«Україна у виграші, про Крим нагадали»: Зеленський в ООН і на переговорах із Трампом

Президент України Володимир Зеленський виступив із трибуни Організації Об'єднаних Націй. У своєму виступі він висловив надію, що разом із міжнародними партнерами Україна політико-дипломатичним шляхом зможе «домогтися повернення українських територій і припинення війни».

Пізніше Володимир Зеленський провів зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Їй передував скандал, пов'язаний із суперником американського президента на майбутніх виборах, колишнім віцепрезидентом Джо Байденом. У Конгресу виникли підозри в тому, що під час телефонної розмови Трамп шантажував Зеленського військовою допомогою, щоб той розслідував діяльність сина Байдена Хантера в Україні й таким чином допоміг чинному президенту в передвиборній кампанії 2020 року.

Володимир Зеленський відкрив другий день дебатів на Генеральній Асамблеї ООН нагадуванням про російську агресію в Україні:

«П'ять років триває війна на Донбасі. П'ять років, як Росія анексувала в України півострів Крим. Сьогодні, коли існують тисячі сторінок міжнародного права й сотні організацій, покликаних його захищати, наша, саме наша країна зі зброєю в руках, втрачаючи своїх громадян, відстоює власний суверенітет і територіальну цілісність. Понад 13 тисяч загиблих, 30 тисяч поранених. Півтора мільйона людей змушені залишити свої будинки. Щорічно ці жахливі цифри звучать тут з однією лише правкою ‒ щорічно ці цифри зростають. Завершення війни, повернення всіх окупованих українських територій і відновлення миру є моїм завданням. Але ж не ціною життя наших громадян, не ціною свободи або права України на власний вибір».

Пізніше на зустрічі з Дональдом Трампом Зеленський подякував американському президенту за підтримку і висловив надію, що Україна поверне втрачені території, проте Трамп вважав за потрібне нагадати, що Крим був анексований при його попереднику Бараку Обамі, що «з тією ситуацією дуже погано розібралися». До того ж, на думку Трампа, окрім США Україні мають «значно більше» допомагати інші країни, європейські ‒ Франція, Німеччина ‒ оскільки ті не роблять усього, що могли б. Тим часом буквально за кілька годин до цієї зустрічі Білий дім за запитом Конгресу опублікував стенограму телефонної розмови між президентами, щоб довести, що Дональд Трамп не шантажував українського лідера.

Український політолог-міжнародник, американіст Максим Ялі не виключає, що скандал у США навколо переговорів Трампа із Зеленським був спланованою внутрішньополітичною операцією.

– Я можу припустити, що Трамп і його команда спеціально розпускають ці чутки, чекаючи, що скоро почнеться фінальна стадія передвиборної кампанії 2020 року, і усвідомлюючи, що демократи хочуть оголосити президенту імпічмент. Тобто закинули наживку, розпустили чутки, що Трамп нібито погрожував Зеленському, і демократи повелися. Для мене цілком очевидно, що основним вигодонабувачем від цієї ситуації виявиться Трамп. Занадто швидко його адміністрація погодилася на оприлюднення цієї стенограми. Очевидно, що її ретельно вивчили юристи на предмет умовних загроз, які могли б потягнути на імпічмент. Але навіть якби він погрожував убити Зеленського ‒ я перебільшую, звісно ‒ мало чим Трамп може здивувати через свою специфічну манеру спілкування й поведінки. При цьому раніше голова демократів у Конгресі Ненсі Пелосі припиняла спроби завзятих колег почати процедуру імпічменту.

Максим Ялі порівнює імпічмент в американській системі влади з козирним тузом, яким потрібно користуватися лише у надзвичайних випадках.

– Із точки зору демократів, потрібно або реально відправити Трампа у відставку, або заподіяти йому максимальної шкоди, що не дозволить переобратися на посаду президента. Тут вони цей козир викинули, Трамп зреагував досить оперативно. Вони підготувалися, і з точки зору драматургії шоу ‒ а Трамп шоумен, як і Зеленський ‒ тут два таланти зустрілися, вийшло добре. Я вважаю, що Україна у виграші: знову тема України на всіх новинних агентствах світових, серед них і американських, знову нагадали і про Крим, враховуючи, що за останні роки ця тема відходить. Головне: Зеленський не припустився ніяких помилок, не почав підігравати ні тій, ні іншій стороні, хоча, заперечуючи тиск на себе, підіграв Трампу, що має йому бути зараховане в подальших переговорах. Судячи з усього, хімія між ними виникла, зустріч минула успішно. Трамп на коні, проблем із військовою допомогою у нас не буде.

Максим Ялі вважає, що запущена демократами процедура імпічменту не спрацює хоча б тому, що в Сенаті у республіканців мінімальна більшість, а для усунення президента від влади необхідно дві третини голосів. Що стосується підтримки США щодо питання деокупації Криму, політолог застерігає від надмірного оптимізму.

– В очах Дональда Трампа до кінця наступного року, якраз до виборів, потрібно завершити конфлікт на Донбасі, приписати собі лаври миротворця ‒ саме тому він не заперечує щодо приєднання до «нормандського формату». А там, дивись, і Нобелівську премію миру дадуть, якою він марить, бо Обамі дали. Тому Трамп і тиснутиме на Зеленського, тому тут не потрібно зачаровуватися. У стенограмі він говорить: «У вас прогрес із Путіним за останній час, продовжуйте». Тут не варто переоцінювати бажання й готовність Дональда Трампа йти на якісь надмірні, жорсткі дії щодо Росії. Якби не двопартійний консенсус у Конгресі щодо питання Криму, він би його давно закрив і розробляв контракти нафтових компаній, дав би хід розробкам арктичного шельфу і вів би багато іншого цікавого бізнесу, який був припинений.

Кримський історик і політолог Дмитро Омельчук вважає, що кримчан ці перипетії мало цікавлять, принаймні поки.

‒ У Криму в переважної більшості людей ці теми особливого інтересу не викликають. Тобто це якось осторонь, далеко і не про нас. Так, люди дивляться, але не особливо цікавляться. Інтерес до зовнішньої політики абсолютно падає. Антиамериканські настрої, які культивувалися в Криму й раніше, досить сильні й навіть посилюються. Якщо ви запитаєте у звичайної людини, вона скаже, що в усьому винна Америка ‒ крайнього знайшли. Нехай по телевізору показують ток-шоу про світову політику ‒ люди їх якщо й дивляться, то фоном. Він увімкнений, ви щось робите на кухні або працюєте на виробництві, а воно там щось собі говорить. Це не можна назвати серйозним сприйманням, вихоплюються окремі фрагменти, але немає цілісного сприймання, усвідомленого отримання інформації.

Виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда швидше позитивно оцінює виступ Зеленського в ООН.

– Наскільки я можу зрозуміти логіку команди Зеленського, там вирішили розповісти про Росію як агресора саме з трибуни Генасамблеї ООН. Я вважаю, що це єдиний правильний крок, тому що нагадувати про російську агресію, анексію Криму та конфлікт на Донбасі потрібно постійно, з усіх високих трибун, словом і ділом, як модно у нас було говорити. Я, в принципі, радий, що Зеленський це зробив. Щодо Трампа, він виходить на президентські вибори і так чи інакше має критикувати своїх попередників. При цьому я не бачу підстав для того, щоб США посилювали свою позицію щодо Криму ‒ це не в логіці дій Дональда Трампа і не відповідає його стратегічним інтересам. Тут теза про те, що Зеленський має порозумітися з Путіним, небезпечна для України, але не можна сказати, що це тверда позиція. Трамп відомий своїми емоційними заявами.

(Текст підготував Владислав Ленцев)