У неділю в Криму відбулися найбільш «демократичні» вибори за всю історію півострова. Вони ж – найбільш безальтернативні. І відзначилися ці вибори низкою цікавих особливостей.
По-перше, незважаючи на велику кількість партій і кандидатів у виборчому бюлетені, тих, хто реально міг скласти конкуренцію висуванцям «Єдиної Росії» та її сателітів ЛДПР і КПРФ, з виборів зняли усіма правдами і неправдами.
А навіщо витрачатися, якщо конкурентів, по суті, немає, а результати можна «намалювати»?
З цієї безвиході-безальтернативності випливає інша особливість нинішньої гонки – вона була гранично спокійною, розміреною, майже без «чорного» піару, та й взагалі з гранично малою кількістю політичної реклами. А навіщо витрачатися, якщо конкурентів, по суті, немає, а результати можна «намалювати»?
Але саме цю тенденцію прихильники «русского міра» ставлять в заслугу владі. Мовляв, усі ці суперечки і бруд, які зазвичай ллються на кандидатів в Україні, обійшли Крим стороною: вибори відбулися, спокійно і без стресу.
Але, мабуть, головною особливістю можна назвати гранично низьку явку виборців – реально нижче 50%. У Росії так можна: навіть при явці в 20% влада все одно буде обраною.
Чиновники тут же почали виправдовуватися: мовляв, погода на півострові занадто гарна і тому всім не хотілося йти на вибори. Хоча так само можна пояснити і високу, за повідомленнями Кремля, явку на «референдумі» 16 березня. Погода була не дуже – і народ знічев'я кинувся на дільниці. А потім і зовсім домалювали більш пристойну цифру. Втім, як і на «референдумі».
Своє небажання голосувати різні громадяни пояснюють по-різному
Своє небажання голосувати різні громадяни пояснюють по-різному. Хтось вважав, що все одно переможе «Єдина Росія», і тому сенсу виявляти свою волю просто немає. Деякі кримчани і зовсім перебувають в депресії через приєднання до Росії, хоча спочатку цього самі хотіли. Депресія ця наступила в результаті багатьох економічних «негараздів».
«Пенсії підвищили, але біда в тому, що вони в порівнянні з тими цінами на продукти, які сьогодні нам пропонуються, занадто низькі. В Україні пенсії були нижчі, але і ціни були мізерні. А тепер... Загалом, на вибори я не пішов», – розповів нам 65-річний Володимир із Сімферополя.
У той же час, на вибори сходили багато проукраїнськи налаштованих мешканців Криму. Вони, на радість своїм співвітчизникам з материка, розписали бюлетені проукраїнськими і антипутінськими гаслами, сфотографували їх і виклали в соціальні мережі. Так що, схоже, найбільш активними учасниками цьогорічних виборів стали якраз вони. А ще ті, хто просто псував свої бюлетені, але не таким креативним чином.
Так уже склалося, що цієї ж осені відбуваються вибори до парламенту України. Війна війною, а Верховну Раду потрібно змінювати. Це зрозуміло всім. Хотілося б сказати пару слів про те, чим же відрізняються українські і кримські вибори. Пунктів для порівняння безліч, але ми зупинимося тільки на соціальних аспектах.
Піар сьогодні замінюється іншими методами: проведення патріотичних акцій, популярні соціальні рішення (у партії влади), але головне – це набір в партії нових осіб з-поміж журналістів, активістів, правозахисників і бійців АТО
Партій, які претендуватимуть на місця в парламенті, досить багато. Реєструють усіх, хто дотримується закону. Але, як і в Криму, немає ні великої кількості політичної реклами, ні «бруду», який ллється на кандидатів. Всього цього стало менше відсотків на 70 у порівнянні з попередніми виборами. Піар сьогодні замінюється іншими методами: проведення патріотичних акцій, популярні соціальні рішення (у партії влади), але головне – це набір в партії нових осіб з-поміж журналістів, активістів, правозахисників і бійців АТО. Хтось відмовляється йти за партійними списками, а хтось хоче спробувати себе в політиці. Серед них виявилися комбат «Донбасу» Семен Семенченко, комбат «Дніпра» Юрій Береза, журналістка Тетяна Чорновол та багато інших.
Для партій це чистої води піар. І всі виборці це чудово розуміють. Але це куди краще, ніж вибори минулих років, коли в Раду потрапляли тільки продажні політики, нездатні на самостійні рішення. Сьогодні в списки набираються активні люди, яких досить складно буде підпорядкувати і контролювати. Але ж є ще й такі партії, в яких суцільно тільки активісти і бійці АТО.
Явка на нинішніх виборах обіцяє бути високою. Уже сьогодні вимальовується кілька сил, за яких по-справжньому хочеться голосувати. Напевно, це другі вибори в Україні, після президентських 2014 року, на яких, здається, кандидатів обиратимуть чесно.
Кримчани ж втратили можливість мати такі вибори, хоча вони могли відбутися для них вже цього року.
Настя Дрозд, кримчанка, блогер
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції