викрадень тих інших активістів. Десятки людей було викрадено, незаконно позбавлялися волі, утримувалися в якихось катівнях, поводилися з ними так само, як гестапо, і ніхто не поніс за це відповідальності», – наголосив він.
Звіт FIDH: У зв'язку з анексією Криму Росією в Криму стали грубо порушуватися право громадян на життя і безпеку
Серед іншого, звіті FIDH на тему «Підходи до захисту прав людини в конфліктних і спірних суб'єктах Східної Європи» йдеться: «У Криму обмеження на свободу пересування були вперше введені наприкінці зими 2014 р., коли російські збройні формування без розпізнавальних знаків почали патрулювання території республіки і заблокували автомобільні і залізні дороги, що зв'язують Крим з рештою території України.
У зв'язку з нещодавньою анексією Криму Росією і посиленням російської військової присутності в республіці, там стали грубо порушуватися право громадян на життя і безпеку.
З тих пір, як російські формування почали 26 лютого 2014 р. процес захоплення Криму, там були зареєстровані випадки викрадень і насильницьких зникнень громадян. В окремих випадках вони завершилися вбивствами чи імовірними вбивствами.
Більшою мірою в Криму меншини не мають можливостей для навчання рідною мовою, що, відповідно, свідчить про порушення їх права на освіту.
У Криму всі засоби масової інформації контролюються російською стороною, вільнодумцем журналістам погрожують розправою, а будь-які голоси на підтримку України придушуються.
Після анексії Криму населення регіону отримало можливість звертатися до омбудсмена Російської Федерації, однак тим, хто зберіг українське громадянство, доступ до нього неможливий».
FIDH закликали уряд України визнати юрисдикцію МКС (Міжнародного кримінального суду) щодо злочинів, скоєних у Криму, пік яких припав на березень 2014 р., а також щодо інших злочинів, скоєних в східних районах України.
FIDH також рекомендували, зокрема, міжнародним учасникам процесу:
Посилити акцент на права людини – і не тільки у перебігу вирішення гуманітарних питань і зусиль з розв'язання конфліктів, а як більш загальний підхід до управління конфліктами, процесу мирних переговорів і побудови відносин з формальними і фактичними властями. Пропонувати конкретні рішення проблем, з якими стикається населення спірних суб'єктів, а також надавати всіляку підтримку діяльності незалежних сил громадянського суспільства, спрямованої на те, щоб зробити права людини невід'ємною частиною рішення будь-якого конфлікту.
Заохочувати особисті контакти і розширювати обсяг фінансової, політичної і технічної допомоги незалежним організаціям громадянського суспільства і правозахисникам в спірних суб'єктах. Посилення захисту, розширення можливостей та сприяння зростанню авторитету правозахисників. Надання їм допомоги в реалізації проектів правозахисного характеру, спрямованих
на підвищення інформованості громадськості в спірних суб'єктах про стан справ в області прав людини, а також на моніторинг дотримання прав людини та вжиття заходів щодо їхнього захисту.
Де-факто владі:
В односторонньому порядку прийняти на себе зобов'язання з дотримання міжнародних стандартів у галузі прав людини та відповідних пактів. Вжити заходів щодо полегшення доступу в спірні суб'єкти, зокрема, шляхом направлення відповідних запрошень співробітникам Спеціальних процедур ООН та інших міжнародних моніторингових механізмів в галузі прав людини, а також FIDH.
Де-юре владі:
Сприяти полегшенню доступу до спірних суб'єктів, зокрема, за рахунок відмови від ухвалення законів, що передбачають кримінальну відповідальність за відвідування цих суб'єктів.
Співпрацювати з де-факто владою з метою усунення конкретних порушень прав людини, прямо випливають із статусу суб'єкта як спірного (свобода пересування, майнові права, право на громадянство, охорону здоров'я, освіту і таке інше). При цьому слід утримуватися від пов'язання можливості такої співпраці з вирішенням питань «високої політики», що обговорюються у перебігу мирних переговорів.
Незалежним силам громадянськогосуспільства і донорам у самих спірних суб'єктах, а також на національному та міжнародному рівнях:
Заохочувати розвиток демократичної культури в суспільстві та правозахисних підходів до вирішення існуючих в спірних суб'єктах проблем. Просувати розуміння того, що права людини універсальні і неподільні. Утримуватися від обговорення самої можливості дискримінації та вибіркової або часткової застосовності прав людини.
FIDH була створена в 1922 році і сьогодні включає в себе 178 національних організацій у більш ніж ста країнах світу. Мета роботи FIDH – захищати жертви порушень прав людини, попереджати ці порушення і переслідувати тих, хто їх чинить.