Як постачання західного озброєння Україні впливає на ситуацію в анексованому Росією Криму, чи є тут прямий зв'язок із ударами, що почастішали, по російських військових об'єктах на півострові, як Україна в цих атаках комбінує західні зразки озброєння з власними розробками?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив із керівником проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком та військово-морським експертом, оглядачем Defense Express Володимиром Заблоцьким.
Хронологія
Атаки на російські військові об'єкти в Криму активізувалися наприкінці квітня, коли Конгрес США схвалив пакет військової допомоги Україні на 61 млрд доларів.
- 30 квітня – російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що півострів був атакований ракетами ATACMS. Супутник Planet Labs зафіксував пошкодження військової техніки на аеродромі – найімовірніше, це була російська система протиповітряної оборони С-300/С-400, що складалася з пускових установок та РЛС. Судячи із супутникових фото, удару зазнала одна з установок С-300/С-400, інші були передислоковані з цієї території.
- 6 травня – Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що за допомогою морського безпілотника Magura V5 вдалося знищити швидкісний катер проєкту «Мангуст» у бухті Вузькій на заході Криму.
- 13 травня – Міноборони РФ заявило, що над Кримом відбито комбіновану атаку ракет і безпілотників. Пізніше з'явилися повідомлення, що кількома ракетами атакували російську військову частину на горі Ай-Петрі.
- Ніч проти 16 травня – ракетна атака на зайнятий російськими військами аеродром «Бельбек». Судячи із супутникових знімків Planet.com, зроблених після ударів ракетами ATACMS на аеродромі, видно сліди пожежі в районі стоянки літаків Су-27, Су-30 і Міг-31.
Ступінь їх пошкодження та кількість пошкоджених машин точно визначити складно. Але, за даними журналіста The New York Times, Крістіана Тріберта повністю знищено два літаки Міг-31 і один Су-27, а Міг-29 пошкоджено. Також було знищено паливний склад поруч з основною злітно-посадковою смугою.
- 17 травня – масована атака дронів по об'єктах у Криму та регіонах сусідньої Росії. У російському Міноборони відзвітували, що і цю атаку відбили й руйнувань немає, але слідом почали надходити підтвердження того, що низка цілей була уражена. Зокрема, було пошкоджено електропідстанцію у Севастополі.
- 19 травня – Генштаб ЗСУ заявив, що в ніч проти 19 травня в Севастополі було уражено російський ракетний корабель «Циклон». Раніше вважалося, що уразили тральщик Чорноморського флоту РФ «Ковровец». Міноборони РФ підтверджувало атаку, проте можливу втрату корабля не коментувало.
ЗСУ розширюють спектр застосування ракет від союзників
Для Чорноморського флоту Росії 2024 рік триває «за планом», іронізує керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. Змінилося вже два командувачі, а кораблі рідко виходять із Новоросійського порту, каже військовий експерт.
«Поодинокі кораблі виходять на бойове завдання в Крим, Севастополь, Чорноморське, де отримують відповідну оцінку від сил оборони України. Здебільшого частіше йдуть за крейсером «Москва», іноді просто горять.
Знищений у Севастопольській бухті ракетою ATACMS ракетний катер проєкту «Буян» – другий випадок ураження російського корабля балістичною ракетою. Перший був у 2022 році, коли у Бердянську було потоплено ракетою «Точка-У» російський десантний корабель «Саратов». Американці, напевно, дивуються тим можливостям їхніх ракет, які відкривають українці, розширюючи спектр їх застосування», – каже експерт.
Він стверджує, що у 2022-2023 роках Україна змогла очистити північно-західну та західну частини Чорного моря від кораблів Росії, але вони все одно залишалися сірою зоною. До останнього часу їх контролювала російська авіація, але масовані атаки по російських аеродромах у Криму цю ситуацію змінили, додав Лакійчук.
«Безпрецедентна активність наших сил оборони з вогневого ураження аеродромів ворога на Кримському півострові свідчить про те, що у 2024 році цьому домінуванню буде покладено успішний кінець», – вважає Павло Лакійчук.
Неприємним сюрпризом для російських військ в анексованому Криму є не лише ракети ATACMS, а й безекіпажні катери. Від них російська армія намагається захиститися, встановлюючи бонові загородження, а нещодавно почала блокувати входи в бухти Севастополя притопленими баржами.
Бонові та сіткові загородження – класична військова технологія XX століття. Вона є достатньо ефективною, але українські сили оборони навчилися боротися і з нею, каже Павло Лакійчук.
«Перший катер прориває огорожу, і решта групи заходить для ураження в охоронюваний район для ураження безпосередньо кораблів і катерів противника», – пояснює військовий фахівець.
З баржами боротися складніше. Вони більші й тонуть гірше, каже Лакійчук.
«Росіяни вже намагалися застосовувати подібні засоби захисту, наприклад, захисту Кримського мосту. Виявилося, що вони схильні до природних впливів. Старі баржі за будь-якого більш-менш серйозного хвилювання стають із надводних підводними об'єктами», – пояснює Павло Лакійчук.
Українське ноу-хау при використанні морських дронів – встановлення на них ракет повітря-повітря, зазначає Лакійчук.
«Не знаю, наскільки це буде ефективно, якщо говорити, що метою є збити літаки-вертольоти, але, принаймні, відігнати ці літаки-вертольоти від атакуючих наших катерів. Таку функцію вони вже виконують, і я думаю, що ця тактика вдосконалюватиметься», – розповів Павло Лакійчук.
Німеччина у сухому залишку допустила постачання до Криму турбін Siemens. На півострові вони опинилися вже тоді, коли були запроваджені міжнародні санкції. Але поки що не допускає застосування крилатих ракет Taurus по цілях у Криму, тоді як від інших партнерів України настільки суворих обмежень на озброєння, що постачається, немає. Лакійчук вважає, що «червона лінія» згодом стане «прозорою».
«І ATACMS, й інші засоби ураження, і Storm Shadow прилітають по кримських аеродромах. Це приклад тим нашим партнерам, які не можуть визначитися з позицією, що в більшості випадків ми працюємо по Криму, Росія нічого цьому не може протиставити», – каже Павло Лакійчук.
Taurus нужны ВСУ для ударов по тылам противника: уничтожения логистики, транспорта, складов и коммуникаций, говорит военно-морской эксперт, обозреватель Defense Express Владимир Заблоцкий.
«Те, до чого ми дотягнутися поки що не можемо. Або можемо, але з меншими силами, бо дрон має обмеження за боєголовкою. Бойова частина дрону не зрівняється з напівтонною ракетою, бойовою частиною. І такі ракети, звичайно, нам потрібні», – каже Володимир Заблоцький.
Він вважає, що українська влада має зробити логічний висновок із цієї ситуації – розвивати своє озброєння.
«На жаль, самі себе загнали в те становище, в якому ми опинилися. Можна звинувачувати будь-кого, Росію підступну, яка там з агентурою своєю. Але якби ми ухвалили рішення розвивати ракети «Грім», які продали до Саудівської Аравії, а тепер самі залишилися без ракет, розвивати свої зенітні комплекси, ми б усе це... Може, навіть війни б не було, якби у нас усе все це було. Але, на жаль, маємо те, що маємо, як то кажуть», – вважає Володимир Заблоцький.
На сайтах Крим.Реалії та Радіо Свобода є інтерактивна мапа російських військових об'єктів, які є військовою ціллю, перебувати поряд з якими може бути небезпечно. Місця, де вже були вибухи, журналісти позначають на цій мапі щотижня.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
