Київ – На території Криму зможе постійно проживати тільки 5 400 осіб, які відмовилися отримувати громадянство Росії. Федеральна міграційна служба встановила таку квоту на отримання виду на проживання – документа, який дозволяє перебувати на території Російської Федерації протягом п'яти років. Правозахисники стверджують, що на території півострова проживає значно більше людей, які не бажають оформляти російські паспорти. На думку експертів, обмеживши можливість отримання виду на проживання, влада Криму намагається примусити «незгодних» до отримання російського паспорта під загрозою видворення з Криму.
«На цей момент 98% кримчан отримали російські паспорти, я думаю, що ця цифра досягне 100% до кінця перехідного періоду», – повідомив на початку вересня начальник кримського управління Федеральної міграційної служби Петро Ярош.
Як повідомлялося, в «договорі про прийняття Республіки Крим до Російської Федерації» значилося, що всі громадяни України та особи без громадянства оголошуються громадянами Російської Федерації. Згідно з текстом цієї «угоди», це правило не поширюється лише на тих, хто протягом одного місяця написав заяву про збереження наявного у нього громадянства. За інформацією ФМС Росії, лише близько 3,5 тисяч кримчан склали відповідні документи і відмовилися від російських паспортів.
Вид на проживання не для всіх?
Після «референдуму» про статус Криму у Федеральній міграційній службі говорили про те, що всі особи, які написали заяву про збереження українського громадянства, зможуть проживати на території півострова на підставі виду на проживання. Нещодавно в ФМС уточнили, що в Криму лише 5400 осіб зможуть отримати такі документи.
У Кримській польовій місії з прав людини говорять, що на території півострова проживає значно більше українських громадян, які потребують отримання виду на проживання.
Стосовно тих, хто відмовився від російського громадянства, застосовувалася дискримінаційна практика. Для них працювали чотири пункти, які видавали довідки. А для отримання російського паспорта працювало 250 пунктівОльга Скрипник
«Відомості ФМС ми перевірити не можемо. Однак ми точно знаємо, що стосовно тих, хто відмовився від російського громадянства, застосовувалася дискримінаційна практика. Для них працювали чотири пункти, які видавали довідки. А для отримання російського паспорта працювали 250 пунктів», – зазначила в коментарі для Крим.Реалії заступник голови Кримської польовий місії з прав людини Ольга Скрипник.
Правозахисниця підкреслила, що на подачу заяви про збереження українського громадянства давалося лише 29 днів, тоді як оформлення російських паспортів триває досі.
«Багато з тих, хто хотів отримати довідку про збереження українського громадянства, фізично не встигали це зробити. Більше того, є люди, які не отримували такі довідки принципово. Вони вважають, що вони громадяни України, які все життя перебувають у Криму, і залишаються ними», – сказала Скрипник.
Крім того, на думку правозахисниці, далеко не всі кримчани, які мають на руках довідку про відмову від російського громадянства, зможуть отримати вид на проживання. Значна частина квоти, визначеної ФМС, може дістатися громадянам інших країн, які проживають на території півострова.
Скільки кримчан вже отримали вид на проживання – невідомо. Наприкінці серпня начальник відділу дозвільно-візової роботи кримського управління ФМС Росії Тетяна Ганжара повідомила, що на той момент її відомство видало близько тисячі таких документів.
За словами Ольги Скрипник, ті, хто має довідки про збереження українського громадянства, отримують довідки за спрощеною процедурою. А жителі півострова, які не встигли або не захотіли писати заяву про відмову від російського паспорта, відчувають значні труднощі.
«Багато проблем пов'язані зі штучним створенням перешкод. Наприклад, у відділеннях ФМС вимагають з людей довідки, які просто неможливо отримати. Зокрема, від них вимагають їхати в Київ і брати там довідку про те, що він зберігає своє громадянство і Україна від нього не відмовляється. Ця вимога абсолютно абсурдна», – сказала правозахисниця.
«Неросіянам» загрожує видворення
Наразі відсутність російського паспорта або виду на проживання не створює для кримчан жодних проблем. Однак ситуація може різко змінитися з 1 січня 2015 року, коли закінчиться так званий перехідний період, упродовж якого діють норми як російського законодавства, так і українського.
Після закінчення цього періоду кримчани без російського паспорта і посвідки на проживання зможуть перебувати на території півострова не більше 90 днів. Ольга Скрипник вважає, що кримська «влада» спеціально встановила такі правила, щоб примусити прийняти громадянство Росії навіть тих, хто не бажає цього робити.
Що буде з людьми, яким дадуть 90 днів на перебування в Криму, невідомо. Незрозуміло, які норми до них застосовуватимуться. Можливо все що завгодно, аж до видворенняОльга Скрипник
«Що буде з людьми, яким дадуть 90 днів на перебування в Криму, невідомо. Незрозуміло, які норми до них застосовуватимуться. Можливо все що завгодно, аж до видворення. Очевидно, що це стане черговим інструментом тиску для людей, які принципово зберігають українське громадянство», – вважає Скрипник.
Крім того, для кримчан, які не мають дозволу на проживання і російського паспорта, будуть закриті багато можливостей: працевлаштування, отримання ідентифікаційного номера, отримання безкоштовної медичної допомоги та освітніх послуг.
Варто відзначити, що в правозахисному співтоваристві не всі так категорично налаштовані з приводу отримання російського громадянства. На думку юристки Мережі правових приймалень Криму Альони Луньової, в умовах, що склалися, отримання паспорта Російської Федерації є вимушеним заходом, на який варто піти, щоб залишитися жити на півострові.
«Держава Україна не особливо турбується про своїх громадян і не йде на переговори з іншою стороною, хоча це потрібно робити, враховуючи, яка кількість українських громадян перебуває в Криму. А раз так, то отримання російського паспорта є єдиним розумним рішенням», – вважає Луньова.
За словами правозахисниці, навіть якщо жителі Криму не вважають себе громадянами Росії, це не заважає владі Російської Федерації вважати їх своїми громадянами і поширювати на них дію власного законодавства. Тому Луньова вважає, що отримання паспорта країни-агресора по суті є формальністю, на яку варто піти, щоб зберегти можливість проживання на анексованій території.