Сімферополь – Перебої з постачанням української електроенергії до Криму змусили російське керівництво актуалізувати питання енергозабезпечення півострова за рахунок власної генерації. Втім, досягнення жаданої енергетичної незалежності регіону потребує тривалого часу і чималих фінансових ресурсів. Ні першого, ні другого в російського керівництва немає.
У перші дні вересня російський прем'єр Дмитро Медведєв повідомив про необхідність домогтися повної енергетичної незалежності Криму. «Ми продовжуємо співпрацю з нашими партнерами (Україна – прим. ред.). Звичайно, все це робиться не безкоштовно. Це абсолютно нормальні комерційні відносини, але у нас є спільна установка на те, щоб домогтися повної енергетичної незалежності», – сказав Медведєв на зустрічі з віце-прем'єрами.
При цьому голова російського уряду визнав, що питання це довготривале, і отримати результат неможливо «ні за день, ні за місяць». Між тим, розвиток ситуації підстьобує російську владу до ухвалення швидких рішень.
Відлуння війни
Питання про самозабезпечення Криму електрикою знову гостро стало на порядку денному після 31 серпня, коли на кілька годин була припинена подача електроенергії до Криму магістральними лініями під приводом «аварійної ситуації в енергетичній системі». А вже 2 вересня українська держкомпанія «Укренерго» повідомила кримську сторону про те, що кожен день до кінця місяця подача електрики з материка припинятиметься на 6 годин. Наступного дня офіційні особи недвозначно пов'язали такий стан справ з війною і російською інтервенцією на Донбасі.
У Києві дали зрозуміти, що поки бойові дії тривають, економитимуть електроенергію, в першу чергу, за рахунок Криму
«Підірвані терористами залізничні колії, переїзди і мости, зупинка декількох шахт у Луганській і Донецькій областях значно ускладнюють забезпечення енергооб'єктів України вугіллям марок «А» і «Т». Дефіцит палива і, як наслідок, дефіцит генерації електроенергії, призводить не тільки до порушення балансу між генерацією та споживанням електроенергії, а й до можливих віялових відключень електропостачання населення на території України в моменти пікових навантажень, – прокоментував ситуацію директор компанії «Укрінтеренерго» Володимир Зіневич. – У цей непростий час для України через руйнівні дії терористів страждають жителі країни. Пріоритетним напрямком для «Укрінтеренерго» є інтереси українських громадян, для яких тема енергозбереження стає особливо актуальною». У цьому зв'язку в Києві дали зрозуміти, що поки бойові дії тривають, економитимуть електроенергію, в першу чергу, за рахунок Криму.
Залежність від імпорту
З урахуванням того, що за рахунок власної генерації Крим забезпечує тільки 20% споживання, обмеження і, тим більше, повне припинення імпорту української електроенергії буде дуже болючим. Так, за інформацією Держкомітету цін і тарифів Криму, в 2014 році перетік електроенергії з України складе 2,5 млрд кВт/год, а кримські станції вироблять лише 630 млн кВт/год. Істотно збільшити цю цифру на наявних потужностях, навіть з урахуванням введених в останні роки об'єктів альтернативної енергетики – сонячних і вітряних станцій, не вийде при всьому бажанні.
Похилий вік ТЕЦ Криму в поєднанні з періодичністю генерування енергії з поновлюваних джерел означає, що регіон залишатиметься дуже залежним від імпорту енергії
«Похилий вік ТЕЦ Криму в поєднанні з періодичністю генерування енергії з поновлюваних джерел означає, що регіон залишатиметься дуже залежним від імпорту енергії як з точки зору обсягу, так і з точки зору підтримки якості», – констатує експерт консалтингової компанії IHS CERA з енергетичних секторів і ринків Росії Крістофер Де Вер Волкер (цитується за Forbes).
Таким чином, для отримання заявленої енергонезалежності необхідно буде збудувати в Криму нові потужності для вироблення відсутніх 80% електроенергії. Що, саме собою, є завданням не швидким і не дешевим. Саме тому Росії донедавна було вигідніше платити за українську електрику, нехай навіть за дуже високою ціною – 3,42 руб. за кіловат/годину. При тому, що відпускна ціна для інших імпортерів (Угорщини, Білорусі, Молдови) за підсумками минулого року становила в межах 1,9-2,5 руб. за кВт/год.
Мрії про незалежність
За оцінкою міністра енергетики Росії Олександра Новака, вартість повної енергетичної незалежності Криму складає приблизно 177 млрд рублів (4,8 млрд доларів за поточним курсом). Більшу частину цієї суми (48,7 млрд руб) пропонується витратити на прокладення кабелю через Керченську протоку. Трохи менше – 44,6 млрд руб – коштуватиме безпосереднє створення генеруючих потужностей на півострові. Йдеться про будівництво двох газових теплоелектростанцій: поблизу Сімферополя потужністю 660 МВт і в Севастополі на 220 МВт. Для порівняння, потужність найбільшої на сьогодні в Криму Сімферопольської ТЕЦ складає лише 68 МВт. Ще дві ТЕЦ – Камиш-Бурунська і Сакська – розраховані на 30 і 12 МВт відповідно. Для роботи настільки потужних нових станцій будуть потрібні додаткові обсяги палива, якими не володіє Крим. Тому проговорюється ще й будівництво газопроводу «Кубань – Крим» з подальшим його підключенням до наявної магістралі «Джанкой – Феодосія – Керч» для постачання додаткових обсягів газу з материка. І ще 18,4 млрд руб має піти на створення електромережі та супутніх інфраструктурних об'єктів.
За інформацією російських джерел, будуватиме нові ТЕЦ на півострові інжинірингова компанія «Технопромекспорт», що входить в державну корпорацію «Ростех». Як пишуть «Вєдомості», участь корпорації в цьому проекті була погоджена на зустрічі президента РФ Володимира Путіна з гендиректором «Ростех» Сергієм Чемезовим 13 серпня.
Між тим, констатує видання з посиланням на чиновника російського Міненерго, в бюджеті грошей на кримську генерацію немає. Поки що передбачається, що інвестором проекту виступить сам «Технопромекспорт» за підтримки кредитів державних банків, у першу чергу, Ощадбанку і ВТБ. З банками проведені попередні консультації, але конкретні рішення про кредитування ще не ухвалені.
Енергетики всі як один відмовилися переносити будівництво до Криму, побоюючись міжнародних санкцій
Крім того, профільні чиновники пропонували російським енергокомпаніям перенести в Крим ще не збудовані енергоблоки, які все одно треба вводити в експлуатацію, щоб виконати обов'язкові інвестиційні програми. Навіть обіцяли збільшити норму прибутковості з інвестпроектів. Однак енергетики всі як один відмовилися переносити будівництво до Криму, побоюючись міжнародних санкцій. Раніше жертвами санкцій уже встигли стати п'ять структур «Ростех»: концерн «Калашников» з «Іжмаш», що входить у нього, Конструкторське бюро приладобудування, «Базальт», Концерн радіоелектронних технологій та «Сузір'я». Поповнити «чорний список» охочих немає. Тим більше, рішенням ЄС обмежені поставки або переміщення ключового обладнання та технологій для створення, придбання або розвитку в Криму, зокрема, проектів у сфері енергетики.
Офіційно ж енергетичні компанії («Квадри», «Інтер РАО», «Газпром енергохолдинг», «КЕС-холдинг» та ін.) послалися на те, що заплановані ними до зведення енергоблоки вже є в стадії будівництва, тому перенести їх до Криму неможливо.
Таким чином, сьогодні питання фінансування проекту зі створення власної кримської генерації залишається відкритим. Експерти вважають, що, швидше за все, «Технопромекспорт» доведеться самостійно окупити проект будівництва кримських ТЕЦ і повертати кредити за рахунок підвищення тарифів для підприємств-енергоспоживачів. Відповідний документ уже готується в російському міністерстві енергетики. У цьому випадку термін повернення вкладень може скласти 15 років.
Втім, дефіцит часу – не менш болюче питання, ніж дефіцит грошей. Навіть за оптимістичними офіційними програмами, введення нових генеруючих потужностей в дію відбудеться не раніше 2017 року. Тоді як Крим стикається з браком електроенергії вже зараз. І готової відповіді на питання, як компенсувати дефіцит у найближчі три роки, не існує. Та й хто знає, що може трапитися за цей відведений термін, навіть не виключено, що приналежність Криму знову зміниться.