Сімферополь – З 27 вересня набув чинності новий закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на окупованій території України». Того ж дня, на виконання положень нового закону, на адміністративному кордоні між материковою Україною та її окупованою частиною з'явилася повноцінна митниця. Тепер поставка будь-яких товарів на півострів і назад прирівнюється до зовнішньоекономічних експортно-імпортних операцій. На практиці це означає ще одну причину для скорочення вантажопотоку з України до Криму і поступового зникнення з півострова українських товарів.
Згідно з нормами документа, який набув чинності, товари, вироблені, перероблені або ті, які перебували у вільному обігу на території Криму до набуття чинності закону про окуповані території (тобто до 15 травня 2014 року), вважаються товарами з українським статусом. Вони можуть вільно переміщатися на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року. Що ж до всіх інших товарів, а також поставок з материка на півострів, то ці операції необхідно оформляти як експортно-імпортні.
«Українська митниця, починаючи з 00:00 27 вересня, працює на кордоні Херсонської області та Криму. В режимі, який відповідає режиму функціонування міжнародних пунктів пропуску», – розповів на прес-конференції заступник голови Державної фіскальної служби Анатолій Макаренко.
Тепер на товари, які направляються до Криму, повинна складатися експортна декларація переміщення в режимі експорту вільної економічної зони, а при вивезенні товарів з Криму – декларація імпорту на територію України. Відповідним чином – як переміщення через іноземний кордон – має також оформлятися пересування громадян та автотранспортних засобів.
Крім того, як підкреслив керівник митної служби, з 1 жовтня декларування товарів, які поставляються в Крим або вивозяться з його території, вводить і Російська Федерація. А значить, повноцінний митний режим між материковою Україною і Кримом, як між різними державами, починає працювати в двосторонньому порядку.
Де-факто стало де-юре
Залишимо поки осторонь політичні смисли нового закону, які активно критикують за фактичне визнання анексії півострова, і зосередимося на економічних аспектах. Як кажуть фахівці, в економічному плані цей документ просто визнав де-факто ситуацію, що склалася: Крим як окрему від материкової України територію зі своїми правилами гри і російську митницю на кордоні цієї території.
«Закон не став засобом встановлення економічної блокади Криму, яким він задумувався на перших порах, – відзначає радник юридичної фірми Sayenko Kharenko Леонід Антоненко. – Фінальна версія документа стала визнанням сформованого статус-кво: економічним суб'єктам Криму та решти частини України надане право торгувати між собою в стандартному зовнішньоекономічному режимі, з урахуванням низки розумних обмежень».
Юрист відзначає, що автори закону відмовилися від первинної ідеї визнавати колабораціонізмом, тобто кримінально караним злочином, ведення в Криму видів бізнесу, що вимагають отримання ліцензій та інших документів дозвільного характеру від окупаційної влади.
Замість цього з 1 червня 2014 року у всіх резидентів Криму анулюється українська податкова реєстрація, і вони визнаються нерезидентами в материковій Україні. Для українських компаній ділові відносини з такими нерезидентами прирівнюються до зовнішньоторговельних операцій, при цьому всі розрахунки повинні здійснюватися у вільно конвертованій валюті. Взаємне переміщення товарів визнається імпортом і експортом, а митне оформлення здійснюється в пунктах пропуску, що діють на адміністративному кордоні між Кримом і рештою території України.
Кабінету міністрів України дано право вводити тимчасові обмеження на поставки окремих товарів (робіт, послуг) з території Криму в Україну і назад. При цьому зумовлюється, що таке рішення повинне бути мотивоване інтересами безпеки, збереження громадського порядку та охорони здоров'я.
У митній службі, в свою чергу, відзначають, що новий порядок переміщення товарів через кордон покликаний зупинити потік контрабанди з окупованої території, а податківці задоволені тим, що товарообіг з Кримом принесе додатковий дохід у скарбницю у вигляді податків і зборів.
На думку окремих власників бізнесу, введення режиму експорту/ імпорту на кордоні з Кримом підтвердило, що Україна визнала анексію Криму і входження його до складу Росії
Що ж стосується бізнесу, то він поки що поставився до нововведень насторожено. «Враховуючи оперативність ухвалення цього закону, а також юридичне невизнання входження Криму до складу Росії і неправомірну гармонізацію законодавства Криму з російським законодавством, у бізнесу виникли суперечливі думки, – вважає партнер юридичної компанії DEGA Partners Костянтин Гамкрелідзе (цитується за Forbes). – Бо, на думку окремих власників бізнесу, введення режиму експорту/ імпорту на кордоні з Кримом підтвердило, що Україна визнала анексію Криму і входження його до складу Росії. На думку інших, ці заходи Україна змушена вжити для контролю за переміщенням вантажів через непросту ситуацію, що зараз склалася на південному сході країни».
Галас і плутанина
Водночас, поспішне ухвалення закону і майже повна необізнаність бізнес-структур про його вимоги вже створили серйозні проблеми на українсько-кримському кордоні. З 27 вересня тут почали накопичуватися чималі черги вантажівок, тому що у постачальників були відсутні необхідні документи. Дійшло навіть до перекриття траси розсердженими водіями, які не мали можливості перетнути кордон, оскільки не мали в своєму розпорядженні необхідного набору паперів.
Перш за все, вантажовідправникам необхідно попередньо зареєструватися як суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, звернувшись для цього в регіональні митні органи, потім сформувати відповідний пакет документів для подачі в прикордонні з Кримом Херсонську або Запорізьку митницю, щоб вести торгівлю з півостровом. Для ввезення товарів до Криму потрібно надати на митниці договір з контрагентом, рахунок-фактуру, товарну накладну, сертифікати на товари, документально підтвердити місце походження товарів тощо.
Ми перебуваємо в робочому процесі. Він складний, перехідний і для когось навіть болючий, але це нові обставини, які нав'язані нам іншим суб'єктом міжнародного праваАнатолій Макаренко
«Ми перебуваємо в робочому процесі. Він складний, перехідний і для когось навіть болючий, але це нові обставини, які нав'язані нам іншим суб'єктом міжнародного права», – констатує заступник голови фіскальної служби Макаренко.
Бізнес же поки розплачується фінансовими втратами через зрив термінів поставок.
«У зв'язку із ситуацією, що склалася, пункти пропуску якийсь час, можливо, функціонуватимуть із затримками, оскільки процедура досить нова як для більшості підприємців, що здійснюють свою діяльність з Кримом, які не встигли підготуватися до таких змін у законодавстві, так і для митних органів, на плечі яких ліг тягар здійснення митних формальностей, – міркує Костянтин Гамкрелідзе. – Тривала процедура проходження митного контролю може призвести до різних проблем: несвоєчасне постачання товару, його псування, простій, і до інших збитків, які значним чином можуть вплинути на ведення бізнесу. Тому важливим моментом для допомоги підприємцям буде правильно організована процедура пропуску вантажів і комерційних автомобілів через адміністративний кордон СЕЗ «Крим» безпосередньо в пунктах пропуску, а також дотримання бізнесом правил, передбачених Митним і Податковим кодексами і законом про СЕЗ».
Острів дефіциту
Наступне важливе питання: як вплинуть нові митні правила на середньостатистичного кримчанина? На жаль, йому радіти нема чому. Експерти не виключають зростання цін на продукцію, що поставляється з материкової України і дефіцит окремих товарних позицій, перш за все, продовольчих.
Дистриб'ютори вже настільки звикли до сюрпризів з боку Росії, що у кожного свій запасний варіант поставок
Уже в перші дні дії нового митного режиму до Криму не доїхали десятки фур з продуктами. На відміну від непродовольчого сегменту, що втрачає на кордоні лише час і гроші, постачальники продовольства ризикують втратити і сам товар, який швидко псується. Тому багато відправників вирішили розвернути машини з вантажем. «Дистриб'ютори вже настільки звикли до сюрпризів з боку Росії, що у кожного свій запасний варіант поставок», – повідомив «Капіталу» Олександр Михайлов, директор торгової компанії «Магістраль», яка займається дистрибуцією молочної продукції Danone. Тому замість Криму вантажівки вирушили в інші точки збуту в довколишніх Херсонській, Миколаївській, Запорізькій областях.
Можна прогнозувати, що надалі необхідність проходження митних формальностей змусить охолонути до Криму багатьох продавців овочів, фруктів, молочної продукції та низки інших. Крім того, митниця зупинить дрібнотоварні партії і фермерську сільгосппродукцію – дрібні та приватні виробники просто не захочуть обтяжувати себе реєстрацією як зовнішньоекономічних суб'єктів та іншими бюрократичними маніпуляціями.
Як підсумок, на півострові стане ще менше українських продуктів, а за тими позиціями, де Крим не в змозі забезпечити себе сам (молоко і молочні продукти, нестача випуску яких на півострові оцінюється в 65-70%, а також картопля, окремі овочі, курячі яйця, цукор, олія тощо), більш ніж імовірний дефіцит. У свою чергу, нестача товару або його заміщення більш дорогими російськими аналогами неминуче спричинять за собою подальше зростання цін на півострові.