Сімферополь – Стамбул: політ для піару

Сімферополь – На­­ вихідних з аеропорту Сімферополя був виконаний перший після російської анексії Криму міжнародний рейс – у Стамбул. Це дало привід російським і провладним кримським ЗМІ повідомити про прорив транспортної блокади півострова, а також про фактичне визнання Туреччиною зміни статусу півострова. Проте ніякого прориву не сталося – рейс з Криму був офіційно оформлений як виліт з території Росії, ну, а економічна доцільність його виконання залишається під великим питанням.

19 липня літак Як-42 авіакомпанії «Грозний Авіа» виконав із Сімферополя пробний міжнародний переліт. «Літак полетить через Чорне море, у бік Кавказу, приземлиться в аеропорту ім. Сабіха Гекчен в 80 км від центру Стамбула. Час польоту – 2,5 години», – описувало напередодні майбутній рейс провладне інформагентство «Кримінформ».

За словами заступника міністра транспорту Криму Анатолія Цуркіна, на рейс були продані всі квитки. «На перший міжнародний рейс були продані всі 100 квитків. Ми впевнені, що це не останній рейс, і міжнародні авіаперевезення тільки збільшуватимуться», – цитує чиновника прес-служба Радміну.

Турецький прорив

Для кримської влади цей політ мав, насамперед, величезне іміджеве значення. Як відомо, в умовах невизнання світовою спільнотою анексії півострова польоти до Криму є незаконними. Ще в квітні Європейська організація безпеки аеронавігації (Євроконтроль) тимчасово заблокувала польоти європейських перевізників в аеропорти Сімферополя та Севастополя, а також заборонила транзитні рейси через повітряний простір Криму, тому що він більше не контролюється українськими авіадиспетчерами. Згідно з повідомленням Європейської аеронавігаційної служби, аеропорт «Сімферополь» (код UKFF) закритий з технічних причин, а аеропорт «Бельбек» у Севастополі (код UKFB) закритий для літаків цивільної авіації до подальшого повідомлення.

У таких умовах єдиними, хто продовжував авіаційне сполучення з Кримом всупереч забороні, залишалися російські авіакомпанії. При цьому всі рейси виконувалися з російських же аеропортів. Тому поява в списку маршрутів закордонного аеропорту мала для сепаратистського «уряду Криму» величезний пропагандистський стимул, тому що дозволяла трактувати цей факт на користь легітимізації як себе зокрема, так і статусу Криму в цілому в очах решти світу. «Незважаючи на те, що нас лякали міжнародною ізоляцією, ми бачимо, що здоровий глузд все-таки переважав», – сказав з цього приводу кримський «міністр інформації» Дмитро Полонський (цитується за прес-службою «Радміну»). При цьому він запевнив, що, крім Туреччини, в авіасполученні з Кримом зацікавлені й інші країни. «Переговори тривають. В авіасполученні з Кримом зацікавлені й інші країни», – зазначив чиновник.

Регулярним рейс Сімферополь – Стамбул кримська влада планує зробити з серпня. Представник фірми «Аль-Софія», яка продавала квитки на перший рейс, Володимир Кушнір повідомив, що вартість перельоту в обидва кінці становить 17 тис. руб (5,7 тис. грн), в одну сторону – 8-9 тис. руб. (до 3 тис. грн). З 11 серпня ж такі рейси виконуватимуться двічі на тиждень. «Ми плануємо з серпня виконувати поки по два рейси на тиждень: в понеділок і четвер», – поінформував Кушнір.

У Стамбул через Анапу

Втім, уже в день виконання рейсу журналісти звернули увагу на деякі дивні речі. А саме: пряме авіасполучення зі Стамбулом виявилося не таким уже й прямим. Літак грозненської авіакомпанії попрямував спочатку в Анапу, де мав здійснити «технічну посадку». Ця зупинка затягнулася без малого на три години. Так що в аеропорт Сабіха борт прибув майже через 5 годин замість заявлених 2,5. Більше того, на онлайн-табло аеропортів Сімферополя та Стамбула цей рейс (ZG–9754) значився як Сімферополь – Анапа і Стамбул – Анапа. На зворотному шляху літак формально вилетів зі Стамбула в Анапу, долетів до Росії і, не роблячи посадку в Анапі, взяв курс на Сімферополь.

Цей хитрий маршрут свідчить про два факти, кожен з яких руйнує міф про відкриття повітряного простору Криму для міжнародних авіаперельотів. По-перше, авіакомпанія-перевізник серйозно побоюється міжнародних санкцій, тому офіційно не афішує виліт за кордон з Криму, «маскуючи» його під виліт з російського аеропорту. На сайті компанії «Грозний Авіа» відсутня новина про початок польотів із Сімферополя до Стамбулу, а відповідний рейс не зазначений у розкладі. Навіть при тому, що «Грозний Авіа», судячи з усього, була обрана для «першого міжнародного авіарейсу» з Криму як менш уразлива для санкцій компанія: вона не виконує інших міжнародних рейсів, а, в основному, обслуговує субсидовані державою внутрішні перельоти на маршрутах Сімферополь – Ростов-на-Дону, Сімферополь – Бєлгород і Сімферополь – Грозний. З 26 липня компанія починає виконувати ще один субсидований рейс Сімферополь – Ставрополь. По-друге, маскування Сімферополя під Анапу говорить і про небажання турецької сторони приймати рейси з Криму.

«Організатори цього рейсу розуміють небезпеку санкцій. Якби вони чхали на санкції, то полетіли б на Стамбул безпосередньо. А якщо полетіли не безпосередньо, значить, їм сказали турки, що рейс із Сімферополя не приймуть. Тому з'явилася посадка в Анапі», – коментує Андрій Клименко, кримський економічний експерт, ініціатор створення проекту «Чорний список», куди заносять порушників морського і повітряного простору Криму.

Пропаганда в чистому вигляді

Експерт також звертає увагу на те, що з економічної точки зору в запуску цього рейсу не було особливої потреби. Кримчани і раніше могли долетіти до Стамбула з пересадкою, прибувши в один з найближчих міжнародних аеропортів Росії: Ростов-на-Дону, Сочі або ту ж Анапу. Замість цього пасажирам запропонували сумнівне задоволення заради нібито прямого перельоту провести 5 годин навіть не в «Боїнгу», а в Як-42 за 500 доларів. Хоча раніше долетіти в Стамбул із Сімферополя можна було за 1,5 години в середньому за 200 доларів. «Тобто економіки тут немає», – звертає увагу експерт.

Далі, літак прилетів не в центральний аеропорт Ататюрка, а прибув до аеропорту ім. Сабіха Гекчен, розташований на азіатській частині Босфору, віддалено від турецької столиці, через що мандрівники цей аеропорт оминають. Тобто з точки зору зручності цей рейс теж сильно програє. Тоді навіщо він потрібен через явну неконкурентоспроможність?

«Усе це має ознаки інформаційної спецоперації, картинки для телебачення, – робить висновок експерт. – У запуску цього авіарейсу є пропагандистський момент, він підноситься як те, що Туреччина де-факто визнала зміну статусу Криму, що кримська влада прорвала блокаду, що почався повзучий процес визнання нового статусу території. Хоча це, звичайно, фейк, і нічого такого немає».

На думку Клименка, Україні під силу зупинити виконання таких пропагандистських рейсів. Той факт, що літак під час зупинки в Анапі не брав на борт пасажирів, дозволяє стверджувати, що рейс із Сімферополя і рейс з Анапи – один і той самий рейс. Після чого має піти звернення до Туреччини із закликом про виконання її ж заяв та підтвердження позиції, яку вона зайняла при голосуванні в Генеральній асамблеї ООН з питання про територіальну цілісність України. А доповненням до офіційних нот мають стати коментарі, публікації в ЗМІ та різні дипломатичні інструменти.