Київ – У вівторок вперше в історії України з засідання Верховної Ради видалили цілу фракцію – комуністів. Як заявляють в УДАРі, депутати КПУ ображали державність, суверенітет України та її Збройні сили. Після цього парламентарі проголосували проти призначення на 25 травня всеукраїнського опитування населення – альтернативи референдуму. Чому так сталося і чи потрібен насправді країні референдум?
Депутат від КПУ Оксана Калетник у Верховній Раді сьогодні не була, і інформацію про видалення комуністів із закритого засідання дізналася від Радіо Свобода. Втім, за її словами, фракція виступає за опитування українців стосовно підтримки територіальної цілісності країни та децентралізації влади.
«Але сьогодні говорити, що ті потуги з приводу проведення референдуму є дійсно щирими, теж не доводиться. Чи вдасться нам, як суспільству, бути щирими в бажанні використовувати референдум саме як інструмент для визначення нації, чи ми будемо його використовувати як інструмент для маніпуляцій, покаже час. Взагалі в ситуації, в якій ми перебуваємо… треба спочатку заспокоїти суспільство. Бо тільки в нормальному психологічному стані можна проводити будь-які референдуми, опитування чи вибори», – зазначила комуністка.
Проголосували проти, але насправді – за?
Незважаючи на голосування проти консультативного опитування, більшість у парламенті… «За!». Про це заявив член фракції «Батьківщина» Андрій Сенченко. Однак, як і в КПУ, в Батьківщині вважають, що будь-який референдум треба проводити лише, коли є впевненість, що волевиявлення не проходитиме під дулами автоматів.
«Тому, в принципі, всі фракції виступають за те, щоб провести такий референдум, але питання може бути проголосоване лише після того, як (сепаратистами) буде складана зброя і правоохоронні органи зуміють локалізувати бандформування на сході країни. Тому що сьогодні неможливо забезпечити безпеку членів виборчих комісій, самих виборців і відповідно проведення нормальних процедур і оприлюднення нормального результату», – наголошує Сенченко.
Замість опитування чи референдуму – парламентські вибори
Схвалення ідеї референдуму чи опитування політичними партіями – це передвиборчий популізм. Насправді референдум Україні не потрібен, адже в українців є визначеність із основоположних питань – таких як унітарність країни чи єдина державна мова, впевнений політолог Олександр Палій.
«В такому голосуванні був би сенс, якби в нас йшов політичний процес, а в нас терористи і колабораціоністи не хочуть його. Вони знають, що навіть на Донбасі більшість їх не підтримує, – зауважує політолог. – Краще ніж референдум, було б на вибори парламентські піти, а потім на місцеві. Це важливіше, ніж референдум. На парламентських виборах схід України обрав би собі депутатів, і вони ставили б уже ці питання у Верховній Раді».
Правових наслідків, на відміну від референдуму, проведення всеукраїнського консультативного опитування практично не має. У пояснювальній записці до законопроекту, поданого урядом, сказано, що воно «має дорадчий характер, а думка більшості учасників опитування, які брали участь у голосуванні щодо винесеного на опитування питання, розглядається і береться до відома під час ухвалення рішень органами державної влади, яких воно стосується і до повноважень яких належить.
Водночас 11 травня на Донеччині і Луганщині сепаратисти хочуть провести свій «референдум» – щодо приєднання до Росії.
Депутат від КПУ Оксана Калетник у Верховній Раді сьогодні не була, і інформацію про видалення комуністів із закритого засідання дізналася від Радіо Свобода. Втім, за її словами, фракція виступає за опитування українців стосовно підтримки територіальної цілісності країни та децентралізації влади.
«Але сьогодні говорити, що ті потуги з приводу проведення референдуму є дійсно щирими, теж не доводиться. Чи вдасться нам, як суспільству, бути щирими в бажанні використовувати референдум саме як інструмент для визначення нації, чи ми будемо його використовувати як інструмент для маніпуляцій, покаже час. Взагалі в ситуації, в якій ми перебуваємо… треба спочатку заспокоїти суспільство. Бо тільки в нормальному психологічному стані можна проводити будь-які референдуми, опитування чи вибори», – зазначила комуністка.
Проголосували проти, але насправді – за?
Незважаючи на голосування проти консультативного опитування, більшість у парламенті… «За!». Про це заявив член фракції «Батьківщина» Андрій Сенченко. Однак, як і в КПУ, в Батьківщині вважають, що будь-який референдум треба проводити лише, коли є впевненість, що волевиявлення не проходитиме під дулами автоматів.
Питання може бути проголосоване лише після того, як (сепаратистами) буде складана зброя і правоохоронні органи зуміють локалізувати бандформуванняАндрій Сенченко
Замість опитування чи референдуму – парламентські вибори
Схвалення ідеї референдуму чи опитування політичними партіями – це передвиборчий популізм. Насправді референдум Україні не потрібен, адже в українців є визначеність із основоположних питань – таких як унітарність країни чи єдина державна мова, впевнений політолог Олександр Палій.
В такому голосуванні був би сенс, якби йшов політичний процес, а в нас терористи і колабораціоністи не хочуть йогоОлександр Палій
«В такому голосуванні був би сенс, якби в нас йшов політичний процес, а в нас терористи і колабораціоністи не хочуть його. Вони знають, що навіть на Донбасі більшість їх не підтримує, – зауважує політолог. – Краще ніж референдум, було б на вибори парламентські піти, а потім на місцеві. Це важливіше, ніж референдум. На парламентських виборах схід України обрав би собі депутатів, і вони ставили б уже ці питання у Верховній Раді».
Правових наслідків, на відміну від референдуму, проведення всеукраїнського консультативного опитування практично не має. У пояснювальній записці до законопроекту, поданого урядом, сказано, що воно «має дорадчий характер, а думка більшості учасників опитування, які брали участь у голосуванні щодо винесеного на опитування питання, розглядається і береться до відома під час ухвалення рішень органами державної влади, яких воно стосується і до повноважень яких належить.
Водночас 11 травня на Донеччині і Луганщині сепаратисти хочуть провести свій «референдум» – щодо приєднання до Росії.