Світова преса пише, що Україна, бажаючи врегулювати конфлікт на Cході, не може піти на компроміси у таких питаннях як занадто широкі права для східних регіонів, що дало б їм право вето на політику центральної влади, а також Київ не відмовиться від стратегічного курсу на євроінтеграцію. Також є статті про підготовку до саміту НАТО наступного тижня – зокрема прагнення Альянсу посили військову присутність на кордонах Росії, але на ротаційний основі. І також є статті про потребу досягнення газових домовленостей України та Росії, щоб опалювальний сезон взимку минув без перебоїв із постачанням газу.
Газета New York Times вміщує редакційну статтю, в якій ідеться, що незважаючи на зустріч президентів Порошенка та Путіна у Мінську, жодна зі сторін наразі не готова на перемир’я. Проблема в тому, що Україна не зацікавлена зараз у цьому, бо її сили відтісняють сепаратистів, а Росія робить вигляд ніби конфлікт в Україні її не стосується, пише газета. Росія заперечує будь-яке залучення до конфлікту взагалі, незважаючи на численні докази, що вона підживлює вогонь конфлікту, допоки Київ не погодиться на політичне врегулювання, яке дасть східним регіонам України право вето на будь-яке просування Києва у бік Заходу. Президент Порошенко, на думку газети, чинить правильно, відмовляючись від безумовного припинення вогню на цьому етапі. У той час як він декларує готовність вести переговори щодо м’якішої моделі державного устрою, він водночас не може надати східним регіонам такий рівень автономії, який зв’яже руки уряду в Києві. Не може він зрадити і Угоду про асоціацію з ЄС, яка є ключовою для майбутнього України, зауважує видання. Виклик для Порошенка та Заходу полягає в тому, як переконати Путіна, що Росія не може нав’язувати свою волю Україні через економічний та військовий тиск і знайти шлях відступу для Путіна, який би давав йому можливість зберегти обличчя. Один із таких моментів – запевнити Путіна, що Угода між Україною та ЄС не завдасть економічної шкоди Росії, а східні регіони України отримають певний ступінь автономності. Поза цим, пише газета, Путін хотів би отримати запевнення, що усі санкції – окрім тих, що запроваджені через анексію Криму, – будуть скасовані в контексті загального політичного врегулювання. Захід має чітко дати зрозуміти, що він палко відданий справі підтримки України і готовий продовжувати посилювати санкції проти російських компаній та фінансових установ і підтримувати Київ міжнародною фінансовою допомогою та поставками енергоносіїв.
Аналітичне видання Stratfor пише, що політичне врегулювання української кризи не буде досягнуте в найближчому майбутньому. Одначе, на думку видання, Україна та Росія, ймовірно, можуть дійти тимчасової згоди щодо енергоносіїв у наступні кілька тижнів для запобігання нестачі газу в Україні і відвернення ширшої енергетичної кризи в Європі. Переговори між «Газпромом» та «Нафтогазом України» зайшли в глухий кут після того, як 16 червня Росія перекрила поставки газу Україні. Для Росії, пише видання, припинення поставок є шляхом до маніпуляцій урядом у Києві. Уряд України не пішов на поступки «Газпромові» під час переговорів цього літа, переконуючи, що реверсні поставки з ЄС та власні запаси газу у сховищах зможуть допомогти позбутися залежності від російського газу. Видання пише, що нині у підземних сховищах Україна має лише 15,5 мільярдів кубометрів газу, а для підтримки транзиту газу з Росії до Європи та для власних потреб, аби вистояти в зимовий період, Київ повинен мати в запасі від 22 до 25 мільярдів кубометрів газу, зазначає видання. І хоча реверсні поставки зі Словаччини мають розпочатись у вересні, вони цілком не зможуть замінити російський імпорт. Тому, пише видання, досягнення тимчасової угоди з «Газпромом» у найближчі тижні є єдиним шляхом уникнення дефіциту газу цієї зими. У той час як Україна буде спроможною диверсифікувати джерела енергопостачання в найближчі роки завдяки реверсним поставкам, в короткотерміновій перспективі Київ не зможе впоратись із задоволенням внутрішнього попиту на газ без хоча б якоїсь частки імпорту з Росії. Тому не дивлячись на нинішню кризу в Східній Україні та складні відносини Києва з Кремлем, Україна незабаром, ймовірно, погодиться на тимчасові домовленості з «Газпромом», – резюмує видання.
Газета Christian Science Monitor пише, що НАТО на своєму саміті наступного тижня, як очікується, має затвердити план переміщення своїх сил ближче до кордонів із Росією у Східній Європі. Ця передислокація військ НАТО, яка здійснюватиметься на ротаційній основі, станеться після низки «поразок» Росії: падіння режиму проросійського президента в Україні, економічних санкцій Заходу проти Росії і нинішнього курсу України до ЄС замість формування альянсу з Москвою. Москва також почувалася ізольованою після того, як її ракети були застосовані сепаратистами для збиття малайзійського літака. І що Росія отримала взамін? Маленький кримський півострів і підвищення рейтингів президента Путіна всередині країни, відповідає газета. Але цей підхід у категоріях «виграш-програш» не є влучним. Захід не прагне завдати поразки Москві на геополітичній шахівниці. І плани НАТО щодо ротаційної передислокації військ у Литві, Латвії, Естонії та Польщі показують, чому. Як і під час Холодної війни, НАТО просто хоче стримувати російську агресію, допоки Росія не переборе свої стратегічні страхи і не покладе край намірам розширювати свої кордони і недружньо впливати на своїх слабших сусідів – особливо тих, які мають російськомовне населення. Росія вже відхопила територію від Молдови та Грузії перед тим, як здійснити напівприховану військову агресію в Україні. Нині ж НАТО просто хоче сказати: «Досить!» Але НАТО не хоче будувати в Польщі та Балтії баз постійної дислокації, а, радше, веде мову про тимчасові об’єкти, які зможуть приймати мінімально достатню кількість вояків для оборонних, а не наступальних цілей. Це є частиною компромісу серед членів НАТО для того, аби не поглиблювати страхи Москви, але в той сам час створити достатній запобіжник проти втручання Росії – таких, як її нинішнє втручання в Україні.