Світова преса пише про стратегічні цілі Заходу щодо України і про те, як Києву побудувати мирні відносини зі своїми сусідами. Також преса торкається теми західних санкцій проти Росії та російського ембарго на імпорт продуктів харчування у відповідь. І як санкції Євросоюзу та США проти Росії вплинуть на її найближчих торговельних партнерів – Білорусь та Казахстан?
Газета Financial Times пише, що українська криза має глибоке коріння, але президент Путін несе відповідальність за нинішній хаос. Йому не варто було анексувати Крим чи підливати олії у вогонь протестів у Східній Україні. Але йому не вдалося досягнути поставлених цілей: нейтральної України, яка бере до уваги побажання Росії. Але є всі ознаки, що Путін має намір надавати сепаратистам військову допомогу й надалі. Але більшість росіян не хочуть, щоб їхній президент надіслав російські війська в Україну. Дехто з впливових людей у Москві схвильований – чим все це може завершитись, пише газета. І немає наразі ознак, що наступник Путіна буде кращим. То що ж має робити Захід? Метою Заходу має бути Україна в гармонії з собою і в мирі з сусідами. Наразі членство України в НАТО не на порядку денному. Крим буде залишатися російським. Але найперше – має бути перемир’я. Після цього мають бути поновлені вигідні для України торговельні зв’язки з сусідами, включно з ЄС та Росією. Мають бути гарантовані права для російськомовних, можливо з передачею повноважень на місця, але при збереженні єдності української держави. І має бути покладено край втручанню зовнішніх сил в українські внутрішні справи. Питання нейтралітету може бути вирішене конституційною нормою, яка вказуватиме, що політика неприєднання може бути змінена за умов, коли за це проголосують дві третини виборців. Підтримка серед населення ідеї членства в НАТО ніколи не сягала таких показників і для цього має відбутися еволюція суспільних настроїв і має настати зміна в демографічному балансі між українцями, які дивляться в бік Росії, і українцями, які дивляться в бік Заходу.
Газета Washington Post пише, як глобалізація впливає на міжнародні відносини. Чим більше країни інтегровані в світову глобальну економіку, тим менше шансів, що між ними буде війна. Навіть була висунута «теорія міжнародних відносин «МакДональдса», яка стверджувала, що країна, в якій є ресторани швидкого харчування «МакДональдс», ніколи не воюватиме з країною, в якій також є «МакДональдси». Але ця теорія зазнала першої поразки під час американського бомбардування Белграда, в якому відкрився перший «МакДональдс» в країні соцтабору в 1988 році. Але на тлі конфлікту Росії, в якій 400 «МакДональдсів», з Україною, яка має 70 ресторанів цієї мережі, можна офіційно визнати занепад теорії «МакМиру», пише газета. Цікаво й те, що майбутнє «МакДональдсу» в Росії, біля якого на початках вилаштовувались кілометрові черги, теж під питанням. У липні російська державна агенція нагляду за продуктами споживання попередила «МакДональдс» щодо нібито порушень санітарних норм. Та сама структура забороняла грузинські вина та мінеральну воду, литовські сири, польське м’ясо та іншу політично неприйнятну продукцію. Цього тижня на тлі заборони американських, європейських, канадських, австралійських та японських продуктів глобалізація, яку донедавна вважали новим етапом розвитку людства, несподівано зазнала швидкої поразки. Західні санкції проти Росії були спрямовані проти вузького кола людей у фінансовій та енергетичній галузях. Російські ж продуктові санкції вдарять по великій кількості великих і малих компаній переважно в Європі, але також зачеплять майже кожного в самій Росії, яка імпортує принаймні чверть, – а то й до половини! – всіх харчових продуктів. Нині ж у Росії вибір звузиться, а ціни підскочать.
Аналітичне видання Stratfor пише, що західні санкції проти Росії завдають шкоди не лише російській економіці, а, беручи до уваги активну політику Росії на євразійському просторі, також вдаряють по Білорусі та Казахстану. Обидві ці країни належать до Митного союзу, а в 2015 році мають створити з Росією Євразійський союз. На Росію припадає 45 відсотків експорту Білорусі, натомість Білорусь отримує майже виключно всю нафту та газ з Росії. Білорусь також фінансово залежна від Росії, отримуючи від неї кредити – зокрема від «Газпромбанку», який потрапив під західні санкції, і який має в Білорусі дочірній «Белгазпромбанк». Відтак Білорусь також відчує на собі західні санкції проти Росії. Негативний ефект можуть відчути білоруське тракторобудування та виробники сільськогосподарського обладнання. З іншого боку, Білорусь може й виграти, оскільки Росія збільшить імпорт білоруської молочної продукції. Казахстан менш залежний від Росії, порівняно з Білоруссю, і на Росію припадає лише 7 відсотків казахстанського експорту (руди, метали тощо). Однак Казахстан тісно пов’язаний з російським банківським сектором. Російські «Ощадбанк» та «ВТБ Банк», які потрапили під західні санкції, активно працюють в Казахстані, займаючи 12,6 відсотка кредитного ринку цієї середньоазійської країни. На відміну від білоруського рубля, казахстанський тенге прямо прив’язаний до російського рубля. Відтак послаблення російського рубля може спричинити послаблення й тенге, який уже втратив у вартості 20 відсотків цього року. І хоча Казахстан не експортує енергоносіїв до Росії, однак третина його енергоекспорту використовує російську територію для транзиту. Проте, на відміну від Білорусі, Казахстан не запропонував себе на роль посередника в українському конфлікті.