Київ – Володимир Путін, навіть якщо захоче, то не зможе різко поміняти свою політику стосовно України. Інакше електорат йому такого не пробачить. Про це заявив Радіо Свобода військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник. Таким чином експерт пояснює, зокрема, агресивніші дії Росії останніх днів проти України. Мається на увазі активне перекидання важкої техніки через кордон, стягування російських військ до України. Такі дії можуть тривати надалі, прогнозує фахівець. Президент Путін став заручником спровокованих ним же шовіністичних настроїв у своїй країні й тепер змушений вгамовувати войовничість значної кількості населення Росії.
– Деякі опоненти російського лідера стверджують – якби не Володимир Путін, такого тиску з боку Росії Україна мовляв не зазнала б. Але інші аналітики звертають увагу на дані соцопитувань, за якими 60% росіян вважають, що їхня держава повинна активно підтримувати сепаратистів на Донбасі й лише кожен п'ятий громадянин Росії впевнений, що втручатися в конфлікт на сході України не варто. То хто ж більш рішуче налаштований у Росії проти України – господар Кремля чи більшість народу?
– Той рівень шовінізму та агресії, що спостерігається зараз у російському суспільстві, першочерговою метою якого було підтримання зовнішньої політики Путіна, він зараз зашкалив настільки, що Путін очевидно намагається сам робити якісь дії заради стримування. Про це свідчать деякі сюжети на федеральному російському телебаченні, які працюють у зворотньому напрямку. Йдеться про соціальну рекламу, що війна з Україною є непотрібною для росіян. У цих сюжетах росіянам натякають – чи хотіли б ви йти в окопи?
Президент Росії є заручником цього ура-патріотизму, який він запустив, коли відбулася анексія Криму.
Чи усвідомлюєте наслідки можливої війни? Але тиск із боку більшості росіян є настільки потужним, що Путін змушений робити певні кроки на зовнішній арені, які він не хотів би робити. Адже президент Росії є заручником тієї ситуації, що склалася, заручником цього ура-патріотизму, який він запустив, коли відбулася анексія Криму.
– А що може протиставити Росії Захід, зокрема, ЄС, у світлі останніх заяв керівництва Німеччини? Наскільки взагалі вагомою є зараз підтримка державами Євросоюзу України?
– Дійсно, були певні (як мені здається, контрольовані) витоки інформації, що на погрози збоку Заходу застосувати третій рівень санкцій, Путін у свою чергу погрожує Заходу тим, що йому, образно кажучи, втрачати нічого. І в такому разі він вдасться до прямої озброєної агресії проти України.
На погрози збоку Заходу застосувати третій рівень санкцій, Путін у свою чергу погрожує Заходу тим, що йому, образно кажучи, втрачати нічого
Але наразі стосовно ролі Заходу, дійсно, Україні самотужки боротися з Росією практично неможливо. Хоча, звичайно, є величезна частина роботи, які за нас ніхто не зробить. Ніхто не прийде і не захищатиме нас зі зброєю в руках. Водночас спостерігаються досить тривожні сигнали зараз із боку лідерів Німеччини і Франції. Передусім, незрозумілі наполегливі заклики Ангели Меркель до переговорів із терористами. Це свідчить про те, що можуть бути таємні домовленості за спиною України між Путіним і Меркель. Або це якісь геополітичні домовленості, або економічні домовленості.