Сімферополь – Останнім часом почастішали розмови про можливий продаж єдиного в світі кримськотатарського телеканалу ATR. Відставка його власника Ленура Іслямова з посади в.о. «віце-прем'єра» кримського «уряду» та фінансові труднощі, викликані скороченням припливу реклами, створили сприятливий ґрунт для різного роду чуток. Втім, керівництво телекомпанії хоч і визнає, що ситуація далека від ідеальної, просить не поспішати з висновками і не поширювати неправдиву інформацію. Про те, що насправді відбувається на каналі, про умови роботи в нових реаліях і плани на майбутній телевізійний сезон в інтерв'ю для Крим.Реалії розповіла генеральний директор телеканалу ATR Ельзара Іслямова.
– Розкажіть, яка зараз ситуація на телеканалі?
– Канал, як і раніше, працює на повну силу. Липень – пора відпусток, деякі передачі йдуть у повторі, але вже в серпні ми починаємо активно готуватися до нового сезону. Плануємо випустити два нових проекти: передачі про здоров'я та кулінарію. Політичне ток-шоу «Гравітація» почне виходити вже з серпня, всі інші програми – з вересня. Всі проекти нашого медіа-холдингу: дитячий канал Lale, радіостанції «Мейдан» та «Лідер», новинний сайт «15 хвилин» – працюють, як і колись, не зменшуючи темпу.
Інформацію навколо ATR, пов'язану з його покупкою, важким становищем, не інакше як чутками не назвеш. Давайте будемо відверті, становище в Криму зараз у всіх складне, і ми не виняток. Усі підприємці будували свої виробничі та маркетингові плани в одних умовах, а жити довелося в інших. Ми також інтегровані в соціально-економічний простір, і тому все, що відчуває Крим, ми також відчуваємо і на собі. У нас є певні труднощі, пов'язані з тим, що рекламні бюджети українських рекламодавців повністю закрилися, кримські компанії не в змозі повноцінно давати рекламу, а російські – ще не відкрились, але ми не опускаємо руки, наше рекламне агентство активно працює в цьому напрямку.
Інша справа: погано те, що штучне нагнітання негативної інформації навколо телеканалу використовується для певних маніпуляцій. Усі чудово розуміють, що для кримських татар телеканал ATR – це більше, ніж просто телеканал, без перебільшення – народне надбання. І коли з'являються якісь домисли про долю телеканалу, це виглядає, як ще один важкий удар для кримських татар у цей непростий час.
Тому не варто довіряти такій інформації. Ми завжди були публічні, і якщо у телеканалу і виникнуть серйозні проблеми, то ми, як і раніше, відкрито про це скажемо своїм телеглядачам.
– У зв'язку зі змінами, які відбулися в Криму, чи є якийсь тиск на канал з боку чиновницьких або інших структур у висвітленні різних подій, зокрема і політичних?
– Прямого тиску немає. Є певне законодавче поле, в якому ми повинні зараз працювати. Змінилися реалії. Але всі наші принципи, пов'язані з чесністю подачі інформації, журналістською етикою, як і раніше, будуть нами дотримуватися.
– Вас у прокуратуру на допити не викликали?
– Особисто мене – ні. Але раніше були викликані в прокуратуру і виписані застереження «про неприпустимість порушення законодавства про протидію екстремістській діяльності» Ленуру Іслямову і Лілі Буджуровій (заступник гендиректора ATR з інформаційної політики. – прим. ред.). Це пов'язане з прямими ефірами 3 травня (того дня люди на «кордоні» зустрічали лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва. – прим. ред.), а також з можливими майбутніми несанкціонованими акціями, присвяченими Дню депортації 18 травня.
– І з цієї причини не було прямої трансляції з жалобного мітингу 18 травня?
– Пряма трансляція була, з самого ранку. Ми давали прямі включення з місць покладання квітів, і в Ак-мечеті, де збиралися люди, транслювали жалобний молебень за участі муфтія, але виступи представників Меджлісу ми вже показувати в прямому ефірі не могли. У російському законодавстві телеканали несуть всю повноту відповідальності за те, що говорять спічрайтери. Цього ж дня у підсумковому випуску «Заман» усі виступи ми показали.
– Як бути, якщо гість у прямому ефірі політичної програми виголосить промову, яка порушує законодавство?
– Зараз це, безумовно, може бути певним ускладненням для телеканалу, тим більше, що більшість наших передач виходять у прямому ефірі. Це певні ризики, і канал разом із запрошеним гостем несе відповідальність. Тим не менше, ми не змінюватимемо формат програм, думаю, ми впораємося з такими ризиками.
«Ми дійсно отримали визнання народу»
– Витрати на ATR збільшилися?
– Ні, навпаки, скоротилися, оскільки у прибутковій частині ми впали більш ніж на 70%. Зараз поступово піднімаємося, але втрати дуже великі. Раніше, до березневих подій, ми з кожним місяцем нарощували обсяги рекламних бюджетів і практично наблизилися до окупності. У сьогоднішніх умовах нам довелося серйозно стиснути витрати, але до певних меж, щоб це не вплинуло на якість і кількість нашого телевізійного продукту.
– Чи є перспективи на ринку реклами в Криму в нових реаліях?
– Думаю, що є. Звичайно, не в такому масштабі, як раніше, для цього необхідний час. Але якщо є життя, значить, буде і реклама.
– Деякі співробітники телеканалу у приватних розмовах скаржаться на затримку зарплати.
– Так, у нас є невелика затримка заробітної плати, ми намагаємося її скоротити, але вона не критична – щонайбільше місяць. Є об'єктивні причини, про які я говорила раніше. За кілька місяців ми пережили багато чого, все змінилося, перервалися багаторічні налагоджені зв'язки, змінилося правове поле, нам доводиться долати всі ці труднощі разом з багатьма іншими компаніями в Криму. У сучасних реаліях треба бути готовим до більш серйозних випробувань.
– Зараз телеглядачі надають допомогу?
– У березні, коли відбулося різке падіння, нам довелося звернутися до наших телеглядачів за підтримкою. Відгукнулися дуже багато наших співвітчизників, серед них абсолютно різні люди з різним достатком, різних професій, різного віку. Всі об'єдналися, бізнесмени, літні люди, студенти, працівники підприємств, творчі колективи, жителі багатьох сіл. Знаєте, саме тоді ми по-справжньому відчули результати своєї праці, ми дійсно отримали визнання народу, його підтримку та захист.
– За яким коефіцієнтом ви перерахували співробітникам зарплату в російських рублях?
– Ми перерахували, в основному, за коефіцієнтом 3,1.
– Ви говорили про нові проекти. Разом з тим, канал залишили одні з провідних журналістів – Осман Пашаєв та Ірина Велієва.
– У творчій сфері – це нормальний процес, навіть необхідний, коли хтось приходить, а хтось іде. З одного боку, завжди є кістяк фахівців, на яких будується телеканал, більшість з них стають наставниками, з іншого боку, постійно потрібний свіжий приплив нових цікавих людей. І ми намагаємося такий майданчик поновлення створити.
У тих же, хто залишає телеканал, різні причини. Наприклад, ведуча Таміла Кангієва і журналіст Ресуль Мустафаєв змушені були перевестися в українські ВНЗ. Що стосується Османа Пашаєва, то у нього була ідея створити власний телеканал, потім плани змінилися. Ірина Велієва пішла за сімейними обставинами.
Незважаючи на певний приплив і відтік кадрів, більше 80% співробітників нашого медіахолдингу – це ті, хто прийшов працювати на телеканал три роки тому. Серед них відомі вам ведучі Ліля Буджурова, Шевкет Меметов, Рідван Халілов, Надир Діттанов, Ліля Халілова, Халіде Чилінгірова, Севіля Картакаєва та багато інших. Як бачите, кістяк у нас потужний, усіх перелічити неможливо, майже 200 осіб, хоча дуже хочеться відзначити кожного. Для нас кадри – це все!
З іншого боку, звичайно, ми розуміємо, що в Криму реалізувати свої можливості для дуже амбітних фахівців, якими вони надалі стають, працюючи на нашому телеканалі, все складніше й складніше, особливо зараз, але ми намагаємося зробити так, щоб їм завжди було цікаво у нас працювати.
«Ідея акціонування ATR перебуває в розробці»
– Чим зараз займається власник телеканалу Ленур Іслямов?
– Він повернувся в бізнес. І працює з властивою йому активністю, зокрема й щодо питань, пов'язаних з телеканалом. Він – людина харизматична, і будь-які зміни для нього – лише поштовх для руху вперед.
– Він якось зізнався, що змушений був перевезти свою сім'ю з Москви до Сімферополя.
– Сім'я перебуває тут.
– Як ви думаєте, він хоче повернутися в політику?
– Складно сказати. Поживемо – побачимо.
– У виборчих списках на «виборах» до «Держради» його прізвища ніде немає.
– Ні, він не братиме участь у виборах.
– Наскільки відповідає дійсності інформація про нібито купівлю колишнім першим «віце-прем'єром» кримського «уряду» Рустамом Теміргалієвим акцій ATR?
– Абсолютно не відповідає дійсності – ні на один відсоток! Це просто чутки. Ніхто не збирається продавати телеканал.
– Тобто навіть немає натяків з будь-чиєї сторони або бажання?
– Натяків немає. Є бажання у багатьох наших телеглядачів стати частинкою ATR. Так, є партнери, є співробітники. Які ще статуси дають причетність до телеканалу?! Це статус власника, статус акціонера, який дає право брати участь у житті телеканалу. Зараз ця ідея, пов'язана з акціонуванням ATR, бажанням зробити телеканал по-справжньому народним, перебуває в розробці.
– Телеканал закрив корпункти в Києві, Москві і Стамбулі. Чи передбачається їх відкриття в Росії?
– Ми закрили корпункти тільки через сьогоднішні економічні умови. Але це не означає, що ми не відображаємо новини звідти. У нас зав'язалися певні партнерські відносини з іншими ЗМІ: вони діляться інформацією з нами, ми – з ними, тобто відбувається взаємний обмін інформацією. Більше того, ми, як і раніше, підписані на новини міжнародного інформаційного агентства Reuters. Тому нестачі в інформації у нас немає. У Москві робота корпункту буде відновлена. У Казані – планується з вересня. Як з'явиться можливість, ми відновимо роботу наших корпунктів і в інших містах.
– Чи збережуться випуски новин українською мовою?
– Звичайно. Ми випускаємо новини трьома мовами, і ми збережемо такий формат, тим більше що в Конституції Криму три мови мають статус державних: російська, українська та кримськотатарська. Наш канал дивляться люди різних національностей.
– Які перспективи у телеканалу в боротьбі за частоти в російських умовах?
Перспективи у нас мають бути хороші, тому що ми, перш за все, єдиний у світі кримськотатарський телеканал, з інформаційно-розважальним форматом, з якісним продуктом, який має високий рейтинг
– Нині ми ведемо мовлення за замовчуванням на тих частотах, які були видані в Україні. Незабаром ми подамо документи на отримання ліцензії на мовлення в Росії, вона універсальна, видається на всі види мовлення: супутникове, ефірне, цифрове. Щоб отримати частоти, потрібно брати участь у конкурсі. Перспективи у нас мають бути хороші, тому що ми, перш за все, єдиний у світі кримськотатарський телеканал, з інформаційно-розважальним форматом, з якісним продуктом, який має високий рейтинг.
– Коли буде конкурс?
– Поки невідомо. З 1 липня тільки почався процес реєстрації та перереєстрації ЗМІ.
«Сценарій телесеріалу вже готовий»
– Розкажіть про співпрацю з російським федеральним телеканалом для мусульман «Аль-РТВ»?
– Телеканал «Аль-РТВ» звернувся до нас з пропозицією співпраці щодо створення спільних телевізійних продуктів. Ми, кримські татари, теж мусульмани, і нам близький і зрозумілий формат мусульманського телеканалу, більше того у нас достатньо досвіду щодо створення культурологічних програм, зокрема і релігійних.
– Може, плануєте в перспективі віщати в Росії на частотах «Аль-РТВ»?
– Це неможливо, оскільки на частотах може мовити тільки той канал, в якого є таке право, телеканали на чужих частотах віщати не можуть. Більше того, телеканал «Аль-РТВ» працює тільки в інтернеті.
– Кілька слів про фільм «Хайтарма», знятий телеканалом. Які в нього перспективи в плані прокату в Росії?
Афіша художнього фільму «Хайтарма»
– Період прокату в кінотеатрах уже пройдений, ми вступили у стадію прокату на телеканалах. У Росії право на ексклюзивний показ придбав казанський телеканал «ТНВ», зараз ведемо переговори з чеченським телеканалом «Грозний». Також ми продали право показу телеканалам України, Туреччини, Польщі, Литви, Канади.
– Торік йшлося про зйомки нового телесеріалу «Зірка Хаджі Герая» в Бахчисараї. Процес зупинився?
– Попередній сценарій телесеріалу вже готовий, але розпочати виробництво завадили певні події. Ми про нього не забуваємо, а лише відсуваємо терміни реалізації. Наразі перед телеканалом стоять інші завдання.
– Як показують спостереження, коли в країні змінюється кон'юнктура, починається переділ власності. Чи стикаються з цим явищем ті підприємства, які входять у великий виробничий холдинг, що належить власникові ATR?
– Ні. Ніколи відносно наших компаній нічого подібного не було.